Справа № 177/1007/21
Провадження № 2/177/742/21
Іменем України
13 жовтня 2021 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Строгової Г. Г.
за участі секретаря - Короновської Д. І.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє від імені малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання часток у спільному майні та визнання права власності в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 .
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на належне йому за життя майно, а саме: житловий будинок з господарчими побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 1,9742 га для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області; земельна ділянка, площею 0,3 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області; частина житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; транспортний засіб - марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, пасажирський - В реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі ( НОМЕР_2 ), 2000 року випуску, колір червоний; транспортний засіб - марки ВАЗ 21112, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VINXTA НОМЕР_4 , рік випуску 2005, колір темно синій металик.
За життя ОСОБА_6 заповіт не складав.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , син ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_1 .. Дружина померлого ОСОБА_1 та син ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що надали до нотаріуса відповідні заяви.
При звернені позивача ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідача ОСОБА_3 до державного нотаріуса Шостої Криворізької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , їм постановою від 14.05.2019 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що спадкоємці мають заперечення щодо обсягу спадкового майна.
Вказує, що дійсно між спадкоємцями ОСОБА_6 виникла суперечка щодо обсягу спадкового майна, яке залишилося після смерті батька, оскільки кожен із спадкоємців має бажання оформити лише певне майно, більш того, частина майна належала померлому на підставі спільної сумісної власності, при цьому його частка не визначена.
У зв'язку з вищезазначеними обставинами та неможливістю оформлення належним чином спадкоємцями спадкових прав та отримання свідоцтв про право на спадщину після смерті батька, просить суд:
- визнати, що, житловий будинок з господарчими побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , та визначити, що, ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 належало, а ОСОБА_1 належить по 1/2 частині житлового будинку;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину вказаного житлового будинку з господарчими побудовами, та право власності на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, пасажирський - В реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі ( НОМЕР_2 ), 2000 року випуску, колір червоний, в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, площею 1,9742 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Веселівської сільської ради, кадастровий номер 1221881200040010618 та право власності на земельну ділянку, площею 0,3 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визнати, що, житловий будинок з господарчими побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ,, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , та визначити, що ОСОБА_6 за життя належала 1/4 частини вказаного житлового будинку з погосподарчими спорудами, а ОСОБА_5 ,, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , кожному окремо, належить по 1\4 частині вказаного житлового будинку з господарчими спорудами;
- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\4 частку житловий будинок з господарчими побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та право власності на транспортний засіб марки ВАЗ 21112, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , рік випуску 2005, колір темно синій металик, який належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою судді від 27 липня 2021 року позовна заява прийнята судом до розгляду та за заявою позивача в порядку підготовки справи до судового розгляду з Шостої криворізької державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) витребувані докази на підтвердження викладених в позові обставин (а.с. 51-52).
Позивач в судове засідання не з'явилася, від неї надійшла заява, в якій вона просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі просила їх задовольнити (а.с. 60).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення (а.с. 59).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, також надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с. 58).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 55, 78).
В зв'язку з тим, що сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, давши оцінку доказам, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом цієї норми, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 (а.с. 8).
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме:
- частину житлового будинку з господарчими побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який придбаний дружиною ОСОБА_6 - ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного округу Тищенком О.І., зареєстрованого в реєстрі 5002, під час перебування у їх шлюбі (а.с. 11, 12-13);
- земельну ділянку, площею 1,9742 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер:1221881200040010618, розташовану на території Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП №006639 (а.с. 38);
- земельну ділянку, площею 0,3 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ДП № 120358 (а.с. 36);
- житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який належить померлому на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно розпорядження Криворізького рибного господарства № 3 від 20 грудня 1997 року, зареєстрованого в КП ДОР «Криворізьке БТІ» у реєстрову книгу за № 2ПС-216 (а.с. 30);
- транспортного засобу - марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, пасажирський-В реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі ( НОМЕР_2 ), 2000 року випуску, колір червоний, належного на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 (а.с. 43);
- транспортного засобу - марки ВАЗ 21112, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_10 , рік випуску 2005, колір темно синій металик, належного на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 (а.с. 40).
Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За життя ОСОБА_6 на випадок смерті не здійснив розпорядження своїм майном, про що свідчить копія спадкової справи № 732/2016 заведеної після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 62-75).
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 є його сини ОСОБА_3 - відповідач по справі, ОСОБА_4 - третя особа по справі та малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 - позивач по справі, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 21, 25, 10) та дружина ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 11).
