Справа № 638/10882/19
Провадження № 2/638/187/21
19 жовтня 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулась до Дзержинського районного суду .м Харкова з позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом - відповідач), в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 751 301,07 грн., що складається з заборгованості за основним зобов'язанням в розмірі 564 400 грн.; 3 % річних в розмірі 14 473,00 грн.; пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в розмірі 172 428,07 грн. та судові витрати.
В обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що на підставі договору укладеного 03.07.2018 р. між позивачем та відповідачем останньому в позику були передані грошові кошти у розмірі грошового еквіваленту 20 000 доларів США, що у національній валюті складає 526 400,00 грн. На підтвердження укладеного договору позики та його умов відповідачем була надана власноручно написана розписка від 03.07.2018, яка посвідчує передання ОСОБА_1 відповідачу вказаної грошової суми. За домовленістю сторін, термін повернення грошових коштів визначається до 07 вересня 2018 року. В зазначений термін грошове зобов'язання відповідачем не виконане. 09.04.2019 відповідачу було додатково направлено вимогу про погашення заборгованості. Проте на момент звернення з вказаним позовом, відповідачем так і не було виконано умов договору позики. Оскільки ОСОБА_2 не було виконано умов договору, позивач вважає за необхідно стягнути з відповідача за період з 07.09.2018 по 16.07.2019 р. 3% річних в розмірі 14 473 грн. та пеню в розмірі 172428,07 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
10 лютого 2020 року до Дзержинського районного суду м. Харкова від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що у наданих позивачем розрахунках вказані неточності, а саме: наданим договором позики вказується, що позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 526 400 грн., що еквівалентно 20 000 доларів США, натомість у розрахунках до позовних вимог вказується начальна сума 564 400 грн. Щодо нарахованої пені, представник заявника вказує, що договором позики між позивачем та відповідачем не була встановлена згода сторін на нарахування пені а також її розміру, а тому нарахування пені позивачем є неправомірним.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2020 року клопотання відповідача задоволено, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2020 року призначено по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2021 року підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце повідомлений.
Відповідач в судове засідання не з'явився, представник відповідача надав до суду заяву про перенесення судового засідання у зв'язку з його перебуванням 19 жовтня 2021 року на слідчих діях, між тим доказів на підтвердження перебування останнього на слідчих діях суду не надав.
Суд, з урахуванням ст. 223 ЦПК України вважає причину неявки представника відповідача у судове засідання неповажною, тому є можливим проводити розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до договору позики від 03 липня 2018 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 526 400,00 грн., що еквівалентно 20 000 доларів США за курсом продажу готівкового долара США встановленим АО КБ «Приватбанк» на 03.07.2018 року, який складає 26,32 грн. за 1 долар США, які зобов'язався повернути 07 вересня 2018 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Сторони дотримались письмової форми договору.
Згідно висновку експерта ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №8702 від 25.06.2021, отриманого на виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2020 року вбачається, що підписи від імені ОСОБА_2 в договорі позики від 03.07.2018 (а.с. 92), в графі «Позичальник:», в розписці від 03.07.2018 від імені ОСОБА_2 на суму 20000,00 доларів США (а.с. 93), розташований ліворуч від рукописного запису «/ ОСОБА_2 /»,- виконані ОСОБА_2 . Рукописні записи: в розписці від 03.07.2018 від імені ОСОБА_2 на суму 20000,00 доларів США (а.с. 93) - що починаються та закінчуються словами «Розписка Я, ОСОБА_3 …» «… Дата 03 июля 2018 г./ ОСОБА_2 »; в договорі позики від 03.07.2018 (а.с. 92): ОСОБА_2 » - в графі «Позичальник:» (праворуч від підпису від імені ОСОБА_2 ), «03 липня 2018 р.» - в графі «Позичальник:», в рядку «Дата», - виконанні ОСОБА_2 . Ознаки, які б свідчили про виконання вказаних рукописних записів під впливом штучних збиваючих факторі, відсутні.
Таким чином, позивач довів факт укладення договору і факт передачі ним коштів позичальнику на вказаних у розписці умовах, тобто виконання ним умов договору.
Проте, відповідач свої договірні зобов'язання за договором позики не виконав, і не повернув позикодавцю позичені у нього кошти у сумі і у строк, визначений договором (вказаний ним у розписці).
Як убачається з договору позики від 03.07.2018 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 526 400,00 грн. з визначенням еквіваленту в доларах США, тому суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню саме ця сума в гривнях.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що з позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики від 03 липня 2018 року в розмірі 526 400 грн. та 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 49193,16 грн. за період з 08.09.2018 року по 19.10.2021 року, тобто з першого дня прострочення грошового зобов'язання по день винесення рішення суду.
Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача пені у сумі 172428,07 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Суд враховує, що в аспекті конституційного звернення положення другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями статей 1, 3 цього Закону потрібно розуміти так, що обмеження пені у грошових зобов'язаннях подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб'єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (підприємці).
Як встановлено із матеріалів справи за виконання зобов'язання в договорі позики від 03 липня 2018 року розмір пені не визначався. При цьому, відповідач є фізичною особою, тому Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» до зазначених правовідносин не застосовуються.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 пені у сумі 172 428,07 грн.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 526 400,00 грн. та 3 % річних в розмірі 49 193,00 грн., а всього підлягає стягненню в розмірі 575 593 (п'ятсот сімдесят п'ять п'ятсот дев'яносто три) грн. 16 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 5 755 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 72 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 29 жовтня 2021 року.
Суддя Л.М. Рибальченко