79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
27.05.10 Справа № 6/134
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-суддіКравчук Н.М.
суддівГнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.02.2010р. за № 224/09-18/в
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2010р.
у справі № 6/134
за позовом: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СтаніславІнвестБуд»(надалі ТзОВ «СтаніславІнвестБуд»), м. Івано-Франківськ
про стягнення коштів в сумі 72 969,82грн.,
за участю учасників судового процесу:
від позивача: Гуменний О.І. -головний спеціаліст юридичного відділу (довіреність № 15\01-17\64 від 11.01.2010р.) ;
від відповідача: не з'явився
Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України представнику позивача роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2010р. у справі № 6/134 (суддя Грица Ю.І.) в задоволенні позовних вимог виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ТзОВ «СтаніславІнвестБуд»про стягнення коштів в сумі 72 969,82грн. відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає необґрунтованим, прийнятим при неповному дослідженні доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права, при винесенні даного рішення судом неповно встановлено обставини справи, просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що договір № 67 від 12.04.2007р. про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста, укладений між сторонами, є добровільною фінансовою допомогою відповідача, як суб'єкта господарювання. Судом також не взято до уваги, що даний договір укладений на підставі ст. 27 Закону України «Про планування і забудову територій»та на виконання рішення Івано-Франківської міської ради від 29.08.2006р. «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку міста Івано-Франківська», що свідчить про те, що даний договір не є благодійним договором, а є господарським договором. Окрім того, господарським судом Івано-Франківської області залишено поза увагою те, що зазначеному спірному договору в рамках розгляду справи за № 22\75 за позовом ТзОВ «СтаніславІнвестБуд»до ВК Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним договору, який є предметом розгляду у даній справі, надано правову оцінку спірного договору та залишено поза увагою твердження ТзОВ «СтаніславІнвестБуд» щодо добровільного характеру договору № 67 від 12.04.2007р.
Розгляд даної справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2010р.
В судовому засіданні 06.05.2010р. було оголошено перерву до 27.05.2010р., про що сторони були повідомлені під розписку.
Представник позивача в судовому засіданні 27.05.2010р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 27.05.2010р. не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, в попередніх судових засіданнях проти доводів, наведених в апеляційній скарзі, заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши подану апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як видно з матеріалів справи, рішенням Івано-Франківської міської ради від 29.08.2006. «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку міста Івано-Франківська»створено цільовий фонд соціально - економічного розвитку міста Івано-Франківська та затверджено Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста Івано-Франківська (а.с. 10).
Відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради «Про затвердження Положення про пайову участь замовників будівництва у формуванні цільового фонду соціально-економічного розвитку міста»від 07.12.2006р. дія даного Положення поширюється на всіх замовників будівництва, які здійснюють на території Івано-Франківської міської ради діяльність зі створення об'єктів будівництва (п. 2.1. даного Рішення) (а.с. 9).
На виконання вищезазначених рішень Івано-Франківської міської ради між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ТзОВ «Станіславінвестбуд»(Замовник) 12.04.2007р. було укладено договір № 67 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста, у відповідності до п. 1.1. якого Замовник, що здійснює будівництво багатоквартирних житлових будинків ( № 48, 49 по генплану) в 5-му мікрорайоні на вул.Федьковича, в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у розвитку соціальної інфраструктури м.Івано-Франківська.
Згідно з п. 2.1. даного договору Замовник зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.
Пунктом 3.2. договору визначено, що Замовник сплачує не менше 20 відсотків попереднього розміру пайового внеску у сумі 643 899,39 грн. протягом 40 банківських днів від дати, зазначеної на витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради протокольною частиною. Відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 17.04.2007 р. № 180 «Про матеріали управління архітектури і містобудування виконавчого комітету міської ради», яким було надано ТзОВ «Станіславінвестбуд»дозвіл на будівництво багатоквартирних житлових будинків (№ 48, 49 по генплану) в 5-му мікрорайоні по вул.Федьковича (п.3.17) внесено запис протокольною частиною про його реєстрацію датою 26.04.2007 р. (додано до матеріалів апеляційного провадження).
Таким чином, згідно умов даного договору відповідач зобов'язувався сплатити суму попереднього пайового внеску (20%) пайової участі в розмірі не менше 128 779,88грн. протягом сорока днів, тобто, до 05.06.2007 р.
Проте, як видно з матеріалів справи станом, на 01.10.2008р. відповідачем сплачено лише частину пайового внеску в сумі 70 000,00грн. в зв»язку з чим неоплаченою залишився пайовий внесок в сумі 58 779,87 грн.
