Справа № 752/23286/20
Провадження № 2/752/3935/21
Іменем України
(заочне)
26.10.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.
за участю секретаря - Воробйова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором,
У жовтні 2020 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі представника звернулось до Київського апеляційного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, щодо визначення територіальної підсудності справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12.11.2020 визначено Голсоіївський районний суд м. Києва для забезпечення розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2020 відкрито провадження по даній справі та призначено судове засідання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/1932/74/88749, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом: 13804,00 доларів США строком до 26.06.2007 під 12,5% річних. Проте відповідач не виконав на себе договірні зобов'язання, а саме: не здійснив щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, тому станом на 05.08.2020 заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором становить 15669 доларів США 46 центів.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача в рахунок погашення заборгованості відповідно до кредитного договору № 014/1932/74/88749 від 26.06.2007 у сумі 8914 доларів США 93 центи, - заборгованість за тілом кредиту та стягнути судовий збір у розмірі 3720,54 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав, також зазначив, що проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв та клопотань не подав.
Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», що є правонаступником за всіма юридичними правами та обов'язками Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/1932/74/88749, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом: 13804,00 доларів США строком до 26.06.2007 під 12,5% річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абзац перший частини другої статті 207 ЦК України).
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Отже, передумовою для виникнення у позичальника обов'язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачем.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Відповідно до п. 3.1. кредитного договору кредитор надав позичальнику кредит на умовах його забезпечення строковості, повернення та сплати за користування.
Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог п. 3.2. кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника можливою видачею готівки через касу кредитора.
Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання, надавши останньому кредитні кошти в строки та на умовах, передбаченими умовами кредитного договору.
Сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів по договору здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому відсоткова ставка за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (п. 3.3. кредитного договору).
Згідно п. 5.1. кредитного договору, позичальник зобов'язався здійснити погашення кредитної заборгованості та сплату нарахованих відсотків щомісячно згідно Графіку погашення заборгованості щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3. кредитного договору та остаточне погашення отриманого кредиту по 26.06.2027 року на рахунки, зазначені в кредитному договорі.
Отже з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов'язок повернути Банку кредит та відсотки за кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1. ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В п. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України вказано, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Всупереч вимогам п.3.3., п. 5.1. кредитного договору позивальник не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, а саме: не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, у зв'язку з чим, станом на 05.08.2020 заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором становить: 15669 доларів США 46 центів, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі - 8914 доларів США 93 центи, заборгованість за відсотками у розмірі - 6754 доларів США 53 центи, розрахована пеня, що підтверджується наданим позивачем розрахунком по кредиту станом на 05.08.2020.
Згідно із п. 3 ч. 1. ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання відповідно до ст. 549 ЦК України. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України за своєю правовою природою є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.
Суд зауважує, що правомірність нарахування та стягнення інфляційних втрат на зафіксовані прострочені щомісячні платежі в гривні в повернення Кредиту і Додаткового кредиту та залишку Суми Кредиту підтверджена також позицією Верховного Суду у Постанові від 01.11.2018 р. у справі №219/9911/16-ц, в якій Суд касаційної інстанції вказав, що «…Доводи касаційної скарги, що згідно графіку погашення кредиту сума щомісячного платежу встановлена у доларах США, тому підстав для застосування індексу інфляції до вказаної заборгованості немає спростовуються умовами укладених між сторонами договорів та матеріалами справи, з яких вбачається, що згідно з умовами кредитування позивач щомісячно виставляв рахунки у гривні з обчисленням щомісячного платежу у еквіваленті до іноземної валюти - долару США на момент виставлення рахунку, вказані рахунки, визначені у гривні не були своєчасно сплачені та знецінились внаслідок інфляційних процесів…».
Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18. Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором, підлягають задоволенню.
Таким чином, з урахуванням ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 14840,33 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (ідентифікаційний код: 14305909, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, поштова адреса: 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 53) заборгованість, яка виникла за кредитним договором № 014/1932/74/88749 від 26.06.2007 у сумі 8914 (вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) доларів США 93 центи - заборгованість за тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (ідентифікаційний код: 14305909, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, поштова адреса: 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 53) судовий збір в розмірі 3720 (три тисячі сімсот двадцять) грн 54 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ю.Ю. Мазур