ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14902/21
провадження № 3/753/6718/21
"13" серпня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 217941, вбачається, що 10.07.2021 о 12 год. 30 хв., в м. Києві, по вул. Драгоманова, 40-Г, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом, не переконалась у безпечності маневру, внаслідок чого здійснила наїзд на припаркований автомобіль «КІА», д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до його пошкодження.
Також, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 217942, вбачається, що 10.07.2021 року о 12 год. 30 хв., в м. Києві, по вул. Драгоманова, 40-Г, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_2 , була учасницею ДТП з автомобілем «КІА», д.н.з. НОМЕР_3 , місце ДТП залишила.
ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала вину у вчиненому ДТП та показала, що 10.07.2021 заїджаючи на парковку спорткомплекса "Спортлайф" за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова,40Г, здійснювала паркування заднім ходом і в цей час задньою лівою частиною свого автомобіля зачепила автомобіль марки «КІА», д.н.з. НОМЕР_3 ., який стояв на парковці. Вийшовши з машини, оглянула завдані її автомобілем пошкодження, які виявилися незначними, стала чекати на власника пошкодженого автомобіля. Оскільки власник автомобіля не з'являвся, вона через деякий час відігнала свій автомобіль на вільне паркувальне місце, яке знаходилося в 40 метрах від місця зіткнення, оскільки її автомобіль повністю заблокував рух на усіх автотранспортних засобів на парковці. Крім того, разом з нею в автомобілі знаходилися двоє її дітей (8 та 2 років відповідно), тому вона враховуючи дуже сонячну та спекотну погоду в той день, вирішила припаркувати автомобіль у тіні. Оскільки власник автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_3 , не з'являвся, вона з дітьми вирішила піти до спорткомплекса "Спортлайф", де на рецепції вона повідомила працівників комплексу про ДТП і залишила свій номер телефону, щоб водій автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_3 , міг з нею зв'язатися. Після тренування, вийшовши з спорткомплексу побачила на своєму автомобілі записку з номером телефону. Зателефонувавши по ньому, з'ясувала, що він належить власнику автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_3 , який повідомив, що під час тренування співробітники спорткомплексу повідомили його про вчинене ДТП. Потім, з його слів, співробітники спорткомплексу зробили оголошення по системі гучномовців про її пошук, але вона з якоїсь причини його не почула. Оскільки ОСОБА_1 на виклик не з'явилася, власник автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_3 , викликав поліцію, працівники якої оформили матеріали про ДТП. Після розмови з власником автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_3 , вона зателефонувала до своєї страхової компанії та повідомила про страховий випадок, а також на черговий телефон поліції, де їй було рекомендовано звернутись до поліцейської частини, яка розташована по вул. Народного оповчення,9. Оскільки ДТП мало місце у суботу, 10.07.2021, наступного робочого дня в понеділок, 12.07.2021, вона з'явилася до поліцейської дільниці по вул. Народного оповчення,9, щоб надати усі необхідні пояснення. З місця події не тікала, свою машину перепаркувала через об'єктивні обставини на тому ж самому паркувальному майданчику, вжила усіх заходів для встановлення власника автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_3 , для врегулювання питання вчиненого нею ДТП шляхом оформлення европротоколу.
Суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні, оскільки вони є логічними, послідовними та не містять протиріч. Також ці пояснення підтверджуються і матеріалами адміністративного протоколу, зокрема поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , в яких він повідомив, що працівники спорткомплексу "Спортлайф" повідомили його, що жінка - водій автомобіля, яка вчинила ДТП, припаркувала свій автомобіль на цьому паркувальному майданчику, а отже фактично місце ДТП вона не покинула. Також матеріали протоколу не містять жодної інформації щодо вчинення заходів розшуку ОСОБА_1 працівниками поліції, про її виклики до поліції для надання пояснень.
Враховуючи те, що місце ДТП ОСОБА_1 фактично не покинула, вживала активних дій для пошуку власника постраждалого автомобіля, що підтверджується матеріалами адміністративного протоколу, суд приходить до висновку про відсутність в її діях умислу на залишення місця ДТП, а відтак і відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, об'єктивна сторона якого характеризується прямим умислом.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Зокрема, у справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, ОСОБА_1 звільняється від адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, а провадження у справі закривається в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В той же час суд приходить до висновку, про доведеність вини особи у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Так, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями, які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи, що у справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, вважаю, що стягнення у вигляді штрафу відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є домірним скоєному.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У зв'язку з викладеним, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454,00 грн., оскільки судом не встановлено підстав для звільнення його від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ст. 122-4 КУпАП закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 гривні.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя В.Л. Котвицький