Справа № 752/2652/19
Провадження № 2/752/818/21
Іменем України
29.09.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
за участю секретаря - Воробйова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, -
У лютому 2019 року надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 07.03.2018 року о 05.15 год. на трасі АД М-17 Херсон Джанкой 8 км сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mercedes-Benz державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу ЗАЗ Lanos державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 . На час заподіяння шкоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Mercedes-Benz державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Країна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач звернувся до свого страхувальника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» із заявою про настання страхової події. 22.05.2018 на прохання позивача надати розрахунки відносно суми матеріального збитку, ПрАТ «СК «УНІКА» йому було відмовлено. На словах представник ПрАТ «СК «Країна» назвав нараховану суму збитку у розмірі 36000 грн., і з його слів страхова ПрАТ «СК «УНІКА» нарахувала суму у розмірі 78000 грн., в результаті нараховано 40000 грн. Позивач замовив незалежну експертизу, згідно звіту якої вартість матеріального збитку складає 81197, 54 грн в т.ч. ПДВ 7189,99 грн.
Враховуючи викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить визнати його право на отримання відшкодування за нанесені мені збитки відповідно оцінки незалежного експерта. (Згідно звіту ФОП « ОСОБА_3 », №85/49.06.18, від 11.06.2018 року.); зобов'язати відповідача невідкладно здійснити оплату страхового відшкодування у повному обсязі (з урахуванням вже сплачених коштів), відповідно до звіту ФОП « ОСОБА_3 », №85/49.06.18, від 11.06.2018 року, а саме 41025,82 грн.; зобов'язати відповідача виплатити позивачеві компенсацію за користування затриманими коштами, із розрахунку 36% річних (за наданий кредит банком ПриватБанк), за період від першого платежу до повного розрахунку з Позивачем; зобов'язати відповідача проводити розрахунки з урахуванням, що позивач не є кінцевий споживач, тобто в повному обсязі з урахуванням ПДВ; всі витрати, пов'язані з розглядом справи покласти на відповідача; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату послуг незалежного експерта з оцінки ФОП « ОСОБА_3 » в розмірі 2800 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору в розмірі 768,40 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Шкірая М.І. від 07.05.2019, у справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва № 417 від 18.06.2020 призначено автоматизований розподіл судової справи.
В червні 2020 року дана цивільна справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.01.2021 замінено відповідача у цивільній справі № 752/2652/19 за позовом ОСОБА_1 до Страхової компанії «СК УНІКА» про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме відповідача Приватне акціонерне товариство «СК «УНІКА» (ідентифікаційний номер: 20033533 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А) на належного відповідача Приватне акціонерне товариство «СК «Країна» (ідентифікаційний номер: 20842474; місцезнаходження: 04176, місто Київ, вул. Електриків, буд. 29А). Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Приватне акціонерне товариство «СК «УНІКА» (ідентифікаційний номер: 20033533 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А) до участі у розгляді цивільної справи № 752/2652/19 за позовом ОСОБА_1 до Страхової компанії «СК УНІКА» про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Надав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Представник відповідача надав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, в задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 13 ЦПК України, визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлено, що 07.03.2018 року о 05.15 год. на трасі АД М-17 Херсон Джанкой 8 км, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем ЗАЗ Lanos державний номерний знак НОМЕР_2 (що належить позивачу), який рухався попереду, в наслідок чого автотранспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1, 2.3б ПДР, за що відповідальність ст. 124 КУпАП.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.05.2018 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
З огляду на викладене, позивач звільнений від доказування підстав для звернення до суду із вказаним позовом, оскільки наявність вини в діях ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку, встановлена і не підлягає доказуванню.
Вказане також не спростовано сторонами в розрізі положень ст.ст. 76-81 ЦПК України.
Згідно полісу № АК/8261079 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 07.03.2018 була застрахована ПрАТ «СК «УНІКА». Строк дії вказаного полісу з 18.11.2017 по 17.11.2018 з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну у межах 100000,00 грн, без франшизи.
07.11.2017 між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу № АК/7193675, відповідно до якого забезпечено автомобіль Mercedes-Benz державний номерний знак НОМЕР_1 . Строк дії полісу з 10.11.2017 по 09.11.2018 з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну у межах 200000,00 грн, франшиза 510,00 грн.
14.03.2018 АТ «СК «Країна» отримало від ОСОБА_2 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
20.03.2018 представником АТ «СК «Країна» було проведено огляду пошкодженого автомобіля ЗАЗ Lanos державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується протоколом огляду транспортного засобу.
27.03.2018 АТ «СК «Країна» від позивача отримало повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи.
07.05.2018 представником АТ «СК «Країна» проведено додатковий огляд пошкодженого автомобіля ЗАЗ Lanos державний номерний знак НОМЕР_2 , про що складено відповідний акт.
