Справа № 194/1611/21
Номер провадження 1-кс/194/413/21
29 жовтня 2021 року слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2021 року за № 12021046400000250 за ч. 2 ст. 185 КК України, -
Слідчий СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2021 року за № 12021046400000250 за ч. 2 ст. 185 КК України, погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Своє клопотання слідчий мотивує тим, що в провадженні СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 12021046400000250 від 10.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. ЄО № 5069 від 09.10.2021 року до ЧЧ ВП №1 Павлоградського РВП надійшло письмова заява від ОСОБА_5 , про те, що 09.10.2021 року в період часу з 00:00 години 10-00 години, невстановлена особа, перебуваючи на п'ятому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , таємно, шляхом вільного доступу скоїла крадіжку велосипеда марки «TITAN», що належить ОСОБА_5 .
Слідчий зазначає, що 28.10.2021 року в період часу з 13-40 години по 14-10 годину, було проведено огляд предмету, за адресою: ПТ «Економ Ломбард Добродькін О.М. та Компанія» м. Тернівка, вул. Курська, буд. 22, а саме велосипеда «TitanGhost», чорно-жовтого кольору, та направлено для зберігання на територію ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Лермонтова, буд. 15, який у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, визнаний у кримінальному провадженні речовим доказом.
Володільцем велосипеду «TitanGhost», чорно-жовтого кольору, діаметр коліс 26 дюймів, є ОСОБА_5 ..
Слідчий вказує, що під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучений велосипед «TitanGhost» з обов'язковою забороною розпорядження та відчуження арештованого майна, з метою запобігання приховування або знищення речового доказу - велосипеду, шляхом приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та для забезпечення проведення необхідних оглядів за участі відповідних спеціалістів, призначення в подальшому експертиз, зокрема, судової товарознавчої, просить накласти арешт на вилучений велосипед, «Titan Ghost», чорно-жовтого кольору, діаметр коліс 16 дюймів, володільцем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони ОСОБА_5 його відчуження та розпорядження.
Слідчий у судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд клопотання без його участі та без використання засобів фіксації судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні. Також, зазначив, що вилучений велосипед є речовим доказом, а тому вказане майно необхідно арештувати для проведення відповідної експертизи.
Володілець майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд клопотання без її участі, зазначила, що не заперечує щодо арешту вказаного у клопотанні майна.
Перевіривши матеріали клопотання, вислухавши прокурора, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню за № 12021046400000250 від 10.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, вбачається, що 09.10.2021 року до ЧЧ ВП №1 Павлоградського РВП надійшло письмова заява від ОСОБА_5 , про те, що 09.10.2021 року в період часу з 00:00 години 10-00 години, невстановлена особа, перебуваючи на п'ятому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , таємно, шляхом вільного доступу скоїла крадіжку велосипеда марки «TITAN», що належить ОСОБА_5 .
З протоколу огляду предмета від 28.10.2021 року, вбачається, що в ПТ «Економ Ломбард Добродькін О.М. та Компанія» було проведено огляд велосипеду марки «Titan Ghost», чорно-жовтого кольору, в ході проведення огляду велосипед було вилучено та передано на зберігання до ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Згідно з постановою заступника начальника СВ ВП №1 Павлоградського РВП в Дніпропетровській області від 28.10.2021 року велосипед марки «TitanGhost», чорно-жовтого кольору, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
У відповідності з ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів
Відповідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що вказане майно відповідає критеріям речових доказів по розслідуваному кримінальному провадженню, оскільки велосипед зберіг на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, та можуть мати відношення до кримінального правопорушення, що з врахуванням можливої необхідності проведення експертиз, свідчить про необхідність накладення арешту на вказане майно. Майно, яке має ознаки речового доказу може вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує, що відомості внесенні до ЄРДР за № 12021046400000250 від 10.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто на теперішній час досудове розслідування перебуває на початковій стадії і для забезпечення доказів у кримінальному провадженні звернення до суду слідчого з клопотанням про накладення арешту на майно є цілком обґрунтованим та потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України, та завдань арешту майна, які передбачені в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Аналізуючи матеріали провадження приходжу до висновку, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Заборона відчуження та розпорядження вказаним майном забезпечить збереження речових доказів.
З огляду на викладене, врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності, враховуючи письмову заяву власника майна, слідчий суддя вважає за необхідне у зв'язку з забезпеченням збереження речових доказів та недопустимості приховування або знищення зазначеного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, накласти арешт на вилучений в ході огляду предмету велосипед марки «Titan Ghost», чорно-жовтого кольору, діаметр коліс 26 дюймів, шляхом заборони ОСОБА_5 відчуження та розпорядження вказаним майном, у зв'язку з чим, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 94, 98, 132, 170-173 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 28.10.2021 року в ході огляду предмету майно, а саме: на велосипед марки «Titan Ghost», чорно-жовтого кольору, діаметр коліс 26 дюймів, володільцем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони ОСОБА_5 відчуження та розпорядження вилученим майном, з метою забезпечення збереження речового доказу.
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається прокурору.
Виконання ухвали доручити слідчому СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 ..
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, тоді особа може подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1