79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
25.05.10 Справа № 10/07
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді - Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартекс», м.Рівне від 05.03.2010р.
на рішення господарського суду Рівненської області від 24.02.2010р.
у справі № 10/07
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Луцьк Фудз», с.Зміїнець, Луцького району, Волинської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартекс», м.Рівне
про стягнення 81395,23грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартекс», м.Рівне
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Луцьк Фудз», с.Зміїнець, Луцького району, Волинської області
про стягнення 6742,57грн. та зобов'язання прийняти товар згідно договору №52 від 09.04.2008р.
за участю представників сторін (за первісним позовом):
від позивача: не з'явився
від відповідача: Шендрик Д.Д. -директор, Приходько Т.В. - представник
Представникам відповідача (позивача за зустрічним позовом) роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Позивач (за первісним позовом) двічі не прибув в судове засідання хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Встановив :
Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.02.2010р. у справі №10/07 (суддя Павлюк І.Ю.) первісний позов задоволено повністю та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартекс»на користь Відкритого акціонерного товариства «Луцьк Фудз»81395,23грн. заборгованості, 813,95грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.193 ГК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартекс»оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення скасувати і в задоволенні первісного позову відмовити повністю, натомість повністю задоволити зустрічний позов. В обгрунтування посилається на те, що приймаючи рішення у справі господарський суд Рівненської області не тільки не застосував норми матеріального права, які підлягали до застосування, а й неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, мотивував своє рішення фактами, які визнано встановленими за відсутності належних та допустимих доказів, зробив висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи та порушив норми процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу від 01.04.2010р. №1030 (вх.№3205 від 07.04.2010р.) ВАТ «Луцьк Фудз»спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу ТзОВ «Мартекс»залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. Крім цього, ВАТ «Луцьк Фудз»подано додаткове пояснення та клопотання від 18.05.2010р. №1461/1 (вх.№6247 від 25.05.2010р.) про розгляд справи без участі його представника.
Враховуючи клопотання ВАТ «Луцьк Фудз»про розгляд справи за відсутності його представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, у відповідності до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази та заслухавши пояснення представників ТзОВ «Мартекс», колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 24.02.2010р. у справі №10/07 слід частково скасувати, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 квітня 2008 року між ВАТ "Луцьк Фудз" - Продавець та ТзОВ «Мартекс»- Дистриб'ютор був укладений генеральний договір дистрибуції №52 (а.с.9-21), відповідно до умов якого Продавець надав Дистриб'ютору права офіційного дистриб'ютора із продажу винятково на території м. Рівне та Рівненської області товарів під ТМ «Руна», а також інших товарів.
Відповідно до п.5.5 генерального договору дистрибуції №52 від 09.04.2008р., з врахуванням Додаткової угоди №1 від 09.04.2008р. про порядок розрахунків авальованими векселями та Додаткової угоди №2 від 05.06.2008р. про порядок розрахунків простими векселями до вказаного договору, сторони погодили наступні умови оплати: відтермінування платежу 100 (сто) відсотків на 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання товару при умові підписання додаткової угоди «Про порядок розрахунків за отриманий товар авальованими векселями»або при умові надання банківської гарантії виконання зобов'язання.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного та Господарського кодексів України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На виконання умов договору, ВАТ "Луцьк Фудз" було поставлено відповідачу товару на суму 37 218 грн. 60 коп., згідно реалізаційної накладної РН-0002804 від 29.04.2008р., який оплачено частково на суму 22 356 грн. 39 коп. (платіжне доручення № 426 від 29.05.08р.). Крім цього, ВАТ "Луцьк Фудз" було поставлено Відповідачу товару по накладній РН-0004492 від 25.06.08р. на суму 16,49грн, 14.08.08р. по накладних РН-0006866, РН-0006868, РН-0006869, РН-0006870, РН-0006871 на загальну суму 69713,64грн. та 30.09.3009р. по накладних РН-007943, РН-007944, РН-007945, РН-007946, РН-007927 на загальну суму 67808,64грн.
Отриманий товар ТзОВ "Мартекс" оплачено частково та на виконання умов додаткової угоди №2 від 05.06.2008р. до генерального договору дистрибуції №52 від 09.04.2008р. відповідачем був виписаний простий вексель серії АА 1371385 від 01.10.2009р. на суму 62 808 грн. 64 коп. зі строком оплати 31 жовтня 2009р.
