79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
01.06.10 Справа № 24/26
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі судового засідання Ю. Ковалишин
за участю представників сторін:
від позивача -Петролюк А. М. -представник
від відповідача (апелянта) -не з'явився
розглянув апеляційну скаргу ЗАТ «Галичина», м. Радехів, Львівська область № 29/04-01 від 29.04.2010 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 15.04.2010 р.
у справі № 24/26
за позовом Спільного українсько-польського підприємства ТзОВ «Астра», м. Львів
до відповідача ЗАТ «Галичина», м. Радехів, Львівська область
про стягнення 49 117, 48 грн.
рішенням господарського суду Львівської області від 15.04.2010 р. у справі № 24/26 частково задоволено позов Спільного українсько-польського підприємства ТзОВ «Астра», м. Львів, з ЗАТ «Галичина», м. Радехів, Львівська область на користь позивача стягнуто 41 228, 48 грн. основного боргу, 4 933, 86 грн. пені, 461, 60 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 221, 79 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 500 грн. витрат на плату послуг адвоката.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, отримавши від позивача послуги згідно договору на ремонт та сервісне обслуговування, оплатив їх лише частково, в результаті чого у нього виникла перед позивачем заборгованість, яку він визнає і на яку позивачем нарахована пеня. Проте, суд зазначив, що оскільки позивач не подав суду доказів, які підтверджували б, коли відповідачу були надані рахунки на оплату цих послуг, то суд виходив з того, що вони були надані разом з актами здачі-приймання робіт, у зв'язку з чим пеня підлягає частковому стягненню. Щодо оплати послуг адвоката, то суд взяв до уваги виписку з банківського рахунку, згідно якого сплачена адвокату сума становить 1 500 грн. Крім цього, суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення.
У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення змінити в частині відмови у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення та розстрочити виконання рішення на 6 місяців, посилаючись на те, що місцевий господарський суд взяв до уваги лише доводи про прострочення оплати наданих послуг відповідачу, в повній мірі застосувавши до відповідача норми забезпечення виконання зобов'язання, а щодо важкого фінансового становища відповідача -не витребував додаткового підтвердження цього, не врахував матеріальні інтереси відповідача, прийнявши рішення про відмову у розстроченні виконання рішення.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами даної справи встановлено, що 02.01.2009 р. між ЗАТ «Галичина»(замовник) та Спільним українсько-польським підприємством ТзОВ «Астра»(виконавець) укладено договір № 02/01/32 на ремонт та сервісне обслуговування, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає і оплачує, а виконавець зобов'язується надавати послуги по технічному обслуговуванню і ремонту (сервісне обслуговування) транспортних засобів замовника згідно списку на умовах договору та здійснює їх якісно.
На виконання умов даного договору позивач надав відповідачу послуги на суму 48 998, 82 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:
- акт № РН-0000302 від 01.04.2009 р. на суму 23 134, 74 грн. (рахунок № СФ -00141 від 10.03.2009 р.);
- акт № РН-0000257 від 01.04.2009 р. на суму 24 719, 28 грн. (рахунок № СФ- 00161 від 05.03.2009 р.);
- акт № РН-0000315 від 03.04.2009 р. на суму 1 144, 80 грн. (рахунок № СФ -00227 від 27.03.2009 р.).
Вказані акти виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками.
Відповідно до п. 4.1 договору, основою для оплати за сервісне обслуговування є рахунок, який оформляється на основі акту виконаних робіт.
Термін оплати послуг встановлено сторонами в 10 банківських днів (п. 4.3).
Як вбачається із матеріалів справи, на оплату послуг позивачем були виставлені відповідачеві рахунки-фактури, на які є посилання в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Як вбачається із акту звірки взаємних розрахунків станом на 27.01.2010 р., підписаного обома сторонами та скріпленого їх печатками, відповідач 22.10.2009 р. сплатив позивачу 15 000 грн., в тому числі 7 770, 34 грн. за надані послуги в квітні 2009 року.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 41 228, 48 грн., яку відповідач не заперечує.
Зазначена сума боргу підтверджується також вищевказаним актом звірки взаєморозрахунків станом на 27.01.2010 р.
За несвоєчасну оплату послуг на підставі п. 4.4 договору позивачем нараховано пеню в сумі 7 889 грн., яка нарахована від суми боргу 41 228, 48грн. в розмірі подвійної облікової ставки НБ України за період з 11.04.2009 р. по 27.01.2010 р.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст. 230 ГК України.
Згідно п. 6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБ України за увесь час користування чужими коштами.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 ГК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБ України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Матеріалами справи підтверджено надання послуг відповідачеві 01.04.2009 р. на суму 23 134, 74 грн. та на суму 24 719, 28 грн., а також 03.04.2009 р. -на суму 1 144, 80 грн.
Апеляційна інстанція, як і суд першої інстанції, вважає, що оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б, коли конкретно відповідачеві були надані рахунки на оплату цих послуг, то слід виходити з того, що рахунки на оплату послуг були надані разом з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких вказані номери та дати рахунків на оплату.
Відтак, послуги, надані 01.04.2009 р., підлягали оплаті до 16.04.2009 р, а надані 03.04.2009 р. -до 18.04.2009 р.
Фактично, відповідач оплатив надані послуги частково 22.10.2009 р. в сумі 7 770, 34 грн., в результаті чого сума боргу становить 41 228, 48 грн., яку він визнає.
Отже, сума основного боргу є обґрунтованою та підставно задовлена місцевим господарським судом.
Беручи до уваги положення п. 6 ст. 232 ГК України, пеня підлягає стягненню частково в сумі 4 933, 86 грн. за період з 16.04.2009 р. по 16.10.2009 р. від суми боргу за послуги, надані відповідачеві по актах від 01.04.2009 р., та з 18.04.2009 р. по 18.10.2009 р. від суми боргу за послуги, надані по акту від 03.04.2009 р.
Нарахування пені за період з 11.04.2009 р. до 16.04.2009 р. та з 18.10.2009 р. по 27.01.2010 р. є безпідставним.
Щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 3000 грн., то апеляційний суд також вважає, що вони підлягають до задоволення частково в сумі 1500 грн. з огляду на те, що в підтвердження таких витрат суду подано договір від 21.01.2010 р. про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт, укладений позивачем та СПД-ФО адвокатом Петролюком А. М. (свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю № 286 від 09.01.2003 р.), сума якого становить 3 000 грн. Однак, згідно виписки з банківського рахунка клієнта за 25.02.2010 р., позивачем сплачено Петролюку А. М. 1 500 грн., докази сплати решти 1 500 грн. у матеріалах справи відсутні.
Щодо посилання апелянта на важке матеріальне та фінансове становище товариства, то колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що клопотання відповідача (апелянта) про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців до задоволення не підлягає, оскільки до вказаного клопотання відповідачем не подано жодного доказу, який підтверджує його важке фінансове становище, а також з огляду на те, що відповідач прострочив на рік термін оплати наданих йому послуг.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Львівської області від 15.04.2010 р. у справі № 24/26 залишити без змін, апеляційну скаргу ЗАТ «Галичина», м. Радехів, Львівська область -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.