З вказаного рішення від 17.04.2007 р. № 180 вбачається, що будівництво вказаних багатоквартирних житлових будинків здійснюється на умовах угоди про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста.
Як зазначалося вище, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення з ТзОВ Станіславбудінвест»суми несплаченого пайового внеску. Відповідач мотивує свою відмову від сплати спірних коштів твердженням про те, що пайовий внесок є добровільною господарською допомогою, тому такі зобов»язання не є підставою для вимог щодо їх обов»язкового виконання.
Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами ст.. 175 ГК України визначено, що майново-господарськими зобов»язаннями визнаються цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити пену господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.
За приписами статей 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов»язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, проаналізувавши зміст договору № 67 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 12.04.2007р., зокрема, преамбулу, дійшла висновку, що сторони погодили, що даний договір укладений на виконання вищезазначеного Рішення Івано-Франківської міської ради від 29.08.2006р. «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку міста Івано-Франківська». Розділом 2 договору сторони погодили взаємні зобов»язання щодо кожного, умови щодо відповідальності сторін (п. 5 договору).
Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, укладений між позивачем та відповідачем договір про пайову участь замовників будівництва у створенні соціальної інфраструктури не є благодійним договором, а є господарським договором.
З огляду на вказане, є безпідставним висновок суду першої інстанції з приводу того, що спірний договір можна вважати домовленістю про добровільну господарську допомогу.
Також місцевим господарським судом при винесенні рішення не взято до уваги, що відповідачем - ТзОВ «Станіславбуд»при здійсненні будівництва вищевказаного багатоповерхового житлового будинку використовується інженерно-транспортна та соціальна інфраструктура міста, тобто, комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій, а також об'єктів соціального та культурно-побутового обслуговування населення, призначених для забезпечення стійкого розвитку та функціонування населеного пункту. За використання даних інфраструктур, а також з метою їх розвитку сплачується пайовий внесок згідно умов спірного договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ст.. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи те, що відповідачем не виконано умов вищезазначеного спірного договору щодо сплати коштів до фонду соціально-економічного розвитку, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 58 779,88грн. згідно заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 47) вважає правомірними, підтвердженими матеріалами справи та таким, що підлягають до задоволення.
Окрім того, згідно з п. 5.1. спірного договору сторони узгодили, що при простроченні платежів, визначених п. 3.2. та п. 3.4. договору Замовник сплачує Виконкому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу за прострочення платежів щодо сплати пайового внеску у фонд соціально-економічного розвитку міста згідно умов договору № 67 за період з 05.07.2007р. по 22.01.2009р. нараховано пеню в розмірі 18 369,00грн.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.
У відповідності до п. 1 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Згідно з приписами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням відповідача, що право на пеню у виконавчого комітету виникло з 06.06.2007 р., річний строк позовної давності щодо вимоги про стягнення пені закінчився для позивача 06.06.2008 р.
Проте, положеннями ч.3, 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що про застосування строку позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій ним було заявлено в суді першої інстанції у відзиві на позовну заяву. Проте, з матеріалів справи вбачається, що в суд першої інстанції відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було взагалі.
З огляду на те, що позивачем згідно поданого розрахунку не правильно нараховано пеню в сумі 18 368,00 грн., стягненню підлягає пеня в сумі 6 209,73 грн., нарахованої за період з 17.06.2009р. -по 17.12.2009 р.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
На підставі наведеного, та беручи до уваги те, що відповідачем не виконано умов вищезазначеного спірного договору щодо сплати коштів до фонду соціально-економічного розвитку, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 25 569,25грн. та 3% річних в сумі 4 415,74грн. за несвоєчасну сплату пайового внеску у фонд соціально-економічного розвитку міста згідно умов договору № 67 від 12.04.2007р. за період з 05.07.2007р. по 10.01.2010р. згідно заяви про збільшення позовних вимог, є правомірними та підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають до задоволення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити частково.
Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1 Апеляційну скаргу - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2010 р. у справі № 6/134 скасувати, прийняти нове рішення, яким збільшені позовні вимоги Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення з ТзОВ «Станіславінвестбуд» в сумі 107 132,87грн. задоволити частково.
3. Стягнути з відповідача на користь позивача 58 779,88грн. суми основного боргу, 6 209,73 грн. пені, 25 569,25грн. інфляційних нарахувань, 4 415,74грн. 3 % річних. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення решти пені в сумі 12 158,27 грн. -відмовити.
4. Судові витрати по розгляду позовної заяви та апеляційної скарги покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
5. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
7. Справу передати в місцевий господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.М. Гнатюк
О.Л. Мирутенко