Постанова від 25.05.2010 по справі 15/167

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

25.05.10 Справа № 15/167

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” від 15.09.2009 р. № 15/09-09

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2009 р.

у справі № 15/167

за позовом ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м.Харків

до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м.Київ, в особі Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м.Львів

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кривицького Сергія Юрійовича, м.Львів

2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, м.Київ

про визнання недійсним договору іпотеки, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та усунення перешкод у розпорядженні майном

За участю представників:

від позивача -не з”явився;

від відповідача -Цимбалов С.О. (начальник управління, довіреність від 10.12.2009 р. № 02-04/678 в матеріалах справи);

від третьої особи-1 - не з”явився,

від третьої особи-2 - не з”явився

Представнику відповідача роз”яснено його права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки відповідач не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2009 р., 26.01.2010 р., 30.03.2010 р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.09.2009 р. у справі № 15/167 (суддя Костів Т.С.) у задоволенні позову відмовлено повністю (а.с.42-46, Том 2).

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що генеральний директор ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” був належно уповноважений на укладення спірного договору як нотаріально посвідченою довіреністю від 15.02.2007 р. за № 208, виданою за підписом голови спостережної ради товариства, так і рішенням загальних зборів учасників товариства № 184 від 29.05.2008 р. У зв'язку з порушенням позивачем умов генерального договору про здійснення кредитування, забезпеченого заставою, позивачу було направлено повідомлення від 06.04.2009 р. вих. № 03.6-06/025, яке було отримано позивачем 09.04.2009 р. Відтак, виконавчий напис від 18.05.2009 р. не порушує встановленого Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за N 283/8882 (далі - Інструкція), 30-денного строку.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, з наступних підстав: іпотечний договір від 04.06.2008 р., укладений між сторонами в справі, зі сторони позивача підписаний генеральним директором Зарембою О.О., особою, який діяв на підставі статуту, проте згідно з його п.9.48 він не мав належних повноважень, відсутня попередня на це згода наглядової ради; суд першої інстанції не прийняв до уваги, що ні наглядова рада, ні загальні збори учасників товариства не надавали згоди генеральному директору Зарембі О.О. на укладення спірного договору іпотеки, отже, згідно з ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України підлягає визнанню недійсним, так як підписаний неуповноваженою особою; виконавчий напис Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. № 1907 від 18.05.2009 р. вчинений з порушенням п.283 Інструкції; висновок Господарського суду Львівської області щодо наділення генерального директора Заремби О.О. всіма повноваженнями для підписання договору є помилковим і однобічним.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у ньому.

В письмових поясненнях треті особи просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги з зазначених у них підставах.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Оскільки явка повноважних представників сторін і третіх осіб ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.03.2010 р. була визнана необов”язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то за таких обставин колегія суддів вважає за доцільне переглянути справу у відсутності представника позивача та третіх осіб за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.101 ГПК України.

Підставою для визнання недійсним іпотечного договору від 04.06.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю. та зареєстрованим в реєстрі за № 1711 (а.с.16-23, Том 1), укладеного з метою забезпечення виконання генерального договору № 600/03.3-118 про здійснення кредитування від 04.06.2008 р. (а.с.4-11, Том 2), позивач вважає укладення його генеральним директором Зарембою О.О. із перевищенням повноважень, передбачених статутом, а саме: без згоди наглядової ради товариства.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2009 р. у справі № 15/167 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ч.3 ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Так, відповідно до п.9.42 статуту ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” (нова редакція), зареєстрованого 27.12.2007 р. (а.с.16, зворот, Том 2), генеральний директор товариства призначається загальними зборами учасників товариства на строк до 5 років на підставі трудового договору (контракту). Згідно з п.9.43 статуту генеральний директор керує поточними справами товариства, виконує рішення вищого органу товариства, наглядової ради (а.с.16, зворот, Том 2). Як вбачається з п.1.6 контракту, укладеного між позивачем та Зарембою О.О. (а.с.21, Том 2), рішення вищого органу (загальних зборів учасників товариства) і спостережної ради товариства, прийняті відповідно до їх компетенції, обов'язкові для керівника. Відповідно до п.3.2. контракту (а.с.21, зворот, Том 2) керівник не має права без попередньої згоди спостережної ради товариства та довіреності, зокрема, укладати угоди на відчуження основних засобів товариства на суму більше 50 000 грн.; укладати угоди поруки, гарантії, застави, уступки вимоги, переводу боргу; підписувати векселі на суму більше 50 000 грн. Згідно з п.3.3. контракту (а.с.21, зворот, Том 2) вищий орган може делегувати керівникові свої повноваження. У цьому випадку передача повноважень здійснюється укладанням додаткової угоди до цього контракту або складанням довіреності.

Як вбачається зі змісту довіреності від 15.02.2007 р., виданої за підписом голови спостережної ради товариства Шлапака Романа Мироновича, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Репетою О.М., за р. № 208 (а.с.23, Том 2), генерального директора Зарембу О.О. було уповноважено представляти інтереси позивача в будь-яких банківських та кредитних установах з питань укладення договорів застави, іпотеки, кредитних договорів (можливих змін та доповнень до них), а також на виконання вказаної довіреності було надано право, в тому числі, підписувати попередньо вказані договори застави, іпотеки, кредитні договори/можливі зміни та доповнення до них.

Крім того, відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства № 184 від 29.05.2008 р. (а.с.24-25, Том 2) було прийнято рішення надати генеральному директору ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” Зарембі О.О. повноваження на підписання відповідної кредитної угоди, договорів іпотеки (застави), змін та доповнень до них і договорів (угод), які підписуються на виконання вказаної кредитної угоди та договорів іпотеки.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу. Враховуючи, що відповідно до статуту позивача загальні збори учасників є вищим органом товариства, посилання на відсутність у генерального директора позивача повноважень укладати оспорюваний договір не доведено у встановленому порядку належними доказами.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, 06.04.2009 р. АКБ “Укрсоцбанк” на підставі ст.35 Закону України “Про іпотеку” надіслав повідомлення вих.№ 03.6-06/025 з вимогою про усунення порушення, а саме: повернути кредит у повному обсязі, сплатити проценти і можливу неустойку (а.с.28, Том 2). Дане повідомлення позивач отримав 09.04.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 996672 (а.с.29, Том 2), однак вимогу не виконав. Доказів зворотнього відповідно до ст.33 ГПК України судам обох інстанцій не представлено.

18.05.2009 р. за заявою АКБ “Укрсоцбанк” приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. за реєстровим № 1907 було вчинено виконавчий напис на користь АКБ “Укрсоцбанк” та запропоновано звернути стягнення передане в іпотеку нерухоме майно (а.с.24-26, Том 1). Зазначеним спростовується посилання позивача на порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. п.283 Інструкції. Та обставина, що повідомлення приватного нотаріуса Скречко М.М. про передання заяви Львівської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк”, якою доведено до відома позивача про необхідність повернення заборгованості, датована 13.05.2009 р. не впливає на висновки суду, враховуючи, що законодавство не вимагає кількаразових повідомлень боржника, які б передували вчиненню виконавчого напису. Передбачені законодавством підстави для визнання оспорюваного виконавчого напису недійсними не були доведені судам обох інстанцій у встановленому порядку належними доказами.

Згідно з п.102 Інструкції одночасно з посвідченням договору про іпотеку нотаріус, якщо це передбачено договором, накладає заборону на відчуження предмета іпотеки за правилами, викладеними в розділі 26 Інструкції. Відповідно до п.250 Інструкції нотаріус за місцем розташування житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна та земельної ділянки, а також за місцем державної реєстрації транспортного засобу або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладає заборону щодо відчуження цього майна (майнових прав на нерухоме майно). Згідно з п.251 Інструкції накладання заборони щодо відчуження провадиться шляхом вчинення напису про це на повідомленні банку, іншої юридичної особи про видачу позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку, квартири. Один примірник повідомлення з написом нотаріуса про накладення заборони щодо відчуження видається представнику відповідного банку чи іншої юридичної особи, що видала позику (кредит), а другий залишається у справах нотаріуса. Відповідно до п.252 Інструкції накладання заборони щодо відчуження реєструється нотаріусами в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів. У реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також, арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів також реєструються повідомлення судів і слідчих органів, органів державної податкової служби про накладення арешту на нерухоме майно (майнові права), транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації. Про накладені заборони щодо відчуження та арешти робиться запис в Алфавітній книзі обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також: арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів.

Накладені заборони щодо відчуження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна згідно з Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року N 31/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.06.1999 р. за N 364/3657, чи в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідно до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року N 830.

Згідно з п.253 Інструкції нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за заявою банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту). Однак, як вбачається з матеріалів справи, підстави для цього відсутні.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи норми матеріального права та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2009 р. у справі № 15/167 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин

Попередній документ
10068175
Наступний документ
10068177
Інформація про рішення:
№ рішення: 10068176
№ справи: 15/167
Дата рішення: 25.05.2010
Дата публікації: 27.09.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Договір кредитування