Справа № 656/502/21
Номер провадження 2/656/131/21
31.08.2021
/З А О Ч Н Е/
28 жовтня 2021 року Іванівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Ковальчук Т.М.
за участі:
секретаря судових засідань Костенко Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка Херсонської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
31 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» (далі - ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09 квітня 2021 року між ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» та ОСОБА_1 за допомогою електронного сервісу, що міститься на сайті: www.vashagotivochka.ua, укладено кредитний договір №ЛЛ-01152613 на суму 2300,00 грн з оплатою процентів за користування кредитом.
У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань, у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 10.08.2021 року становить 7519,16 грн., яка складається із заборгованості: - по сумі кредиту в розмірі 2300,00 грн.; - за відсотками в розмірі 5188,80 грн, з яких 588,80 грн - нараховано відповідно до п.1.4.1 кредитного договору, 4600,00 грн - нараховано відповіднодо п.1.4.2.кредитного договору; - 3% річних від простроченої суми в розмірі 30,36 грн, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України.
Виходячи з наведеного, ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 7519,16 грн за кредитним договором №ЛЛ-01152613 від 09 квітня 2021 року та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою Іванівського районного суду Херсонської області від 03.09.2021 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.32).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, від директора ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» Міщенко О.П. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника та прийняти заочне рішення, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.41).
Відповідач ОСОБА_1 на розгляд справи двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.37-39, 43-45), відзив на позов не подавав.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, зі згоди представника позивача, виносить рішення на підставі наявних у справі доказів та в порядку, передбаченому ст.280 ЦПК України.
Суд вважає можливим провести розгляд справи по суті без участі сторін, оскільки в матеріалах справи достатньо даних про права і взаємостосунки сторін.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, встановивши наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 09 квітня 2021 року між ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ЛЛ-01152613, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 2300,00 грн, з оплатою процентів за користування кредитом. Зазначений кредитний договір про надання фінансового кредиту був укладений за допомогою відповідного електронного сервісу, що міститься на офіційному сайті Товариства: www.vashagotivochka.ua (а.с.16-20).
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» є фінансовою установою, яка здійснює діяльність - інші види кредитування (а.с.25).
Під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, позичальник надав всі необхідні відомості шляхом заповнення обов'язкових реквізитів кредитного договору та проставив відмітку про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, що відповідає Закону України «Про захист персональних даних'та рекомендаціям Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо застосування положень цього Закону.
Згідно з п.1.1. кредитного договору №ЛЛ-01152613 від 09.04.2021 року, кредитодавець передає позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 2300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, оплатності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах цього кредитного договору.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, строк дії кредитного договору складає 365 календарних днів. Закінчення строку дії кредитного договору не припиняє зобов'язання, яке не було виконане належним чином однією зі сторін. Строк користування кредитом складає 16 (шістнадцять) днів, а у випадках, передбачених цим кредитним договором, може бути продовжений до 96 (дев'яносто шести) днів включно (п. 1.3. кредитного договору).
Згідно з п.1.4-1.4.2 зазначеного договору проценти за користування кредитом нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом:
-у розмірі 1,6 % від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитом протягом 16 календарних днів з дня надання кредиту;
-у розмірі 2,5% від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитом з дня, наступного за днем закінчення строку, передбаченого пунктом 1.4.1 Договору, якщо зобов'язання не виконані позичальником належним чином, наступні 80 календарних днів до 96 календарного дня включно з дати надання кредита.
Також сторонами підписано детальний розпис сукупної вартості кредиту, що є додатком №1 до кредитного договору № ЛЛ-01152613 від 09 квітня 2021 року, в якому визначено строк користування кредитом, умови його продовження, тип та розмір відсоткової ставки. Сторони погодили, що сукупна вартість кредиту складає 2888,00 грн. та включає в себе проценти за користування кредитом 588,80 грн. (а.с.21).
ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що свідчить підтвердження платіжного сервісу АТ «ПУМБ» про проведення 09.04.2021 року успішної видачі займу на карту ОСОБА_1 за договором №ЛЛ-01152613 від 09.04.2021 року в сумі 2300,00 грн (а.с.22).
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором 29.06.2021 року Товариство направило письмову вимогу ОСОБА_1 за адресою місця його проживання з проханням погасити наявну заборгованість (а.с.23).
Згідно розрахунку заборгованості (а.с.26) ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором станом на 10.08.2021року у сумі 7519,16 грн, з яких:
- 2300,00 грн заборгованість за кредитом;
- 5188,80 грн заборгованість за процентами, з яких: 588,80 грн нараховано відповідно до п.1.4.1. кредитного договору та 4600,00 грн нараховано відповідно до п.1.4.2 кредитного договору;
- 30,36 грн. - 3% річних нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Законуу разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 , всупереч умовам кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.
Таким чином, суд визнає, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від належного виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №ЛЛ-01152613 від 09.04.2021 року.
При цьому, проаналізувавши зміст пунктів 1.2.,1.3. і 1.4 кредитного договору, суд приходить до висновку, що сторони добровільно, на свій розсуд визначили загальний строк дії договору 365 днів, а також періоди і умови нарахування і сплати процентів за користування кредитом, а саме перші 16 днів 1,6 відсотки за кожен день; якщо кредит повертається у межах цього строку, нарахування процентів припиняється; починаючи із сімнадцятого дня, наступні 80 днів проценти нараховуються за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом.
Такий порядок і умови нарахування та сплати процентів узгоджується із нормами ст.1048, ст.1056-1 ЦК України.
Позивачем, відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, було нараховано останньому за період з 25.04.2021 по 13.07.2021 року - 3% річних від простроченої суми в розмірі 30,36 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.26).
Дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов'язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № ЛЛ-01152613 від 09 квітня 2021 року, в сумі 7519,16 грн. /2300,00+5188,80+30,36/.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно платіжного доручення №6186 від 19.08.2021 року ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн. (а.с.1).
Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, ст. ст.205, 207, 525, 526, 611, 612, 625-628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ», /54029, м.Миколаїв, вул.Пушкінська, буд.28, каб.7, код ЄДРПОУ 41885310/, заборгованість за кредитним договором №ЛЛ-01152613 від 09 квітня 2021 року в розмірі 7519 (сім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) гривень 16 копійок, з яких: заборгованість по сумі кредиту - 2300 (дві тисячі триста) гривень; заборгованості по відсоткам в сумі - 5188 (п'ять тисяч сто вісімдесят вісім) гривень 80 копійок; - 3% річних у сумі 30 (тридцять) гривень 36 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ», /54029, м.Миколаїв, вул.Пушкінська, буд.28, каб.7, код ЄДРПОУ 41885310/, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Суддя Т. М. Ковальчук