Справа № 215/7074/21
3/215/2593/21
27 жовтня 2021 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №5 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, яка протягом року не притягалася до адміністративної відповідальності, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
15.10.2021 ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених ст. 150 СК України обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого останні приблизно о 17:00 год. залишилися вдома самі та кричали про допомогу, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не контролювала поведінку, дозвілля, крім того в квартирі антисанітарні умови проживання. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання з'явилася, заперечувала щодо викладених обставин у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснила, що 15.10.2021 приблизно о 14:00 год. вона посварилась зі своїм чоловіком ОСОБА_4 , після чого зі своїм старшим сином ОСОБА_5 пішла до сусідки, а із меншою дитиною залишився батько. Коли вона повернулась до своєї квартири, то їй ніхто не відкривав двері. Після чого вона одразу зателефонувала на лінію «102» щоб викликати допомогу, оскільки точно знала, що її чоловік пішов з квартири та залишив дитину саму.
Суддя, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 807838 від 18.10.2021 (а.с. 2), електронний рапорт (а.с. 3, 4, 5), письмові пояснення правопорушника (а.с. 6, 8), письмові пояснення (а.с. 7), приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП, передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №807838 від 15.10.2021, ОСОБА_1 ухилялася від виконання обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого останні залишилися вдома самі.
Так, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтвердили обставини порушення викладені у протоколі. Натомість надані ОСОБА_1 пояснення повністю узгоджуються з матеріалами справи, а саме те, що остання залишила вдома свого малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з його рідним батьком, а останній забрав ключи від квартири та пішов у невідомому напрямку. Вказані обставини підтверджуються електронним рапортом лінії «102» з якого вбачається, що саме ОСОБА_1 двічі телефонувала до поліції та просила допомоги. Тобто з встановлених судом обставин вбачається, що ОСОБА_1 навпаки вчинила всі можливі від неї дії для того щоб потрапити до квартири де знаходився її малолітній син ОСОБА_6 .
Крім того, суд звертає увагу на те, що матеріали справи взагалі не містять жодних належних та допустимих доказів щодо антисанітарних умов проживання дітей за адресою АДРЕСА_1 , які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначено свідків правопорушення, не надано жодних письмових пояснень осіб, які б були присутні під час вчинення даного адміністративного правопорушення. А письмове пояснення ОСОБА_7 яке міститься в матеріалах справи не містить жодної інформації щодо обставин які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що мають значення для правильного вирішення справи та на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи викладені в протоколі обставини, докази додані до протоколу, суд вважає необхідним провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 279, 280, 283, 308 КУпАП, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.