Відповідно до умов пп. 1- 7 Додаткової угоди №2 від 05 червня 2008 року про порядок розрахунків простими векселями до генерального договору дистрибуції №52 від 09 квітня 2008 року в день отримання продукції покупець зобов'язаний виписати вексель на користь продавця і не пізніше наступного дня відправити його разом з актом прийому-передачі факсимільним зв'язком продавцю. Протягом 7 (семи) календарних днів від дня виписки векселя покупцем, оригінал векселя повинен бути доставлений продавцю рекомендованим листом з описом. Через 30 календарних днів від дня виписки векселя він вважається пред'явленим до оплати, про що свідчить запис у векселі. Покупець зобов'язаний оплатити пред'явлений вексель продавцю протягом (одного) календарного дня. Продавець після отримання коштів від покупця протягом 7 (семи) календарних днів відправляє оригінал векселя покупцю рекомендованим листом з описом. Вексель та супровідні документи до нього повинні бути оформлені належним чином для прийняття векселя банком, згідно Закону України „Про обіг векселів в Україні". Якщо вексель та супровідні документи до нього оформлені з порушенням вимог до оформлення такого виду документів, то дана угода припиняє свою дію і розрахунки проводяться згідно умов Договору. У випадку порушення покупцем прострочення оплати двох і більше векселів покупець зобов'язаний у термін 7 днів оплатити всі векселі виписані на користь продавця.
Відповідно до чч. 1, 2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Генеральний договір дистрибуції №52 від 09.04.2008р., за своєю правовою суттю являється договором поставки. Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У випадку, коли правочином передбачено, що одна сторона передає товари, виконує роботи чи надає послуги, а інша з метою розрахунку видає (передає) або акцептує вексель на узгоджених сторонами умовах, зобов'язання з оплати цих товарів, робіт чи послуг вважаються виконаними при виконанні таких дій із векселем; якщо одна сторона передала товари, виконала роботи або надала послуги, а інша сторона не видала (не передала) чи не акцептувала вексель на узгоджених ними умовах, сторона, яка виконала зобов'язання за правочином , має право звернутися з вимогою про оплату (п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5).
Статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" передбачено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Отже, при передачі простого векселя грошові зобов'язання щодо платежу за товар припинилися і виникли грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Суд першої інстанції задовольняючи первісні позовні вимоги дійшов висновку, що вексель було оформлено з порушенням вимог до оформлення такого виду документів, однак не зазначив, яке саме порушення допустив відповідач. Позивач не надав суду доказів повернення оригіналу векселя відповідачу. Також позивачем не надано жодних доказів про те, що він повідомляв відповідача про неприйняття ним векселя до оплати.
Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Мотивуючи свої позовні вимоги ВАТ "Луцьк Фудз" зазначив, що ТзОВ «Мартекс» порушило умови укладеного Договору, виписавши простий вексель серії АА 1371385 від 01.10.2009р. на суму 62 808 грн. 64 коп. зі строком оплати 31 жовтня 2009р., а сума, вказана в векселі не відповідає сумі вартості поставленого 30.09.09р. ТзОВ «Мартекс» Товару на загальну суму 67 808 грн. 64 коп. у зв'язку з чим, даний вексель не був прийнятий ВАТ «Луцьк Фудз»як борговий документ, виписаний в рахунок оплати за поставлений Товар. Даний факт, на думку ВАТ «Луцьк Фудз»підтверджується відсутністю підпису на акті приймання-передачі векселя.
Враховуючи такі доводи ВАТ «Луцьк Фудз»господарський суд Рівненської області дійшов висновку, що в зв'язку з порушенням ТзОВ «Мартекс»умов укладеного Договору та додаткової угоди №2 до нього стосовно розрахунку за поставлені Товари простими векселями, фактичним не прийняттям ВАТ «Луцьк Фудз» простого векселя серії АА 1371385 від 01.10.2009р. на суму 62 808 грн. 64 коп., у ТзОВ «Мартекс»наявне зобов'язання перед ВАТ «Луцьк Фудз»по оплаті товару за Договором. Однак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду з таким висновком погодитися не може, зважаючи на наступне.
