Справа № 276/379/21
Провадження по справі№ 1-кп/276/143/21
28 жовтня 2021 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Хорошів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060140000002 від 05.01.2021 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Нова Борова, Хорошівського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
20.12.2020 близько 21 год. 00 хв. у ОСОБА_4 , який перебував за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 .
Так, у вказаний день, час та місці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони не будуть помічені власником та іншими особами, ОСОБА_4 через незачинені на замок вхідні двері проник до будинку за вищевказаною адресою.
Перебуваючи всередині будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 таємно викрав двокамфорну чавунну плиту розміром 100x70 см. вартістю 482 грн. 00 коп. та дерев'яний стіл розміром 120x100 см. вартістю 530 грн. 00 коп. З викраденим майном залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, а саме дерев'яним столом користувався до моменту його виявлення та вилучення працівниками поліції, двокамфорну металеву плиту продав, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 1012 грн. 00 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив, що дійсно вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України, в час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органом досудового розслідування. Показав, що 20.12.2020 ввечері проник до будинку потерпілого ОСОБА_5 , звідки таємно викрав дерев'яний стіл та плиту, якими розпорядився на власний розсуд а саме: стола залишив у себе, а плиту продав. На даний час з потерпілим примирився, допомагав йому по господарству. В засіданні щиро покаявся, запевнив суд, що більше не буде вчиняти кримінально карані діяння, просив суворо не карати. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, до суду направив заяву про розгляд справи без його участі, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, учасники судового процесу проти цього не заперечили. Також, в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам справи, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з'ясовано, що обвинувачений та прокурор правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які його характеризують.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину встановленою та доведеною, і його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Згідно із ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч 3 ст. 185 КК України є тяжким злочином проти власності.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого відповідно до положень ст.66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.67 КК України, відсутні.
Суд також враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, не має на утриманні інших осіб, офіційно не працює, за місцем проживання скарг на його поведінку від жителів не надходило, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
З огляду на викладені вище обставини, зважаючи на те, що обвинувачений хоч і вчинив тяжкий корисливий злочин, однак, щиро покаявся, зробив відповідні висновки, запевнивши суд, що більше не буде вчиняти кримінально карані діяння, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, потерпілий не висловив претензій до обвинуваченого, з урахуванням думки прокурора, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання, достатнє і необхідне для виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, - у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у мінімальному розмірі із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Підстав для обрання запобіжного заходу немає.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до норм ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України, ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речовий доказ: дерев'яний стіл коричневого кольору розміром 120*100 см залишити власнику - ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Володарсько - Волинський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1