Справа № 953/2453/21
н/п 2-а/953/170/21
27 жовтня 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Лях М.Ю., за участю секретаря судових засідань - Хомінської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Власюк Кирила Федоровича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАН № 3750185 від 04.02.2021 р. про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. та справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обгрунтування позову зазначає, що дії інспектора 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Власюк Кирила Федоровича щодо винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є протиправними, оскільки правила дорожнього руху він не порушував. При цьому, позивач зазначає, що інспектором патрульної поліції було винесено постанову, згідно якої, він, ніби-то, 04.02.2021 року о 13:35:50 год. Харківська обл. Дорога М 03, 423 км, керував автомобілем NISSAN X-TRAIL д.н.з. НОМЕР_1 та у населеному пункті «Травневе» та рухався зі швидкістю 77 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 27 км/год., чим порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху України. При винесенні постанови порушено вимоги ст.ст. 7, 251 КУпАП, так як інспектор, порушивши законодавство України, безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності, доказів порушення ним ПДР України постанова не містить, інспектор не використовував для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху засіб вимірювання швидкості TruCаm, в постанові факт фіксування порушень правил дорожнього руху за допомогою засобу вимірювання швидкості TruCаm взагалі не зазначено. Крім того, порушив його право на правову допомогу, коли він заявив про необхідність надання йому адвоката, інспектором було це проігноровано. Відповідачем не надано жодного доказу щодо способу використання, закріплення приладу TruCаm, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача, оскільки можливо відповідач здійснював фіксування з руки (рук), що може дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач. Крім того, позивачем зазначено про відсутність знаку про здійснення відео фіксації, а контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відео фіксації- це дорожній знак «5.70». Позивач вважає, що оскільки відсутні докази порушення ним ПДР України, тобто вчинення ним правопорушення, вищезазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
В наданому відповідачем відзиві на позовну заяву він проти позову заперечує та просить суд в його задоволенні повністю відмовити. При цьому, в обгрунтування заперечень посилались на те, що автомобіль позивача був зупинений на підставі статті 35 Закону Україні «Про Національну поліцію». Інспектор підійшов до водія, ним виявився позивач представився, пояснив суть правопорушення та продемонстрував відеозапис, здійснений лазерним вимірювачем швидкості TruCAM із серійним номером ТС 000748, позивачеві було повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Позивачеві в повному обсязі роз'яснені його права, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП. Жодних клопотань останній не заявляв. За результатом розгляду справи, з згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, інспектором встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, тому була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3750185. При винесенні оскаржуваної постанови, інспектор керувався положеннями ПДР та КУпАП, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне, а тому він діяв у межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права. Відносно порядку винесення оскаржуваної постанови відносно позивача, то відповідач зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У таких випадках, відповідно до ч.4 ст. 258 КУпАП уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП. Отже, посилання позивача щодо неправомірності проведення розгляду справи на місці вчинення правопорушення та порушення цим прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству. Про застосування приладу TruCam зазначено в тексті оскаржуваної постанови, він правомірно використовується працівниками поліції для забезпечення контролю за дотриманням швидкісних обмежень в межах населених пунктів. Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES, який забезпечує цілісність, автентичність та достовірність вимірів, з метою посилення достовірності доказової бази поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Точність вимірювань цього приладу підтверджується Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданого Мінекономрозвитку ДП «Укрметртестстандарт». Також зазначає, що зі сторони позивача не надано жодних доказів, що спростовують факт перевищення ним обмеження швидкості руху на 27 км/год. та порушення інспекторам прав останнього під час розгляду справи. Розгляд справи відбувся у відповідності до вимог законодавства. Позивачу було роз'яснено його права та обов'язки, продемонстровано відеозапис порушення правил дорожнього руху, а тому у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представником позивача - адвокатом Кузнецовою А.А. надано додаткові пояснення у урахуванням відзиву відповідача, в яких представник позивача додатково обґрунтовує доводи викладені в позовній заяві та просить суд не брати до уваги відзив відповідача, а заданий позивачем позов повністю задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. При цьому, представник позивача посилається на порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, на відсутність встановленого дорожнього знаку, на відсутність в протоколі посилання на прилад, яким було зафіксоване правопорушення.