Справа № 161/12094/21
Провадження № 3/161/4200/21
26 жовтня 2021 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кирилюк В.Ф., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03 липня 2021 року серії ДПР18 №484137, ОСОБА_1 23 липня 2021 року о 20 год. 40 хв. у с. Підгайці Луцького району Волинської області по вул. Дубнівській, керував автомобілем ВАЗ 21011, НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці за допомогою приладу Drager. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що автомобілем на момент прибуття працівників поліції не керував, а алкогольні напої вживав протягом 30 хвилин після того як поставив автомобіль біля магазину. Вважає, що свідки події оговорили його, оскільки в нього з ними виник раптовий конфлікт.
Таку позицію ОСОБА_1 підтримав у судовому засіданні його захисник - адвокат Стасюк О.В., який наполягав на відсутності події правопорушення та процесуальних недоліках в оформлених матеріалах справи. Основні тези захисника зводяться до того, що:
1) ОСОБА_1 не зупинявся працівниками поліції у встановленому порядку;
2) від того моменту, як ОСОБА_1 поставив автомобіль біля магазину до огляду на приладі Драгер минуло 30 хв. і за цей час він вживав алкогольні напої;
3) ОСОБА_1 від моменту постановки автомобіля на стоянку до моменту приїзду працівників поліції не був у постійному полі зору свідків;
4) свідки спровокували конфлікт з ОСОБА_1 , були упереджені стосовно нього, поводили себе негідно, а тому не могли бути залучені як свідки огляду;
5) ОСОБА_1 , після вживання алкогольних напоїв не мав наміру в подальшому керувати автомобілем, а його мала підвезти додому тітка, яка торгує в магазині;
6) письмові пояснення свідків є нерозбірливими, а суд безпідставно відмовив у їх допиті та допиті працівників поліції в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, показання свідка ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи, в тому числі відеозаписи з нагрудних камер поліцейських та камери спостереження на місці події, суддя дійшов наступних висновків.
На переконання судді винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
1) протоколом про адміністративне правопорушення;
2) чеком приладу Драгер з показами алкоголю у крові 2,25 проміле;
3) актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з відміткою ОСОБА_1 про згоду з його результатами;
4) письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
5) відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та з камери відеоспостереження на місці події.
Суддя відхиляє доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не зупинявся працівниками поліції у встановленому порядку, оскільки про неадекватну поведінку останнього на дорозі працівників поліції повідомили свідки події - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , і на момент прибуття працівників поліції ОСОБА_1 вже не керував автомобілем, що, однак, не спростовує наявність в його діях складу правопорушення.
Також суддя вважає надуманими доводи захисника, що від того моменту, як ОСОБА_1 поставив автомобіль на паркову до огляду на приладі Драгер минуло 30 хв. і за цей час він вживав алкогольні напої, оскільки:
1) наданий відеозапис події з магазину датований часом 20 год. 50 хв., в той час як затримання ОСОБА_1 відбулося раніше - о 20 год. 43 хв, що слідує з відеозапису з нагрудної камери поліцейського. Це означає, що жодних доказів того, що між виявленням свідками ОСОБА_1 та його затриманням працівниками поліції минуло 30 хвилин - немає;
2) з відеозапису з магазину слідує, що ОСОБА_1 перебував у ньому одну хвилину і жодних алкогольних напоїв не купував, виходить з магазину з порожніми руками;
3) для судді виглядає сумнівним, що ОСОБА_1 міг, вживаючи протягом 30 хв. безалкогольний напій «Revo», про що неодноразово вказував він та захисник у судовому засіданні, досягнути рівень алкоголю у крові в 2,25 проміле, що в 11 раз перевищує дозволений;
4) ОСОБА_1 під час під'їзду працівників поліції почав тікати від них та свідків події, що свідчить про усвідомлення ним протиправності своїх дій та бажання уникнути відповідальності за них.
Можливе вживання ОСОБА_1 слабоалкогольного напою, після викриття свідками події, які вказували на неадекватні маневри останнього на дорозі та явні ознаки алкогольного сп'яніння, до приїзду працівників поліції, суддя оцінює як намагання приховати свій дійсний стан на момент керування транспортним засобом та ухилитися від встановленої законом адміністративної відповідальності.
Доводи захисника про те, що свідки спровокували конфлікт з ОСОБА_1 , були упереджені стосовно нього, поводили себе негідно, а тому не могли бути залучені як свідки огляду, суддя також відхиляє, оскільки з наданого відеозапису з камер спостереження не вбачається будь-якої негідної поведінки свідків, а їх обурення стосовно неадекватності маневрів ОСОБА_1 на дорозі та його перебування із ознаками алкогольного сп'яніння не може свідчити про будь-яку упередженість, а є законною громадянською позицією припинити правопорушення, яке може спричинити тяжкі наслідки для оточуючих.
До того ж, свідки події взагалі проживають у Тернопільській області, відомостей, що вони знайомі з ОСОБА_1 немає, тому відсутні підстави стверджувати, що ці свідки оговорили його.
Стосовно наполягання захисника на тому, що свідки не могли бути залучені до проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, суддя звертає увагу на приписи ч.2 ст.266 КУпАП, які передбачають, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, залучення свідків до огляду водія на стан алкогольного сп'яніння не є обов'язковим та здійснюється, лише якщо відсутня технічна можливість зафіксувати огляд на технічні засоби відеозапису.
В даному випадку, весь процес огляду на стан алкогольного сп'яніння був зафіксований поліцейським на технічні засоби відеозапису, сам ОСОБА_1 не скористався своїм правом не погодитися з результатами огляду з одночасним направленням у медичний заклад (ч.3 ст.266 КУпАП), а навпаки, в акті розписався за те, що погоджується з результатами огляду, а отже покази свідків, стосовно процедури проведення огляду, не мають визначального значення.
Керуючись цими самими мотивами суддя не вбачала за необхідне додатково викликати свідків події, зважаючи на віддаленість їх місця проживання, а також наявності відеозапису події, на якому відображений як факт присутності свідків на місці події, так і процедура огляду ОСОБА_1 , з результатами якого він погодився, про що розписався в акті.
Щодо клопотання захисника про допит працівників поліції, суд зауважує, що захисник не вказав з приводу яких саме обставин мають дати пояснення працівники поліції. Крім того, вони є особами, в неупередженості яких можуть бути сумніви, адже вони складали адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Показання свідка ОСОБА_2 , яка вказала, що ОСОБА_1 керував автомобілем тверезим, алкогольні напої вживав в подальшому, суд до уваги не бере, оскільки вона не була безпосереднім свідком, ні керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом, ні вживання ним алкогольних напоїв. Всі її свідчення ґрунтуються на словах самого ОСОБА_1 . Крім того, вона є рідною тіткою останнього, що може викликати сумніви в її неупередженості.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують правопорушення суддя не вбачає.
Отже, враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 454,00 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст.40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 34 000,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Ф. Кирилюк