Справа № 638/16384/21
Провадження № 2/638/6356/21
29 жовтня 2021 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвіра Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
25 жовтня 2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
26 жовтня 2021 року матеріали вищевказаної позовної заяви канцелярією суду передані на розгляд судді Цвірі Д.М.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, дослідивши зміст позовної заяви, набуваю висновку, що вона має бути повернута позивачці з огляду на наступне.
Так, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Частиною 2 ст. 175 ЦПК України закріплено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
За правилами п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд зазначає, що підписом є графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт, підпис має характерні риси, зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи, виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення, наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.
В порушення вимог п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, вищевказана позовна заява ОСОБА_1 , яка подана до суду в письмовій формі, не містить підпису позивачки, а містить лише копію підпису (зображення), відтворену за допомогою копіювального пристрою, що не може вважатися власноручним підписом цієї особи в розумінні приписів процесуального законодавства України, не є підтвердженням волі позивачки на настання відповідних правових наслідків, та тягне за собою повернення позовної заяви.
Доходячи таких висновків суд враховує практику Верховного Суду, зокрема по справі №916/3209/20 від 08 липня 2021 року, де Суд акцентує увагу на тому, що оскільки процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду та власноручне підписання ним заяв по суті справи, то подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам процесуального законодавства та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа (близьку за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012, від 26.06.2018 у справі № 922/4478/16, від 23.11.2018 у справі № 5023/1668/11).
Тобто, згідно правової позиції Верховного Суду, не відповідає приписам процесуального законодавства та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа подання такого навіть з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису.
Наведене вище узгоджується також з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішеннями у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010 та у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 у яких суд зауважив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Тому, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підписана, у зв'язку із чим підлягає поверненню у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 58,60,62,185,260 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - повернути.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).
Суддя Д.М. Цвіра