Справа № 752/21070/20
Провадження № 2/752/3648/21
Іменем України
(заочне)
22.10.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.
за участю секретаря - Воробйова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -
У жовтні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через повне ігнорування відповідачем своїх батьківських обов'язків, у тому числі обов'язку по утриманню неповнолітньої дитини, позивач у 2015 році звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини. 24.04.2015 рішенням Дарницького районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено. 10.02.2017 у зв'язку з повним ігноруванням відповідачем свого обов'язку по сплаті аліментів на утримання дитини, позивач звернулась до органів поліції з заявою про вчинення відповідачем кримінального правопорушення, а саме ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
Враховуючи викладене, позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідача суму судовий витрат у розмірі 6440,80 грн на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.11.2020 року, відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.09.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
До початку судового засідання представник позивача, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримав в повному обсязі.
Відповідач, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, в зв'язку з чим відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, розгляд даної справи проведений в заочному порядку.
Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації явку свого представника у судове засідання не забезпечила, надіслала до суду висновок Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 102102/38-5101 від 18.08.2021 та заяву, в якій просили провести розгляд справи за відсутності їх представника.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Судом встановлено, що сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис № 2752 від 04.09.2012 року.
Батьками малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.04.2015 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено. Вирішено стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.02.2015 й до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто на користь держави з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
03.07.2015 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Абаріновим О.О. відкрито виконавче провадження № 48022041 на підставі виконавчого листа № 2-2062 від 27.04.2015, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2015.
10.02.2017 у зв'язку з повним ігноруванням відповідачем свого обов'язку по сплаті аліментів на утримання дитини, позивач звернулась до органів поліції з заявою про вчинення відповідачем кримінального правопорушення, а саме ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, що підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12017100030001651.
Як вбачається з довідки розрахунку від 14.09.2020 у виконавчому провадженні № 48022041, станом на 14.09.2020 заборгованість по аліментам у виконавчому провадженні № 48022041 становить 202176,08 грн, а відповідачем не вчинено жодних дій щодо погашення вказаної заборгованості.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30.03.2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (орган опіки та піклування) надано висновок № 102102/38-5101 від 18.08.2021 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з вказаного висновку, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до характеристики школи І-ІІІ ступенів № 300 Деснянського району міста Києва малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в школі другий рік. За час навчання в першому класі зарекомендував себе як старанний, працелюбний учень. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Дитина доглянута, завжди чисто та охайно вдягнена. На початку другого класу був переведений на сімейну форму навчання. Мати, ОСОБА_1 відповідально ставиться до своїх обов'язків, приділяє належну увагу вихованню та навчанню сина. Батько, ОСОБА_2 , жодного разу у школі не з'являвся і ніколи не цікавився успіхами сина. Дитині увагу не приділяє, нехтує його вихованням.
Відповідно до інформації КНП «ЦПСМД № 4» Деснянського району м. Києва ОСОБА_3 спостерігається в КНП «ЦПСМД № 4» з народження по теперішній час. Дитина здорова, хронічних хвороб не має.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і дитини (ст. 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, тоді коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Статтею 150 СК України, встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та встановлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв'язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд наголошує, що виконання батьківських обов'язків не обмежується лише матеріальним забезпеченням дитини, важливим фактором є спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, надання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, виявлення інтересу до її внутрішнього світу, створення умов для отримання нею освіти.
Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про позбавлення батьківських прав, які підлягають задоволенню.
Частиною1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що між «Адвокатським об'єднанням «АРЦЕО» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги № 08-28-20 від 28.08.2020.
Правова допомога надавалася позивачу адвокатом Цимбал Мариною Олександрівною (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 000172, від 16.04.2018) на підставі Договору про надання правової допомоги від 28.08.2020, укладений між «Адвокатським об'єднанням «АРЦЕО» та ОСОБА_1 .
В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 61149466 від 03.09.2020 про сплату ОСОБА_1 - одержувач АБ «АРЦЕО» за надання правової допомоги по договору № 08-28-20 від 28.08.2020 на суму 5600,00 грн.
Таким чином, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір в сумі грн за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) батьківських прав щодо малолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис № 2752 від 04.09.2012 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5600 (п'ять шістсот) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ю.Ю. Мазур