Справа № 673/884/21
Провадження № 2-о/673/52/21
25 жовтня 2021 р.
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Ягодіної Т.В.,
за участю секретаря судових засідань Ставнічук Р.М.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Деражнянська міська рада, про встановлення факту прийняття спадщини, -
В липні 2021 року ОСОБА_1 через представника адвоката Довгаля П.С. звернулася в суд із заявою про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог стверджує, що являється єдиним спадкоємцем за заповітом та дочкою померлого ОСОБА_3 .. Вказує на те, що на час смерті останнього проживала разом з ним по АДРЕСА_1 , де заявниця проживає і на даний час. Після смерті ОСОБА_3 вступила в управління спадковим майном та у травні 2021 року звернулась до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав. Однак при зверненні заявниці до нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з необхідністю встановлення в судовому порядку факту прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_3 .. Позасудовим шляхом встановити такий юридичний факт неможливо, а тому представник просив задоволити заяву.
Згідно з ухвалою судді від 28.07.2021 року вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.
В судовому засіданні заявниця та її представник вимоги заяви підтримали та просили її задоволити з наведених у ній підстав.
Представник заінтересованої особи Деражнянської міської ради в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, вказуючи на відсутність підстав для задоволення заявлених вимог.
Заслухавши заявницю та її представника, дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, зокрема, показання свідків, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Зокрема, ч.1 ст.315 ЦПК України містить перелік категорій справ про встановлення факту, однак цей перелік не є вичерпним, оскільки згідно ч.2 цієї ж статті, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Деражня Хмельницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 10.04.1984 року Деражнянським райвідділом ЗАГС Хмельницької області.
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно.
За життя ОСОБА_3 склав заповіт від 25.12.1979 року, посвідчений державним нотаріусом Деражнянської державної нотаріальної контори Непочатовою О.С., яким все своє майно заповів ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 являється дочкою спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема:
-свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , виданим 29.07.1950 року Михайловським райбюро РАЦС, де в графі «батько» записаний ОСОБА_3 ;
-свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим 18.12.1962 року Деражнянським рай бюро РАЦС, в якому зазначено про присвоєння заявниці прізвища « ОСОБА_6 » після державної реєстрації шлюбу 18.12.1962 року.
З матеріалів справи вбачається, що з метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 заявниця звернулася до приватного нотаріуса Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області Бас Л.Й., проте останньою заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність доказів, що свідчать про прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Як вбачається з відповіді Деражнянської міської ради №02.02-10/70 від 01.07.2021 року, згідно картотеки реєстраційного обліку та реєстру територіальної громади, відомості щодо реєстрації позивача за адресою АДРЕСА_1 , відсутні.
З огляду на наведене, суд вважає доведеним твердження заявниці про те, що вона позбавлена можливості в позасудовому порядку довести факт прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а встановлення такого юридичного факту безпосередньо породжує для неї юридичні наслідки.
Згідно з п.п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
З положень ст.549 Цивільного кодексу УРСР (в редакції Закону, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ) вбачається, що для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця, який помер до ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Відповідно, якщо спадкодавець помер до ІНФОРМАЦІЯ_3 , то спори щодо прийняття спадщини можуть полягати у встановленні факту прийняття спадщини або продовженні строку прийняття спадщини, якщо він пропущений з поважних причин.
Згідно ч. 2 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином, Цивільний кодекс УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.
Аналіз вказаних норм та судової практики дає підстави вважати, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути зокрема наявність у спадкоємця протягом шестимісячного терміну після смерті спадкодавця оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно чи права на нього.
Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України N18/5 від 14.06.1994 р., яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.
В цьому випадку таким документом, який підтверджує факт вступу ОСОБА_1 у володіння спадковим майном є домова книга щодо осіб, які проживають в буд. АДРЕСА_2 , в якій домовласником вказаний ОСОБА_3 , яка знаходиться у заявниці.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.
Як вбачається з відповіді Хмельницького обласного державного нотаріального архіву №2228/01-21 від 12.08.2021 року, спадкова справа в 1984-2004 рр. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилася.
Крім того, згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №65981714 від 11.08.2021 року, відомості щодо спадкової справи та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину відносно ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Спадковому реєстрі відсутні.
Так, згідно довідки, виданої Деражнянською міською радою за №634 від 17.05.2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та знятий з реєстрації у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості щодо інших осіб, які були зареєстровані станом на вказану дату за означеною адресою, відсутні.
Зважаючи на недостатність документів, підтверджуючих факт прийняття спадщини заявником, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину.
Крім того, той факт, що заявниця являється дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та на день смерті останнього проживала разом з ним по АДРЕСА_2 підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ..
Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що метою встановлення такого факту є врегулювання заявницею юридичних питань в сфері правовідносин спадкування, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення юридичного факту прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 09.06.2021 року органом 6818, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ), заінтересована Деражнянська міська рада (місцезнаходження: Хмельницька область, м. Деражня, вул.Миру, 37 код ЄДРПОУ - 04403025) про встановлення факту прийняття спадщини задоволити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 28.10.2021 року.
Суддя: Т. В. Ягодіна