79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
17.05.10 Справа № 27/7
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів: Новосад Д.Ф.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Фірма «Аспект», м. Жовква Львівської області б/н від 23.03.2010 року
на рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2010 року
у справі № 27/7
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Діамант», с. Наварія Пустомитівського району Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Аспект», м. Жовква Львівської області
про стягнення 71 922,86 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Айкашева М.А. (довіреність від 11.01.2010 року);
від відповідача: Довганик М.Є. (довіреність від 22.02.2010 року);
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2010 року у складі колегії: головуючого-судді Мельник Г.І., суддів: Новосад Д.Ф. та Михалюк О.В. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду. У зв'язку з перебуванням судді Михалюк О.В. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2010 року в склад колегії по розгляду даної справи введено суддю Орищин Г.В.
Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Судова-Хомюк Н.М.) від 09.03.2010 року у справі № 27/7 позов задоволено повністю: стягнуто з ТзОВ «Фірма «Аспект», м. Жовква Жовківського району Львівської області на користь ТзОВ «Сервісний центр «Діамант», с. Наварія Пустомитівського району Львівської області 69 386,01 грн. основного боргу, 2012,18 грн. інфляційних втрат, 524,67 грн. 3% річних, 719,22 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач -ТзОВ «Фірма «Аспект»з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати повністю, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що місцевий господарський суд всупереч вимогам ст. 77 ГПК України, не зважаючи на клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки його уповноваженого представника в судове засідання 09.03.2010 року, виніс рішення у цьому ж судовому засіданні у відсутності останнього. Покликається на те, що відповідачем було виявлено істотні порушення підрядником умов договору після прийняття відповідних робіт. Окрім того, посилається на те, що в оскаржуваному рішенні не вказано строк, за який нараховано штрафні санкції відповідно до ст. 625 ЦК України.
Позивач -ТзОВ «Сервісний центр «Діамант»у відзиві на апеляційну скаргу (вих. № 221 від 23.04.2010 року) вважає її безпідставною і такою, що задоволенню не підлягає, посилаючись, при цьому, на те, що повторне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було відхилено судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 69 ГПК України, якою встановлено двохмісячний строк з моменту одержання позовної заяви для вирішення господарським судом спору. Вважає безпідставними твердження відповідача про наявність істотних недоліків у виконаних позивачем роботах, оскільки відповідач підписав усі акти виконаних робіт без будь-яких зауважень і претензій. На підставі наведеного просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2010 року у справі № 27/7 -без змін.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2010 року.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2010 року у справі № 27/7 -залишити без змін, виходячи з наступного.
Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що з 17.06.2008 року по 20.08.2009 року ТзОВ «Сервісний центр «Діамант»на підставі замовлення ТзОВ «Фірма Аспект»були проведені роботи по ремонту та сервісному обслуговуванню автомобілів: Lexus RX 350 (р.н. ВС 5560 ВО), Toyota Avensis (р.н. ВС 0709 ВК) та Toyota RAV 4 (р.н. ВС 7711 АТ), які належать ТзОВ «Фірма Аспект», загальною вартістю 69 386,01 грн., про що сторонами складено відповідні акти виконаних робіт, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Згідно ч. 2 ст. 205 цього Кодексу правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Тому в даному випадку підставою виникнення зобов'язань відповідача перед позивачем щодо оплати за виконані роботи є акти виконаних робіт, які підписані представником позивача та представниками відповідача (Чернецьким Сергієм Мироновичем та Чернецькою Мирославою Михайлівною) згідно довіреностей, виданих ТзОВ «Фірма Аспект»на прийняття виконаних позивачем робіт. Окрім того, як вбачається з матеріалів справи та апеляційної скарги, відповідач не заперечує факту виконання позивачем робіт згідно цих актів. Доводи апелянта щодо наявності істотних недоліків у виконаних позивачем роботах не підтверджені жодними доказами, окрім того, усі акти виконаних робіт представниками відповідача підписано без будь-яких зауважень і претензій.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт не виконав, що призвело до виникнення заборгованості перед останнім в сумі 69 386,01 грн., яка ґрунтується на документальних доказах у справі та не спростована відповідачем у встановленому законом порядку, оскільки докази, що підтверджують своєчасне та повне виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем в добровільному порядку в матеріалах справи відсутні і скаржником колегії такі також не надано.
З метою досудового врегулювання спору, зважаючи на те, що між сторонами не було встановлено строку проведення розрахунків за виконані роботи, позивач згідно вимог ст. 530 ЦК України направив відповідачу претензію за вих. № 392 від 21.09.2009 року, підтвердженням чого є копія повідомлення про вручення поштового відправлення представнику ТзОВ «Фірма Аспект» (а. с. 14), з вимогою здійснити оплату за виконані позивачем роботи по ремонту та обслуговуванню автомобілів з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних до 01.10.2009 року, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
У зв'язку з тим, що відповідач у встановлений цією вимогою та ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України строк оплату не здійснив, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу за період прострочення оплати з жовтня по грудень 2009 року 3% річних в розмірі 524,67 грн. та інфляційні втрати в сумі 2012,18 грн. (згідно клопотання про зміну ціни позову), розмір та підстава нарахування яких ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і відповідають матеріалам справи. Відсутність в оскаржуваному рішенні покликання на строк, за який нараховано інфляційні та 3% річних, на що вказує апелянт, не впливає на правильність висновку місцевого господарського суду про задоволення позову в цій частині, оскільки господарським судом перевірено розрахунок суми, поданий позивачем (а. с. 59-60), та з'ясовано строки таких нарахувань: розмір інфляційних розраховано за жовтень-грудень 2009 року, а 3% річних за користування коштами з жовтня по грудень 2009 року (92 дні). В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача вказаний розрахунок суми позову не спростував.
Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань розрахунків з позивачем за виконані роботи не здійснив, 3% річних та інфляційні втрати не відшкодував. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією встановлено, що скаржником не спростовано наявність і розмір заборгованості та не подано жодних доказів її оплати.
За таких обставин, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.
Покликання скаржника в апеляційній скарзі як на підставу скасування оскаржуваного рішення на те, що місцевий господарський суд всупереч вимогам ст. 77 ГПК України, не зважаючи на клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки його уповноваженого представника в судове засідання 09.03.2010 року, виніс рішення у цьому ж судовому засіданні у відсутності останнього, не приймаються колегією до уваги як необґрунтовані та безпідставні. Так, як вбачається з матеріалів справи за клопотанням відповідача ухвалою господарського суду Львівської області від 25.02.2010 року розгляд справи було відкладено. У задоволенні повторного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи господарським судом відмовлено з огляду на вимоги ст. 69 ГПК України, якою встановлено двохмісячний строк з моменту одержання позовної заяви для вирішення господарським судом спору. Окрім того, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та постановлення законного і обґрунтованого рішення, він вправі, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті, що і було правомірно зроблено судом першої інстанції.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2010 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані та висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому до уваги не приймаються.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2010 року у справі № 27/7 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Фірма «Аспект», м. Жовква Львівської області б/н від 23.03.2010 року -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Мельник Г.І.
Суддя Новосад Д.Ф.
Суддя Орищин Г.В.