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 03.03.2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Як встановлено дослідженими у справі доказами, ОСОБА_1 , 04.02.2021 року о 13:35:50 год. Харківська обл. Дорога М 03, 423 км, керуючи автомобілем NISSAN X-TRAIL д.н.з. НОМЕР_1 у населеному пункті «Травневе», рухався зі швидкістю 77 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 27 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCam 000748, чим порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху України - порушення водіями швидкісного режиму в населених пунктах, а саме: в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
У зв'язку з чим, інспектором батальйону №4 роти № 6 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Власюк Кирилом Федоровичем винесено постанову серії ЕАН № 3750185 від 04.02.2021 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Статтею 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Частиною 1, 2 розділу ІІІ Інструкції № 1395 передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і передбачених частиною першою, другою і третьою статті 122, статтями 124-1 - 126. Постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В пункті 1.3. Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 12.4. Правил дорожнього руху України передбачено, що в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
У відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Як зазначено позивачем, постанова про накладення адміністративного стягнення не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а, отже, це є порушенням додатку 5 до Інструкції №1395, яким передбачено зазначення у постанові про адміністративне правопорушення доказів вчинення адміністративного правопорушення (пункт 7 - «до постанови додаються…», тому розгляд справи містив лише формальний характер і доказів порушення ним ПДР України постанова не містить, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Однак, це спростовується наданими відповідачем доказами. Аналізуючи постанову серії ЕАН № 3750185 від 04.02.2021 р., в її тексті інспектором патрульної поліції Власюк К.Ф. зафіксовано, що швидкість руху вимірювалась приладом «Трукам» № ТС 000748, відео з приладу «Трукам» додається.
З наданого відповідачем листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 27.09.2018 року №04/02/03-3008 вбачається, що у 2018 році Адміністрацією Держспецзв'язку за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації Національній поліції України видано позитивний експертний висновок від 27.09.2018 року №04/02/03-3008 на Лазерний вимірювач швидкості LTI 20-20 TruCAM.
Відповідно до вказаного експертного висновку, дія експертного висновку поширюється на зразки об'єкта експертизи із заводськими номерами наведеними у додатку. Згідно з Додатком до експертного висновку №04/02/03-3008 від 27.09.2018 року визначено номери зразків об'єкта експертизи, на які розповсюджується дія експертного висновку, серед яких є лазерний вимірювач швидкості TruCAM із серійним номером ТС 000748, яким проведено вимірювання швидкості руху автомобілю під керуванням позивача.
Так як лазерний вимірювач швидкості TruCAM із серійним номером ТС 000748 був об'єктом експертного дослідження у відповідному висновку від 27.09.2018 року, тому може бути використаний для вимірювання швидкості руху транспортних засобів.
Лазерний вимірювач швидкості LTI 20-20 TruCAM отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2021 р., а вищезазначений прилад TruCAM із серійним номером ТС 000748 отримав свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20591 від 08.12.2021р.
Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видано наказ №193 від 08.02.2016 року "Про затвердження Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів".
Відповідно до п. 1 цей Порядок установлює процедуру та умови проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), що перебувають в експлуатації, а також оформлення її результатів.
Згідно з п. 4 Порядку ЗВТ підлягають періодичній повірці, повірці після ремонту, а також можуть проводитися позачергова, інспекційна та експертна повірки.
Таким чином, проведенню повірки засобу вимірювальної техніки має передувати експертний висновок Державної служби Спецзв'язку та захисту інформації України, видача Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем використано під час вимірювання швидкості руху транспортного засобу, яким керував позивач, лазерним вимірювачем швидкості "TruCAM" № ТС 000748, який був заявлений до експертного дослідження Держспецзв'язком, який пройшов відповідне дослідження правильно реалізованого криптографічного алгоритму шифрування відповідно до ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015, щодо забезпечення його конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних, а тому його застосування для вимірювання швидкості руху транспортного засобу позивача можна вважати законним, а показники такого вимірювального приладу вірними.
Крім того, у відповіді ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Мінекономрозвитку від 01.10.2019 за № 22-38/49 зазначено, що лазерний вимірювач ТгиCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач ТгиCAM також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі.