Як вбачається зі Звіту № 00252937 від 17.05.2018 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного оцінювачем «СПД ФЛП ОСОБА_4 », то, ринкова вартість транспортного засобу ЗАЗ Lanos державний номерний знак НОМЕР_2 - 75681,72 грн, вартість відновлювального ремонту становить 76340,44 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 60340,59 грн., вартість матеріального збитку складає 75681,72 грн.
08.06.2018 ПрАТ «СК «УНІКА» сплачено страхове відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 40171,72 грн, що підтверджується страховим актом № 00252937/ПВЗ та платіжним дорученням № 026690 від 08.06.2018.
Позивачем замовлено незалежну експертизу, відповідно до Звіту № 85/49.06.18 від 11.06.2018 про оцінку вартості матеріального збитку, виконаного ФОП « ОСОБА_3 » вартість відновлювального ремонту ЗАЗ Lanos державний номерний знак НОМЕР_2 98274,82 грн, вартість матеріального збитку - 81197,54 грн, ринкова вартість колісного транспортного засобу до пошкодження становить 104550,42 грн.
За проведення оцінки та складання вказаних Звітів позивач сплатив ФОП « ОСОБА_3 » 2800 грн.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).
Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту.
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність встановлено статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам (ч. 2 ст. 528 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 627 ЦК України, передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується спеціальним законом - Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних-транспортних засобів», передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди , заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Страхові виплати згідно п. 9.4. цієї статті за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Пунктом 12.1 ст. 12 Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, здійснюється відповідно до Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року.
Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості. Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку це та сума, яку за Законом має сплатити страховик як страхове відшкодування.
Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, керуючись нормами цього Закону приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюються безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Водночас, покладення обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлений 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) та 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Звіту № 00252937 від 17.05.2018 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного оцінювачем «СПД ФЛП ОСОБА_4 », було встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля розрахована станом на 07.03.2018, проте це не дата складання даного Звіту.
Випадок стався 07.03.2018, тобто питання, поставлені оцінювачу, поставлені некоректно та суперечать умовам укладеного з позивачем договору, тому суд вважає звіт неналежним.
Відповідно до Звіту № 85/49.06.18 від 11.06.2018 про оцінку вартості матеріального збитку, виконаного ФОП « ОСОБА_3 » вартість відновлювального ремонту ЗАЗ Lanos державний номерний знак НОМЕР_2 98274,82 грн, вартість матеріального збитку - 81197,54 грн, ринкова вартість колісного транспортного засобу до пошкодження станом на 11.06.2018 становить 104550,42 грн.
Отже, на думку суду, дії ПрАТ СК «УНІКА» та ПрАТ «СК «Країна» не відповідають вимогам законодавства, страховики не належним чином виконали свої зобов'язання перед позивачем, та не виплатили йому суму страхового відшкодування у порядку та в спосіб, передбачений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відтак, різниця між розміром фактичної шкоди (81197,54 грн) та виплаченого страхового відшкодування (40171,72 грн з вирахуванням франшизи) становить 41025,82 грн підлягає стягненню з відповідача.
Разом з цим, суд зауважує, що позивачем не наведено обґрунтування для стягнення з відповідача 36% річних. Відповідно до Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовує лише оцінену шкоду, тобто реальні збитки, яких зазнали потерпілі особи від дій водіїв, які є винними у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Упущена вигода, запозичені потерпілими особами кошти тощо страховиком не відшкодовуються.
Судом встановлено, що сума страхового відшкодування в розмірі 40171,72 грн була виплачена позивачу без вирахування розміру ПДВ, а тому АТ «СК «Країна» не має правових підстав для проведення доплати страхового відшкодування в частині ПДВ.
Щодо стягнення з відповідача витрат на замовлення та проведення незалежної експертизи в розмірі 2800,00 грн, суд зазначає наступне.
АТ «СК «Країна» не було допущено пропуску встановленого Законом десятиденного строку для огляду пошкодженого транспортного засобу, а саме рішення про здійснення страхового відшкодування було прийнято протягом обумовленого Законом строку - 90 днів з дня подання позивачем заяви про страхову відшкодування.
Крім того, позивачем не надано належні та допустимі докази, що підтверджують оплату експертного дослідження, тому суд приходить до висновку, що ця позовна вимога не підлягає задоволенню.
Відтак, позивачем не доведено належними та допустимими доказами у справі щодо необхідності обов'язку відповідача сплатити 36% річних, ПДВ.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (код ЄДРПОУ: 20842474, місцезнаходження: м. Київ, вул. Електриків, 29-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) оплату страхового відшкодування у повному обсязі (з урахуванням вже сплачених коштів), відповідно до звіту ФОП « ОСОБА_3 », №85/49.06.18, від 11.06.2018 року, а саме 41025 (сорок одна тисяча двадцять п'ять) грн 82 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (код ЄДРПОУ: 20842474, місцезнаходження: м. Київ, вул. Електриків, 29-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на оплату судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.Ю. Мазур