З копії спадкової справи № 732/2016 заведеної після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , видно, що після його смерті до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом 18 грудня 2018 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася ОСОБА_1 - позивач по справі, 12.12.2018 з заявою про прийняття спадщини за законом звернувся син померлого ОСОБА_3 - відповідач по справі, з заявами про відмову від спадщини 22.01.2019 звернулися дружина померлого ОСОБА_1 та син ОСОБА_4 , інші спадкоємці з заявами про прийняття або відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися (а.с. 63-75).
При звернені позивача ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідача ОСОБА_3 до нотаріальної контори з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , їм постановою державного нотаріуса Шостої криворізької районної державної нотаріальної контори від 14.05.2019 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, у зв'язку з тим, що спадкоємці мають заперечення щодо обсягу спадкового майна (а.с. 75).
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Оскільки сторони прийняли спадщину, строк для її прийняття, визначений положеннями ст. 1270 ЦК України ними не пропущено, а тому посилання у позові на неможливість поділити майно в строки, передбачені ст. 1270 ЦК України є безпідставним.
Відповідно до статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (стаття 1278 ЦК України).
Згідно ст. 1279 ЦК України, спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить. Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.
У постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-692цс16 вказано, що «відповідно до частини першої статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (частина друга статті 1278 ЦК України). Згідно з частиною другою статті 1279 ЦК України спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна в межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення. Вирішуючи спори про поділ спадщини та визнання права власності на спадкове майно, суди встановлюють належне спадкодавцю на час його смерті майно, яке входить до складу спадщини, а також з'ясовують чи не порушуються права та інтереси всіх спадкоємців, які мають право на спадщину».
У постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 243/6275/16-ц зроблено висновок по застосуванню частини другої статті 367 ЦК України, статті 1278 ЦК України та вказано, що «якщо спадкодавець склав заповіт і в ньому не зазначив частки спадкоємців, вони вважаються рівними. Навпаки, якщо заповідач розподілив спадщину між спадкоємцями в нерівних частках, то кожний має право саме на ту частку, яку вказав спадкодавець. За відсутності заповіту частки кожного спадкоємця в спадщині визнаються рівними. Відступ від цього принципу можливий за домовленістю спадкоємців між собою (стаття 1267 ЦК України). Спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її на праві спільної часткової власності (частина четверта статті 355 ЦК України), а тому при її поділі застосовуються правила передбачені в главі 26 ЦК України, які регулюють відносини спільної часткової власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців за законом або за заповітом. Вирішення судового спору щодо поділу спадкового майна не залежить від отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину. Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється».
У постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі № 359/11363/15-ц, зазначено, що «законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права».
У постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року у справі № 6-2925цс15 зроблено висновок, що з врахуванням закріплених в пункті 6 статті 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.
У постанові від 11.12.2019 у справі № 638/2267/14-ц Касаційний цивільний суд зазначив, що виділ на підставі статті 1278, 1279 ЦК може бути здійснений спадкоємцями за взаємною згодою, шляхом укладення договору або (у разі наявності спору) в судовому порядку. Якщо ж неможливо виділити частку спадкоємця у натурі, то спадкове майно передається одному із спадкоємців, а іншим - відповідна грошова компенсація.
Як зазначала в позові позивач між спадкоємцями ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 виникла суперечка, щодо обсягу спадкового майна, яке залишилося після смерті батька, оскільки кожен із спадкоємців бажає оформити лише певне майно, яке вона зазначає в позовній заяві та просить поділити визнавши за позивачем та відповідачем право власності. Відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, про що надав заяву про визнання позову, таким чином між сторонами відсутній спір про право.
Виділ майна на підставі статті 1278, 1279 ЦК може бути здійснений спадкоємцями за взаємною згодою, шляхом укладення договору або (у разі наявності спору) в судовому порядку. Якщо ж неможливо виділити частку спадкоємця у натурі, то спадкове майно передається одному із спадкоємців, а іншим - відповідна грошова компенсація. Отже, докази наявності спору між сторонами про поділ спадкового майна та докази неможливості поділу майна шляхом укладення договору, що могло би бути підставою для розгляду справи судом, позивачем також не надані, як не надано й доказів того, що між спадкоємцями не досягнуто згоди щодо відступу від рівності часток у спадщині та поділу спадкового майна.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 200, 259, 263, 264, 265, ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 1217, 1220, 1218, 1261, 1268, 1269 ЦК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє від імені малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання часток у спільному майні та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарга протягом тридцяти днів.
Суддя Г.Г. Строгова