Справа № 638/6762/17
Провадження № 1-кп/638/320/21
Іменем України
26 жовтня 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові обвинувальні акти по об'єднаному кримінальному провадженню за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в м. Харків, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , раніше судимого :
- 20.02.2017 вироком Дзержинського райсуду м. Харкова за ст. ст. 317 ч. 1, 309 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, з застосування ст. ст. 75, 76 КК України зі звільненням від відбування покарання та встановленням іспитового строку в 2 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,-
встановив:
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.07.2020 року, матеріали кримінального провадження №12017220480000346, №12018220480004038, №12019220480004320 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 (справа №638/6762/17, провадження 1-кп/638/522/20) об'єднано з кримінальним провадженням №12020220480001837 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (справа №638/7801/20, провадження 1-кп/638/1240/20), з кримінальним провадженням №№12020220480000365 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (справа №638/3163/20, провадження 1-кп/638/1061/20, в одне провадження.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.07.2020 року обрано запобіжний захід обвинуваченому.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений покладався на розсуд суду.
Захисник просив суд змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Суд, вислухавши думки сторін з приводу заявлених клопотань та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.07.2020 року.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв'язку із ризиками у справі.
При цьому суд виходить з наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, докази в судовому засіданні не перевірені й під страхом можливості застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована обвинуваченому, останній може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки наслідки та ризик втечі для нього у цьому випадку можуть бути визнані як більш небезпечні, ніж покарання і процедура його відбування. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому та імовірну можливість продовження ними протиправної поведінки у подальшому.
Суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу судом було оцінені всі обставини з урахуванням представлених сторонами кримінального провадження матеріалів, а також вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк» проти України).
Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості, та тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Враховуючи покарання, яке передбачено за вказане правопорушення, існує ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду, окрім того, існує ризик вчинення інших злочинів. А тому, суд відхиляє клопотання захисника про обрання іншого запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд бере до уваги, що один зі злочинів був вчинений під час іспитового строку, що свідчить про те, що особа не стала на шлях виправлення, стосовно твердження захисника та самого обвинуваченого про те, що він має вади здоров'я, суд зазначає, що згідно медичної довідки складеної завідувачем Харківської міської медичної частини №27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , 1988 р.н. загальний стан здоров'я задовільний.
А тому суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, суддя,
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківська слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 24.12.2021 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 , в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали.
Головуючий: