79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
25.05.10 Справа № 15/249
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі судового засідання Ю. Ковалишин
за участю представників сторін:
від позивача (апелянта) -не з'явився
від відповідачів -Федак О. М. -юрисконсульт
від третіх осіб -не з'явилися
розглянув апеляційне подання Львівського міжрайонного транспортного прокурора, м. Львів № 121 вих-10 від 08.02.2010 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 28.01.2010 р.
у справі № 15/249
за позовом Львівського міжрайонного транспортного прокурора, м. Львів в інтересах держави в особі позивачів Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ
Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів
до відповідачів виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів
Львівської міської ради, м. Львів
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області
Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів
про визнання права державної власності на нерухоме майно
рішенням господарського суду Львівської області від 28.01.2010 р. у справі № 15/249 відмовлено в позові Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до виконавчого комітету Львівської міської ради та до Львівської міської ради за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області та Обласного КП Львівської обласної ради «БТІ та ЕО»про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права власності на об'єкти нерухомого майна, закріплені за Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця»на праві повного господарського відання, а саме на будівлю контори ст. Львів по вул. Чернівецькій, 52 загальною площею 586, 4 кв. м, будівлю стрілочного поста № 9 ст. Львів по вул. Чернівецькій, 52 загальною площею 19, 2 кв. м, будівлю поста електричної централізації ст. Львів по вул. Чернівецькій, 52 загальною площею 336, 7 кв. м, будівлю поста електричної централізації № 2 ст. Львів по вул. Чернівецькій, 52 загальною площею 922, 8 кв. м, будівлю поста електричної централізації № 1 ст. Львів по вул. Чернівецькій, 52 загальною площею 425, 4 кв. м, будівлю поста гірочної автоматичної централізації ст. Львів по вул. Чернівецькій, 52 загальною площею 1 502, 8 кв. м.
Рішення суду мотивоване тим, що на час звернення позивача 2 до відповідачів про оформлення права власності на спірні об'єкти у ДТГО «Львівська залізниця»були відсутні всі необхідні для такого оформлення документи.
У своєму апеляційному поданні міжрайонний транспортний прокурор просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов, посилаючись на те, що судом невірно надано оцінку відмови в оформленні права державної власності на об'єкти ДТГО «Львівська залізниця»та невірно застосовано ст. 392 ЦК України.
У поясненнях по справі ДТГО «Львівська залізниця»просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги, зазначаючи, що згідно даних архіву, рішення про надання дозволу на будівництво та акти державних комісій про введення в експлуатацію цих будівель не збереглись (довідки Державного архіву Львівської області № Ч-159 від 11.07.2007 р. та № Ч-156 від 11.07.2007 р.), тобто правовстановлюючі документи втрачені у зв'язку із побудовою об'єктів у післявоєнний час. Спірні будівлі перебувають на балансі Відокремленого підрозділу «Станція Львів»ДТГО «Львівська залізниця», утримуються і обслуговуються ДП Міністерства транспорту і зв'язку України «Львівська залізниця».
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційному поданні прокурора та поясненнях по справі, заслухавши представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами даної справи, а саме інвентарними справами, встановлено, що за адресою: вул. Чернівецька, 52, м. Львів розташовані будівля контори ст. Львів загальною площею 586, 4 кв. м, будівля стрілочного поста № 9 ст. Львів загальною площею 19, 2 кв .м, будівля поста електричної централізації ст. Львів загальною площею 336, 7 кв. м, будівля поста електричної централізації № 2 ст. Львів загальною площею 922, 8 кв. м, будівля поста електричної централізації № 1 ст. Львів загальною площею 425, 4 кв. м, будівля поста гірочної автоматичної централізації ст. Львів загальною площею 1 502, 8 кв. м. Згідно інвентарних карточок, вони обліковуються на балансі відокремленого підрозділу «Станції Львів»ДТГО «Львівська залізниця».
Із матеріалів справи вбачається, що позивач 2 звертався листами до міського голови від 27.12.2007 р. № НЗ-10/4964 та від 17.06.2008 р. № НЗ-10/884 про реєстрацію права власності на вказане майно. Листом начальника відділу приватизації Залізничної районної державної адміністрації № 775 від 05.09.2008 р. позивача 2 повідомлено, що внаслідок відсутності документів, передбачених п.п. 6, 7 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 394 від 23.03.2006 р., проект відповідного рішення виконавчого комітету Львівської міської ради про оформлення права власності, було повернуто із зауваженнями, у зв'язку із чим позивачу 2 пропонувалось надати додатково необхідні документи. Зазначене рішення чи дії виконавчого комітету позивачі не оскаржували, прокурор також у них не вбачав порушення інтересів держави.
Факт неподання зазначених у листі начальника відділу приватизації Залізничної районної державної адміністрації № 775 від 05.09.2008 р. документів позивач 2 не заперечував з огляду на їх відсутність. Однак, таке посилання позивача 2 не заслуговує на увагу суду, оскільки законодавство не обмежує строками право позивачів на їх отримання у встановленому порядку. Проте, доказів вжиття позивачами заходів для їх отримання суду не надано. При цьому, як вбачається з листів Державного архіву Львівської області, зазначені документи, на які посилається позивач 2, не збереглись, а взагалі відсутні -не виявлені. Жодних доказів своєчасного отримання, зокрема, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради або іншого уповноваженого органу про надання дозволу на будівництво новозбудованого об'єкта та оригінали правовстановлюючих документів на об'єкт до початку будівництва; акт про право власності на земельну ділянку, на якій проводиться будівництво чи документ, який засвідчує право користування земельною ділянкою (постійне чи тимчасове користування), або рішення про відведення земельної ділянки для будівництва; акт державної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради або іншого уповноваженого органу про затвердження акта прийняття в експлуатацію об'єкта, суду не надано.
Не беруться до уваги також посилання прокурора на довідки Львівського міського управління земельних ресурсів, оскільки такі не є правовстановлюючими документами на земельні ділянки та не передбачені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 394 від 23.03.2006 р. як належні підтверджуючі документи.
Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. До набрання чинності цими редакціями статей, право власності чи право користування земельною ділянкою посвідчувалось державними актами. Доказів отримання таких державних актів, чи реєстрації відповідного права на відповідні земельні ділянки позивачами суду не надано.
Згідно п. 6.1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.03.2006 р. № 394 «Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна і затвердження вартості цих послуг», для оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна власники, зокрема, надають рішення виконавчого комітету Львівської міської ради або іншого уповноваженого органу про надання дозволу на будівництво новозбудованого об'єкта та оригінали правовстановлюючих документів на об'єкт до початку будівництва; акт про право власності на земельну ділянку, на якій проводиться будівництво чи документ, який засвідчує право користування земельною ділянкою (постійне чи тимчасове користування), або рішення про відведення земельної ділянки для будівництва; акт державної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради або іншого уповноваженого органу про затвердження акта прийняття в експлуатацію об'єкта.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, лише якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Однак, як вбачається з матеріалів справи, жодна із сторін не посилалась на неналежність позивачам спірного майна, позивач 2 вважає свої права порушеними лише при оформленні його права. При цьому, документи, які засвідчували б це право суду не надані, позивачами не отримувались, а відтак і не втрачались.
Разом з тим, суд першої інстанції підставно зазначив, що позивачі не позбавлені у встановленому законом порядку, отримавши необхідні документи, повторно звернутись до відповідачів у порядку, передбаченому чинним законодавством, про оформлення права власності.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Львівської області від 28.01.2010 р. у справі № 15/249 залишити без змін, апеляційне подання Львівського міжрайонного транспортного прокурора, м. Львів -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.