Справа № 638/1624/21
Провадження № 1-в/638/346/21
25 жовтня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді за участю: секретаря судового засідання засудженого захисника прокурора- ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 , - ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,-
ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з клопотанням, в якому, з урахуванням пояснень, наданих під час судового засідання, просив суд замінити невідбуту частину покарання більш м'яким.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його захисник клопотання підтримали, просили задовольнити.
ОСОБА_3 в судовому засіданні надав пояснення, в яких просить суд в порядку ст. 82 КК України замінити невідбуту частину покарання більш м'яким шляхом переведення до колонії-поселення. За період відбування призначеного покарання у ДУ «Олексіївська виправна колонія (№ 25)» залучався до праці, до праці ставився сумлінно, до подання клопотання дисциплінарних стягнень не мав, з наявним дисциплінарним стягненням, яке було на нього покладено після подання ним до суду клопотання, не погоджується та вважає його безпідставним.
Захисник засудженого в судовому засіданні наголошував на тому, що рішення суду повинно ґрунтуватися на аналізі даних про поведінку засудженого лише за час, що передував часу подання до суду засудженим клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що підстави для задоволення клопотання відсутні, засуджений допускав порушення режиму відбування покарання. Доводи захисника щодо урахування під час вирішення клопотання лише періоду часу до його подання є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам закону.
Заслухавши учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Початок строку відбування покарання - 18 травня 2019 року.
Відповідно до ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Заміна судом покарання на більш м'яке за змістом ст. 82 КК України є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до ч.2 ст.67, ч.2 ст.103 КВК України, засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Згідно роз'яснень, які містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року № 2 оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування. Пояснення зазначених осіб і думка прокурора мають бути відображені в протоколі судового засідання.
При цьому, однією із найважливіших підстав для заміни покарання більш м'яким на підставі ст. 82 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на заміну невідбутої частини покарання більш мяким. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність заміни невідбутої частини покарання більш м'яким викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
У відповідності до положень п. 17 вказаної Постанова ВСУ № 2 від 26 квітня 2002 року суду слід ретельно з'ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, то висновок суду про виправлення засудженого повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчила успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні засудженим вимог режиму, його участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вимог адміністрації установи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні засуджених.
З матеріалів особової справи ОСОБА_3 вбачається, що останній під час відбування покарання в ДУ «Олексіївська виправна колонія (№ 25)» до праці не залучався. В матеріалах особової справи засудженого письмові дані, що підтверджують доводи засудженого про його залучення до праці, відсутні.
Під час відбування покарання ОСОБА_3 заохочень не мав.
Відповідно до постанови про накладення дисциплінарного стягнення від 30 квітня 2021 року ОСОБА_3 допустив порушення встановленого порядку тримання, яке полягає у зберіганні заборонених предметів.
Рішенням дисциплінарної комісії установи про накладення стягнення від 19 травня 2021 року на ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у виді поміщення в дисциплінарний ізолятор на 3 доби.
Постановою від 19 травня 2021 року ОСОБА_3 поміщено в дисциплінарний ізолятор. Матеріали особової справи не містять даних щодо оскарження вказаної постанови та результатів такого оскарження.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» визначено, що матеріали про умовно-дострокове звільнення повинні містити характеристику, що відображає процес виправлення засудженого та стосується всього періоду відбування ним покарання, дані про попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.
Відповідно до психологічної характеристики ОСОБА_3 від 14 червня 2021 року тип нервової системи - слабкий, рівень агресії - високий. Переважає емотивний та циклоїдний тип акцентуації характеру, що проявляється в надмірній чутливості, що поєднується з частими, різкими коливаннями настрою, працездатності та активності, під час яких особа здатна із депресивного стану перейти в стан афекту, надмірного збудження. В поведінці з представниками адміністрації та особистих бесідах поводить себе не завжди стримно. На заходи психолого-педагогічної корекції не реагує. Прогноз поведінки: особа буде проявляти непокору законним вимогам адміністрації, особа здатна на аутоагресивні прояви, особа не піддається психокорекції та ресоціалізації.
Зважаючи на зазначене вище, матеріали особової справи не відображають процес виправлення засудженого протягом всього періоду відбування ним покарання, зміст вищезазначених матеріалів не свідчить, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком суду.
Суд критично ставиться до доводів сторони захисту стосовно того, що рішення суду повинно ґрунтуватися на аналізі даних про поведінку засудженого лише за час, що передував часу подання до суду засудженим клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, зважаючи на наступне.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована лише до тих засуджених, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться у їх сукупності. Висновки суду повинні ґрунтуватися на аналізі даних про поведінку засудженого за весь період відбування покарання, а не лише за час, що безпосередньо передував розгляду питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Накладення стягнення на засудженого свідчить про те, що він протягом всього періоду відбування покарання за вироком суду не став на шлях виправлення. Судом не встановлено таких ґрунтовних даних про поведінку засудженого та його особу, які свідчать, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним, та є можливим, наприклад, шляхом переведення до колонії-поселення
З досліджених в судовому засіданні відомостей відносно засудженого, вбачається, що вони не є достатніми для висновку про успішність процесу його виправлення і можливість ефективного продовження його виправлення за умови застосування до нього більш м'якого виду покарання, у зв'язку з чим суд вважає, що клопотання є передчасним та у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст. 82 КК України суд,-
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1