Справа № 201/6355/21
Провадження № 2/201/2741/2021
27 жовтня 2021р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Кірієнко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітніх дітей,
29.06.2021р. ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом про стягнення аліментів на малолітніх дітей (а.с. № 2-4).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 02.07.2021р. позовна заява прийнята до розгляду, провадження відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. № 14).
В позовній заяві позивачка посилалася на те, що вона зареєструвала шлюб з відповідачем 14.05.2016р. в Кіровському районному у м. Дніпропетровську ВДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській обл. Від цього шлюбу мають двох малолітніх доньок: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2017р. сторони припинили шлюбні відносини та рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.03.2021р. шлюб було розірвано. На теперішній час діти мешкають з позивачкою, знаходяться повністю на її утриманні. Відповідач з 2017р. ухиляється від покладених на нього обов'язків щодо утримання своїх дітей, добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, у зв'язку з чим просила стягнути з відповідача аліменти на утримання двох малолітніх дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви і до повноліття дітей.
Позивачка ОСОБА_1 27.10.2021р. надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила задовольнити та розглядати справу за її відсутності, зазначила, що інших дітей у відповідача немає, заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі, просила винести рішення суду на загальних підставах (а.с. № 30).
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання 23.09.2021р. та 27.10.2021р. не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах є поштове повідомлення про вручення судової повістки та копії позовної заяви з додатками матері відповідача - ОСОБА_7 (а.с. № 26-29). Відповідач про причини неявки до суду не сповістив, також не скористався правом подати відзив на позовну заяву.
За таких обставин, враховуючи письмову заяву позивачки від 27.10.2021р., повторну неявку відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності обох сторін та без фіксування процесу технічними засобами.
Підстав для ухвалення у справі заочного рішення немає, оскільки відсутня сукупність умов для заочного розгляду справи, яка передбачена ч.1 ст. 280 ЦПК України, а саме відсутня згода позивачки на такий розгляд (по причині того, що відповідачем було отримано судову повістки та копію позовної заяви відповідно до вимог ЦПК України).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши долучені до позову докази у відповідності до положень ст. 89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Судом встановлено, що батьком малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтва про народження дітей - серія НОМЕР_1 та серія НОМЕР_2 , видані Бабушкінським районним у місті Дніпропетровську ВДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровської області - а.с. № 7, 8) є відповідач.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.03.2021р. шлюб між сторонами було розірвано (а.с. №6).
Малолітні діти мешкають зі своєю матір'ю ОСОБА_1 . Ці обставини підтверджуються актом обстеження умов проживання від 07.06.2021р., складеного представником Адміністрації Соборного району ДМР (а.с.№12) та не спростовано батьком.
Відповідно до ч. 10 ст. 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, встановленого ч.5 ст. 157 СК України.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 183 СК України (в редакції від 17.05.2017р.) частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до п.п. 1. 2, 3, 3-1, 3-2 частини 1 ст. 182 СК України (в редакції Законів України від 17.05.2017р. та 03.07.2018р.) при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, при цьому, згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021р.» прожитковий мінімум для дитини віком дітей до 6 років: з 1 січня - 1 921 грн., з 1 липня - 2 013 грн, з 1 грудня - 2 100 грн., а від 6 до 18 років: з 1 січня - 2 395 грн., з 1 липня - 2 510 грн., з 1 грудня - 2 618 грн.
Позивачкою для підтвердження своїх доходів до позовної заяви долучена довідка від 20.05.2021р. з місця роботи, де зазначено, що вона працює в «ПІІ «Макдоналдз Юкрейн ЛТД» на посаді «працівник закладу ресторанного господарства» та її заробітна плата з листопада 2020р. по квітень 2021р. (включно) складає 31 550грн. 96коп., що в середньому на місяць дорівнює 5 258грн.49коп. (а.с. № 13).
За таких обставин, та з урахуванням того, що відповідач не надав суду відзиву або доказів свого матеріального стану, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання двох малолітніх дітей аліменти в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 29.06.2021р. до досягнення дітьми повноліття.
Такий розмір аліментів повністю узгоджується з нормами, встановленими ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України (в редакції від 17.05.2017р.) та вищезазначеними положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021р.».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі в межах платежу аліментів за один місяць на кожну дитину.
При цьому, варто зазначити, що статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та і інших випадках передбаченим цим кодексом
Обговорюючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що позивачка при пред'явленні позову була звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне з урахуванням часткового задоволення позову, стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908грн. (мінімальна ставка судового збору на 2021р. за майновими вимогами).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 141, 180 - 184, ч. 1 ст. 191 СК України, ст. 2 Закону України «Про судовий збір», ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, 274, 279, п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітніх дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, аліменти на утримання його малолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення кожним з них повноліття, в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, стягуючи аліменти на користь матері дітей - ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_3 ), починаючи стягнення від дня пред'явлення позову, а саме з 29.06.2021р.
Рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць на кожну дитину - допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Ткаченко Н.В.