Згідно свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20591 від 08.12.2021 р., експертами під час дослідження точності вимірів швидкості встановлено, що максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичних режимах становить : +/- 2 км.год.
Таким чином, так як вимірювання швидкості руху автомобіля, яким керував позивач, було проведено з використанням лазерного вимірювача швидкості, який пройшов необхідну сертифікацію, а отже такі дії вчинено у спосіб, передбачений законом.
Із наданого відповідачем відеозапису вбачається, що зафіксоване 04.02.2021 року о 13:35:50 год. Харківська обл. Дорога М 03, 423 км правопорушення стосується автомобіля NISSAN X-TRAIL д.н.з. НОМЕР_1 , керування яким у вищезазначену дату, період часу та за місцезнаходженням не заперечується позивачем по справі.
Основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, час, місце вчинення якого підтверджено відео- та фотоматеріалами з приладу TruCAM № ТС 000748, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення.
Крім того, позивач посилається на відсутність знаку про здійснення відео фіксації, а контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак « 5.70»), позаяк вказане обумовлено нормами ч.2 ст. 40 Закону №58о-УІІІ, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці. Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Позивач зазначає, що оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70» лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеохніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісної о режиму.
Однак, це спростовується наданими відповідачем доказами, з яких вбачається, що інформація щодо місць проведення фіксації порушень ПДР оприлюднена у ЗМІ та розміщена на офіційному сайті Департаменту патрульної поліції. Виміри швидкості руху транспортного засобу автомобіля під керуванням позивача відбулися в межах відповідного відрізку автодороги М-03. Інформаційний знак 5.70 також розміщений на 423 км автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, що підтверджується листом Служби автомобільних доріг у Харківській області від 14.06.2019.
Дорожній знак 5.70 інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Дорожній знаку 5.45 «Початок населеного пункту» (Гонтів Яр) встановлений за адресною прив'язкою 422 км +255 м на автодорозі М-03 «Харків-Київ-Довжанськнй» встановлює зазначені обмеження, які повинні виконувати водії. Наявність зазначеного дорожньою знаку підтверджується листом Служби автомобільних доріг у Харківській області від 14.06.2019. Цеп дорожній знак розташований на рівній ділянці дороги та добре видний водіям.
Наявність дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» позивачем не заперечується.
Позивачем зазначено, що інспектором поліції було грубо порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, йому не роз'яснено права та на його клопотання про правову допомогу та відкладення розгляду справи інспектором було відмовлено.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою, а інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на її отримання, письмового клопотання щодо виявлення бажання скористатись правовою допомогою позивачем відповідачу не подавалось, хоча він не позбавлений виконати ці дії.
Згідно акту знищення медіафайлів від 31.03.2021 року № 3-21 комісії УПП в Харківській області ДПП відеозаписи, здійсненні портативним відеореєстратором працівників поліції, якими зафіксований розгляд справи за участю позивача було знищено ще до моменту надходження на адресу відповідача ухвали суду про відкриття провадження, яку вони отримали 05.04.2021 р.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що оскаржувана постанова містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відеозапис проведено лазерним вимірювачем швидкості, який використовується на законних підставах, встановлено можливість його використання в ручному режимі та максимально допустима похибка встановлена експертним висновком при вимірюванні швидкості хоч в ручному хоч в автоматичному режимах становить : +/- 2 км.год., наявність встановленого інформаційного знаку 5.70 на 423 км автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, суд приходить до висновків щодо наявності доказів порушення ОСОБА_1 п. 12.4 ПДР України, наявності правових підстав у працівників патрульної поліції для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Позивачем не надано суду доказів, які б спростовували факт перевищення ним обмеження швидкості руху на 27 км/год.
Відповідно до ч. 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені судом матеріали справи, а також зважаючи на наявність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, а постанову серії ЕАН № 3750185 від 04.02.2021 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. - без змін.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 5, 6-10, 20, 77, 139, 122, 241-246, 255, 257, 263, 295 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Власюк Кирила Федоровича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Постанову інспектора 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Власюк Кирила Федоровича серії ЕАН № 3750185 від 04.02.2021 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП - залишити без змін.
Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя -