Справа № 635/6369/21
Провадження № 1-в/635/612/2021
29 жовтня 2021 року Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання засудженого ОСОБА_3 , 1989 року народження, про застосування до останнього рішення Кабінету Міністрів України про зміни до законодавства України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв'язку з неналежними умовами тримання, ?
12 серпня 2021 року до Харківського районного суду Харківської області від засудженого ОСОБА_3 , 1989 року народження, надійшло клопотання про застосування до останнього рішення Кабінету Міністрів України про зміни до законодавства України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв'язку з неналежними умовами тримання в слідчих ізоляторах Російської Федерації у період його тримання під вартою з 29.08.2017 по 25.01.2018, та у період з 25.01.2018 по 26.11.2019.
Учасники справи про судове засідання повідомлялись.
В судове засіданні прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 не з'явився, надав до канцелярії суду заяву, в якій просив суд вирішувати дане питання у його відсутність та відмовити засудженому у задоволенні заяви.
Від засудженого ОСОБА_3 також міститься в матеріалах справи заява, проводити розгляд справ у його відсутність.
Відповідно до частини п'ятої статті 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Згідно з вимогами частини четвертої статі 107 КПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи за клопотанням засудженого ОСОБА_3 , суд приходить до наступних висновків.
Статтею 3 КК України передбачено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання чинності цим Кодексом, включаються до нього після набрання ними чинності. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За положеннями статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, різного роду питання, а саме: про відстрочку виконання вироку; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким; про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; про звільнення від покарання за хворобою; про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; про застосування покарання за наявності кількох вироків; про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
У своїй заяві засуджений ОСОБА_3 , 1989 року народження, просив суд застосувати до нього рішення Кабінету Міністрів України про зміни до законодавства України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв'язку з неналежними умовами тримання.
Як встановлено судом з Офіційного порталу Верховної Ради України (за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=72204) 11.06.2021 до Верховної Ради України надійшов проект Закону №5653 про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв'язку з неналежними умовами тримання.
Отже, на день звернення засудженого до суду з відповідною заявою, ще не прийнятий Верховною Радою України та не набрав законної сили проект Закону №5653.
Відтак, у суду не має підстав для вирішення питання, яке заявлено засудженим ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, ?
постановив:
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 , 1989 року народження, про застосування до останнього рішення Кабінету Міністрів України про зміни до законодавства України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв'язку з неналежними умовами тримання- відмовити.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області, а ОСОБА_3 в той же строк, з моменту вручення йому ухвали суду.
Суддя - ОСОБА_1