Справа № 727/7739/21
Провадження № 3/727/3770/21
29.09.2021 року Суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Слободян Г.М., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у в Чернівецькій обл.. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч.1 КУпАП
На адресу Шевченківського районного суду м. Чернівці з Управління патрульної поліції в Чернівецькій обл.. надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №224520 від 09.08.2021 року убачається, що ОСОБА_1 09.08.2021 року о 02 год. 17 хв. керував автомобілем «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 , по вул.. Університецькій 4 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому порядку, з використанням технічного засобу "Драгер", результат перевірки був позитивним. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДД та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Працівниками патрульної поліції у м. Чернівцях дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні заперечив, та суду пояснив, що не згідний з протоколом, так як в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом не керував.
Також суду ОСОБА_3 пояснив що незгідний був із результатом алкотестеру «Драгер» та просив пройти обстеження в закладах МОЗ. Його не було доставлено в медичний заклад для проходження відповідних тестів на стан сп'яніння. Просив закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У доказ своєї невинуватості надав суду висновок Чернівецького обласного наркологічного диспансеру №684 від 09.08.2021 в якому зазначено що у ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.97 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ "Лутц проти Німеччини" від 25.08.87 року; Рішення ЄСПЛ "Маліге (Malige) проти Франції" від 23.09.98 року).
ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції не може застосовуватися з точки зору "кримінального обвинувачення" до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі "Ескубе проти Бельгії").
Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.
Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Так, із справи про адміністративне правопорушення що до винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд не може ґрунтуватися тільки на досліджені доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 09.08.2021 року та чеку газоаналізатора "Драгер 6810".
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 09.08.2021 року о 02 год. 17 хв. керував автомобілем «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Університецькій 4 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан сп'яніння, що проводився за допомогою газоаналізатора "Драгер 6810", чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.
Разом з цим, суд враховує той факт що дії працівників поліції, які складали протокол відносно ОСОБА_1 не відповідали встановленим законом вимогам
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України N 1452/735 від 09.11.2015 рокуІнструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (далі - Інструкція). Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу II Інструкції, поліцейськими при огляді на стан сп'яніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З урахуванням вимог п. 22. Розділу III Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", встановлені судом обставини позбавляють суд можливості визнати результати огляду за допомогою газоаналізатору "Drager Alcotest ", як беззаперечний доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і дають суду підстави дійти до висновку про те, що стан алкогольного сп'яніння останньої у визначеному законом порядку встановлений не був. Що також підтверджується висновком Чернівецького обласного наркологічного диспансеру №684 від 09.08.2021 в якому зазначено що у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Крім того, матеріли справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення, автомобіль вилучався у ОСОБА_1 , або керування передавалося іншій особі, що не спростовує доводів про те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Разом з цим, відповідно до вимог ч. ч. 1, 7 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Суд констатує, що вимоги ч. ч. 1,7 ст. 266 КУпАП працівниками поліції виконані не були, оскільки зміст протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 свідчить про те, що останньому не було запропоновано пройти медичний огляд в закладі охорони здоров'я, та він не був відсторонений від керування, що беззаперечно свідчать про недотримання працівниками поліції наведених вимог закону.
Встановлений факт не відсторонення ОСОБА_1 працівниками поліції від керування транспортним засобом не спростовує тверджень останнього про те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, або з ознаками такого сп'яніння, оскільки після складання протоколу про адміністративне правопорушення, місце зупинки він залишив самостійно, поїхавши за кермом свого автомобіля, чому не завадили працівники поліції, незважаючи на те, що працівниками поліції, відповідно до акту медичного огляду, нібито був встановлений факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Наведені обставини вказують на слушність доводів ОСОБА_1 про те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, незгідний був із актом огляду на стан сп'яніння, оскільки у відповідності до вимог законодавства у разі проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру та встановлення сумнівів щодо тверезості водія, останній доставляється до медичного закладу, а тому встановлені судом обставини дають обґрунтовані підстави поставити під сумнів висновки в протоколі про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вище викладених обставин, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено в порушення вимог Інструкції, а тому факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування автомобілем у передбаченому законом порядку встановлений не був та від керуванням транспортним засобом останній відсторонений не був.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю що ст.. 266 КУпАП та положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння були порушені.
На підставі цього адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 за ст. 130 ч 1 КпАП України провадженням слід закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 247, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч 1 КпАП України в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького Апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці на протязі 10 днів з моменту її проголошення.
Суддя: Слободян Г.М.