Справа № 638/11829/18
Провадження № 1-в/638/506/21
29.10.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
з участю представника заявника ОСОБА_4
з участю засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання на підставі статті 81 Кримінального кодексу України відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Адміністрація Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» спільно з спостережною комісією у Шевченківському районі м. Харкова звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з поданням про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання на підставі статті 81 Кримінального кодексу України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.11.2018 року. Вимоги подання обґрунтовано тим, що в особистості засудженого відбувся процес позитивних змін, засуджений проявляє готовність до самокерованої правослухняної поведінки, він сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання.
Представник заявника Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подання та просив суд його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні наполягав на задоволенні подання, просив суд його задовольнити.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд встановив наступне.
Вивченням матеріалів особової справи засудженого встановлено, що вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.11.2018 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та з урахуванням частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Початком строку покарання є 10.08.2018 року, а кінцем строку: 10.02.2022 року. Станом на 01.07.2021 року відбув 2/3 частини строку покарання - 02 роки 10 місяців 21 день, невідбута частина строку складає 07 місяців 09 днів.
Прибув 17.01.2019 року з державної установи «Харківський слідчий ізолятор». Засуджений в місцях позбавлення волі знаходиться з 10.08.2018 року. За час тримання один раз порушував режим тримання, за що мав дисциплінарне стягнення, яке наразі погашене у встановленому законом порядку, адміністрацією не заохочувався, до праці не залучався.
З 17.01.2019 року відбуває покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)».
Вивченням даних про особу засудженого та даних, що характеризують засудженого під час відбування ним покарання, встановлено наступне.
За період відбування покарання вимог режиму відбування покарання не порушував, характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи в повному обсязі. Тричі рази був заохочений адміністрацією установи з оголошенням подяки, а саме 08.04.2020 року, 24.07.2020 року, 08.02.2021 року.
Працевлаштований різьбярем та згідно довідки державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)», засуджений ОСОБА_5 виводився на оплачувані роботи у травні-серпні, листопаді-грудні 2019 року, травні-грудні 2020 року, лютому-квітні 2021 року, тобто з моменту початку відбування покарання засуджений працював.
Згідно медичної довідки працездатний з обмеженнями. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, має позитивну соціальну спрямованість, подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд, приймає участь у неоплачуваних роботах з благоустрою території відділення, до яких ставиться добре.
Згідно вироку цивільні позови відсутні, підтримує зв'язки з рідними шляхом телефонних розмов та листування, приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Фізкультура та спорт», «Підготовка до звільнення».
Згідно з пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» запровадження даного правового інституту, має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої статтею 50 Кримінального кодексу України.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у вказаній постанові в пункті 17, оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Відповідно до частини 2 статті 81 Кримінального кодексу України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, порушення правил внутрішнього розпорядку, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, а й активна форма його поведінки, тобто активна участь у суспільному житті і сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, гарна поведінка в побуті, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин та інше.
Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти постійну свідому участь у суспільно корисній праці, систематичне виконання і перевиконання виробничих завдань, сумлінне виконання трудових обов'язків і дорученої роботи, якість її виконання тощо.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміни не відбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року, умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком. Під час прийняття рішення про застосування умовно-дострокового звільнення, повинна вивчатися поведінка засудженого протягом усього строку відбування покарання, його ставлення до вчиненого та до режиму відбування покарання, активну участь у суспільному житті установи виконання покарань.
Відповідно до частини 3 статті 6 КВК України, основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно з частиною 1 статті 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Аналіз відомостей, що містяться в особовій справі ОСОБА_5 , дані про особу засудженого та його поведінку за весь час відбування покарання свідчать про те, що на час звернення із клопотанням про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання дають суду достатні підстави дійти до твердої переконаності в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Відповідно до частини 3 статті 81 КПК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Оскільки на теперішній час ОСОБА_5 відбув 2/3 частин строку покарання та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, суд вважає можливим задовольнити подання Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України відносно засудженого ОСОБА_5 .
Керуючись ст. 537 ч. 1 п. 2, ч. 4 ст. 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд, -
Подання Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання на підставі статті 81 Кримінального кодексу України відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити умовно - достроково на невідбутий строк 3 (три) місяці 12 (дванадцять) днів.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи діб з моменту оголошення.
Головуючий