У відповідності до пп. 1- 7 Додаткової угоди №2 від 05 червня 2008 року про порядок розрахунків простими векселями до генерального договору дистрибуції №52 від 09 квітня 2008 року в день отримання продукції покупець зобов'язаний виписати вексель на користь продавця і не пізніше наступного дня відправити його разом з актом прийому-передачі факсимільним зв'язком продавцю. Протягом 7 (семи) календарних днів від дня виписки векселя покупцем, оригінал векселя повинен бути доставлений продавцю рекомендованим листом з описом. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.44), ВАТ «Луцьк Фудз» долучено копію простого векселя серії АА 1371385 від 01.10.2009р. на суму 62 808 грн. 64 коп. зі строком оплати 31 жовтня 2009р. виписаного ТзОВ «Мартекс». Зважаючи на те, що позивачем за первісним позовом долучено належно засвідчену копію цього векселя, колегія суддів ухвалою від 20.04.2010р. витребувала у ВАТ «Луцьк Фудз»оригінал цього векселя для огляду в судовому засіданні. Однак у своєму поясненні від 18.05.2010р. ВАТ «Луцьк Фудз»зазначено про те, що даний вексель у нього відсутній, так як його наручно було передано ТзОВ «Мартекс». Представники ТзОВ «Мартекс»дане твердження заперечують.
У відповідності до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, зважаючи на вимоги ст.ст.33,34 ГПК України, такі доводи позивача є документально не підтверджені, а тому колегією суддів до уваги не приймаються.
У випадку неприйняття (за наявності таких підстав) векселя ВАТ „Луцьк Фудз" мав повідомити про це векселедавця та повернути йому оригінал векселя, але такі повідомлення в матеріалах справи відсутні. Отже, відмова в прийнятті векселя була прийнята позивачем в односторонньому порядку, а факт повернення векселя відповідачу жодним чином не підтверджено. Зважаючи на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення в цій частині підлягає скасуванню і в первісному позові слід відмовити.
Щодо вимог ТзОВ «Мартекс»за зустрічним позовом про зобов'язання ВАТ "Луцьк Фудз" прийняти товар згідно договору №52 від 09.04.2008р. та стягнення з ВАТ "Луцьк Фудз" 6 742 грн. 57 коп. заборгованості, в обгрунтування яких, ТзОВ «Мартекс»посилається на те, що ВАТ „Луцьк Фудз" не враховано в погашення зобов'язань за отриманий товар згідно договору №52 від 09.04.2008р. суму 14 862 грн. 21 коп. по протоколу про залік взаємних вимог від 29.04.2008р. та суму 10 466 грн. 88 коп. по протоколу про залік взаємних вимог від 15.08.2008р., то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що подані ТзОВ «Мартекс»документи не можуть слугувати доказом того, що господарська операція з прийому-передачі робіт (послуг) фактично відбулась, і, відповідно - доказом зобов'язання ВАТ «Луцьк Фудз»перед ТзОВ «Мартекс»відповідно до ст.ст.509, 610 ЦК України та ст.193 ГК України. При цьому слід зазначити, що п. 16.3. п.п. 16.3.1. Договору передбачено що Договір може бути розірвано раніше строку, зазначеного в пункті 16.1., по письмовому повідомленню однієї зі Сторін, відправленому іншій Стороні не пізніше 30 (тридцяти) днів до розірвання. Отже, вимога ТзОВ «Мартекс»про прийняття (повернення) товару є безпідставною та необгрунтованою, так як відповідно до п.16.4 Договору, після закінчення терміну дії (розірвання) Договору, умови його залишаються дійсними відносно всіх партій Продукції, які до моменту припинення дії (розірвання) Договору не будуть оплачені Дистриб'ютором, та при цьому, п. 16.6.1. Договору передбачено що у випадку відсутності вказівок Продавця - Дистриб'ютор оплатить у повному обсязі Продавцю всю отриману та неоплачену Продукцію. Отже доводи апелянта в цій частині є спростованими.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову прийняте у відповідності до норм матеріального права, а тому відсутні підстави для його скасування в цій частині.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартекс» задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 24.02.2010 року у справі №10/07 в частині задоволення первісного позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартекс»на користь Відкритого акціонерного товариства «Луцьк Фудз»81395,23грн. заборгованості, 813,95грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю. В решті рішення залишити без змін.
3. Стягнути з ВАТ «Луцьк-Фудз»на користь ТзОВ «Мартекс»406,98грн. державного мита по розгляду апеляційної скарги.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Матеріали справи повернути в господарський суд Рівненської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.