Справа № 643/18800/21
Провадження № 2-з/643/266/21
29.10.2021 року суддя Московського районного суду м. Харкова Власенко М. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 643/18800/21 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В., в якій просить:
-визнати виконавчий напис № 23247 від 19 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В., таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства, що регулює спірні відносини.
Позовна заява надійшла до суду 28 жовтня 2021 року поштовим відправленням.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , одночасно з пред'явленням позовної заяви, звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить:
-зупинити стягнення з ОСОБА_1 на підставі виконавчого провадження № 65995307, яке відкрито державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 06 липня 2021 року
-негайно зняти арешт з коштів та банківських рахунків боржника, який накладено постановою державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 30 вересня 2021 року, а саме: зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неправомірного стягнення грошових коштів з доходів позивача та перешкоджатиме користуванню грошових коштів та майном ще до ухвалення рішення судом за основним позовом.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 2, 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
За правилами п. 3 ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З заяви та доданих до неї документів слідує, що на виконанні державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Демченко Ю. І. перебуває виконавче провадження № 65995307 на підставі виконавчого напису № 23247 від 19 травня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Грисюк О. В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» суми заборгованості 33273,51 грн., у т. ч. простроченої заборгованості за сумою кредиту 9999,60 грн., заборгованості за комісією 0,00 грн., заборгованості за несплаченими відсотками 18273,91 грн., строкової заборгованості 0,00 грн., строкової заборгованості за комісією 0,00 грн., строкової заборгованості за несплачені відсотки 0,00 грн., заборгованості за штрафами та пенями 5000,00 грн., виконавчого напису 1200,00 грн., загальна сума 34473,51 грн.
Виконавче провадження № 65995307 відкрито постановою державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Демченко Ю. І. від 06 липня 2021 року.
В межах цього виконавчого провадження 30 вересня 2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому законом передбачена можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.
Крім цього, у цій справі підлягає застосуванню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 20/3560/18 слідує, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Зі змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» слідує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що втручання у право особи, захищене статтею 1 Першого протоколу, має бути виправданим. У цьому зв'язку Суд наголошує на необхідності підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар» (див. рішення у справі Брумареску, § 78).
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також убезпечення від спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Враховуючи, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса, а позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких вона звернулася до суду.
Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, що свідчить про наявність підстав вважати, що існує ризик подальшого стягнення та відчуження належних позивачу грошових коштів (заробітної плати, пенсії тощо), а також звернення стягнення на майно боржника, що унеможливить виконання рішення у цій справі, що в силу положень ст. 149 - 153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вказаним виконавчим написом пов'язане з розглядом цієї справи і виконанням можливого рішення за результатами її розгляду, вжиті заходи є співмірними із заявленими позивачем позовними вимогами.
Заява про забезпечення позову в частині зупинення стягнення грошових коштів в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, ОСОБА_1 викладено свої доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі невжиття таких заходів, а зазначені позивачем підстави та вид забезпечення позову є співмірними з пред'явленими вимогами, вид забезпечення позову обрано відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
У заяві про забезпечення позову вказано та обґрунтовано причини необхідності забезпечення позову, як це передбачено положеннями ст. 151 ЦПК України.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.
Окремо суд зазначає, що вимоги ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом скасування арешту з коштів, задоволенню не підлягають через відсутність взаємозв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, а також необґрунтованістю правових підстав для застосування саме таких заходів забезпечення позову.
Отже, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заяви про забезпечення позову.
Підстав для зустрічного забезпечення позову, судом не встановлено.
Керуючись ст. 149 - 153, 260, 353 - 355 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 643/18800/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.
З метою забезпечення позову зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 65995307, відкритому державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Демченко Юлією Ігорівною, за виконавчим написом приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, вчиненого 19 травня 2021 року за реєстровим № 23247 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 33273,51 грн.
В іншій частині заяви - відмовити.
Копію ухвали направити до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для негайного виконання та учасникам провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.
Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ЄДРПОУ - 42254696, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, 11-А, оф. 605.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, АДРЕСА_2 .
Суддя М. В. Власенко