Справа № 752/8194/21
Провадження № 2/752/6203/21
іменем України
30 вересня 2021 року місто Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Кирильчук І. А.
при секретарі Сінчук І. А.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» (далі - ПрАТ «СК «Здорово») про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Позов обґрунтовано тим, що 26 вересня 2017 року в с. Хажин Бердичівського району Житомирської області на вул. Братів Цілінських, 110, трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі ОСОБА_2 (особа, яка завдала шкоду), який керуючи автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з належним позивачу автомобілем «Опель», д.н.з. НОМЕР_2 .
Вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_2 , що встановлено постановою Святошинського районного суду міста Києва у справі № 274/4185/17 від 29 листопада 2017 року.
У результаті ДТП позивачу була завдана майнова шкода.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АМ1650457 (витяг ЦБД МТСБУ додається) страховою компанією ПрАТ «СК «Здорово» (код ЄДРПОУ: 336373210.
27 вересня 2017 року відповідач був повідомлений про ДТП, що підтверджується повідомленням про ДТП.
26 грудня 2017 року відповідачу була подана заява про виплату страхового відшкодування.
За твердженням позивача, відповідачем було порушено право потерпілого на отримання страхового відшкодування
По даний час відповідач не виплатив позивачу страхового відшкодування, що підтверджується письмовою розпискою позивача та не прийняв вмотивоване рішення щодо виплати або про відмову у виплаті такого відшкодування.
Крім того, позивач зазначає, що з 01 лютого 2018 року ПрАТ «СК «Здорово» втратило право укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Всі договори, що укладені страховиком до припинення членства в МТСБУ продовжують діяти до закінчення їх строку дії. Підставою для втрати страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ стала заборгованість понад два місяці по сплаті відрахувань до фондів МТСБУ.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 14 537,79 грн страхового відшкодування, 11 456,15 грн пені, 1282,00 грн - 3% річних та 2520,14 грн інфляційного збільшення боргу, всього - 29 796,08 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення (виклику) сторін. Вказаною ухвалою сторонам надано строк для подання заяв по суті спору.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
За адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи за зареєстрованою його адресою, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 ЦПК України.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом установлено, що 26 вересня 2017 року о 10 год. 35 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Мерседес Бенц Спринтер», д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Хажин Бердичівського району Житомирської області на вул. Братів Цілінських, 110, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Опель Вектра», д.н.з НОМЕР_2 , який рухався попереду, внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АМ1650457 страховою компанією ПрАТ «СК «Здорово» (код ЄДРПОУ: 33637321).
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року у справі № 274/4185/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
27 вересня 2017 року позивач повідомив ПрАТ «СК «Здорово» про пошкодження належного йому автомобіля «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок страхового випадку, що мав місце 26 вересня 2017 року за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК/6854166.
27 вересня 2017 року проведено огляд колісного транспортного засобу та в подальшу на підставі зазначеного акту та даними ремонтної калькуляції № 3217-17 від 28 грудня 2017 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ склала 14 537,79 грн.
28 грудня 2017 року позивач подав до МТСБУ заяву на виплату страхового відшкодування.
Однак, у порушення умов зазначеного договору обов'язкового страхування ПрАТ «СК «Здорово» та/або МТСБУ не виплатило страхове відшкодування.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень частин першої-другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
За загальним правилом відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до статті 3 цього Закону метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі статтею 5 зазначеного Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтями 9, 22-31, 36 вказаного Закону передбачено, що настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Отже, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок щодо страхового відшкодування.
Таким чином, право потерпілого на відшкодування за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування в деліктному зобов'язанні.
Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування, або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статею 1194 ЦК України підстав.
Крім того, потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди й цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого, не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, у розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Дана позиція узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц.
Із матеріалів справи вбачається, що з 01 лютого 2018 року ПрАТ «СК «Здорово» втратила право укладати договори ОСЦПВ у зв'язку із втратою статусу асоційованого члена МТСБУ, а з 22 лютого 2018 року Нацкофінпослуг анулювала видані страховій компанії ліцензії.
Разом з тим, відповідачем було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, постановлено анулювати ліцензію страхувальника на провадження страхової діяльності у формі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На час укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів компанія мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки її ще не було позбавлено ліцензії на провадження страхової діяльності.
Таким чином, на момент ДТП підстав, передбачених статтею 203, 215 ЦК України, для визнання вказаного договору страхування недійсним не було.
Крім того, та обставина, що анульовано ліцензію на провадження страхової діяльності у формі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки відповідно до пункту 52.5 статті 52 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, членство якого в МТСБУ припинено, зобов'язаний виконати свої зобов'язання згідно з укладеними ним договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2019 року у справі № № 761/22989/15-ц, провадження № 61-20530св18.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не доведено у встановленому законом порядку, що є обов'язковим в силу принципу змагальності, передбаченого статтею 12 ЦПК України, факту його правомірної поведінки, не спростовано тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові. Розглядаючи справу, суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні статей 76-81 ЦПК України на спростування доводів позивача. Своїми правами, визначеними статями 43, 84 ЦПК України відповідач також не скористався, клопотань про витребування доказів в порядку статті 84 ЦПК України не заявляв.
Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач також просить стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Здорово» у зв'язку з простроченням строку виплати страхового відшкодування штрафні санкції у вигляді 3 % річних у розмірі 1 282 грн, пеню у розмірі 11 456,15 грн, інфляційне збільшення боргу у розмірі 2520,14 грн, а також витрати зі сплати судового збору.
За правилами статей 979, 988 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору; страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати реальних збитків.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з моменту отримання заяви про страхове відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
За правилами частини п'ятої статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, звертаючись з вимогами про стягнення пені, 3 % річних та втрат від інфляції, надав суду розрахунок зазначених штрафних санкцій, який відповідачем належними та допустимими доказами не спростований, що вислу вимог частини першої статті 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги до ПрАТ «СК «Здорово» про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у справі, оскільки позивач при подачі позовної заяви був звільнений від його сплати.
На підставі викладеного, керуючись статями 82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 274- 279, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - задовольнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» на користь ОСОБА_1 14 537,79 грн страхового відшкодування, 11 456,15 грн пені, 1282,00 грн - 3% річних та 2520,14 грн інфляційного збільшення боргу.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - приватне акціонерне товариств «Страхова компанія «Здорово», код ЄДРПОУ 33637321, адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Н.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Суддя І. А. Кирильчук