№ провадження 2/646/2700/2021
Справа № 646/6954/21
29 жовтня 2021 року м. Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Демченко С.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку в нерухомому майні,
28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю його та відповідача, без реєстрації шлюбу у період з 30 вересня 2005 року по 01 березня 2021 року та визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка була придбана у період його спільного проживання з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову та заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на квартиру, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 64,9 кв.м, житловою площею 35 кв.м.
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що ним пред'явлено позов про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку в нерухомому майні. Предметом даного спору є право власності на Ѕ частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що вказана квартира була придбана 27 лютого 2019 року та зареєстрована на праві власності за відповідачем, проте придбання вказаного нерухомого майна здійснювалося за спільні кошти для спільного проживання. Зазначив, що незабезпечення позову призведе до істотного утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, оскільки подальше розпорядження відповідачем нерухомим майном та майновими правами на вказане майно може призвести до відчуження нерухомого майна, у зв'язку з чим його законні права будуть порушені.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, вважаю, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
За змістом ст. 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
За загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Необхідність застосування заходів забезпечення має визначатися фактичними обставинами справи, які свідчитимуть про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Така правова позиція щодо вирішення питання про співмірність забезпечення позову викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з тим, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогами про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку в нерухомому майні, тобто предметом даного спору є, у тому числі вимоги майнового характеру щодо визнання права власності Ѕ частки на спірну квартиру.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотека, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за параметром запиту право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження слідує, що квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
Зі змісту договору купівлі-продажу квартири від 27 лютого 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О. слідує, що ОСОБА_2 придбала двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 за 649000 грн.
Разом з тим, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачу здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на вищевказану квартиру, однак позивачем не заявлені вимоги щодо визнання вказаного нерухомого майна спільною сумісною власністю, а отже, предмет забезпечення позову, який просить вжити позивач, виходить за межі предмету спору.
Крім того, суд вважає, що позивачем об'єктивно не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що такі заходи забезпечення позову, як заборона здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на спірну квартиру, є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник не надав доказів про існування реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
За таких обставин суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вимога про забезпечення позову є безпідставною та необґрунтованою, у зв'язку з чим заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку в нерухомому майні- відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складений та підписаний 29 жовтня 2021 року.
Суддя С.В. Демченко