Справа №: 671/1359/21
26 жовтня 2021 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Ніколової С.В.,
з участю секретаря судового засідання Ковбасюк Т.П.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у відкритому судовому засіданні в м. Волочиську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів ,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошові сумі в розмірі по 2500 грн. 00 коп., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 25 серпня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач у добровільному порядку в достатній мірі матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Позивачка ОСОБА_1 подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, щодо стягнення аліментів позовні вимоги підтримує в розмірі 2000 грн. щомісяця.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнає в розмірі грн. аліментів щомісяця.
Дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з врахуванням заяви позивачки про зменшення розміру позовних вимог, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, в період якого позивачка народила дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини в достатньому обсязі не надає, хоча відповідно до вимог ст. 180 СК України зобов'язаний таку допомогу надавати.
Дані обставини підтверджуються даними паспортів сторін, свідоцтвом про шлюб, свідоцтвом про народження дитини, довідкою з місця проживання позивачки і не оспорюються сторонами.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У статті 8 Закону України “Про охорону дитинства” передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини.
В силу вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття, у спосіб, який визначений ст. 181 СК України.
Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини що мають істотне значення.
Частинами 2 і 3 статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. (ч. 1 ст. 184 СК України).
У силу положень статей 183, 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.
Крім того, згідно з ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, тому суд, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітньої дитини, з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин щодо матеріального становища сторін, вважає за необхідне стягувати з відповідача аліменти в розмірі 2000 грн., починаючи з 25 серпня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Задовольняючи позов суд враховує стан здоров'я, матеріальне, сімейне становище дитини, позивачки відповідача. Зокрема, судом враховано, що сторони є працездатними, інших осіб на утриманні не мають.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 49, 141, 223, 263-265, 273, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 180-184 Сімейного Кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошові сумі в розмірі 2000 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 25 серпня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін: позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ; відповідач: ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Рішення складено 26 жовтня 2021 року.
Суддя: