79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
19.05.10 Справа № П-6/167
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого -судді Городечної М.І.
Суддів Юркевича М.В.
Кузя В.Л.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Бургаз”, за вих. №13/02 від 25.02.2010 р. (вхід. № місцевого суду 843 від 01.03.2010 р.)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2010 р.
у справі № П-16/167 (суддя -Грица Ю.І.)
за позовом поданим Першим заступником прокурора Івано-Франківської області в інтересах Держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації в особі Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА, м. Івано-Франківськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бургаз”, м. Івано-Франківськ
про стягнення суми авансу -295 000 грн. за договором підряду № 51 від 08.08.2008 року.
За участю представників сторін: від позивача: Жирун Р.М., довіреність від 21.09.2009 року № 01-04/744; від відповідача та прокуратури не з»явились. Присутнім представникам учасників судового процесу роз»яснено права та обов»язки передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК). Відводів складу суду від сторін та прокурора не надходило.
Встановив, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2010 р. у справі №П-6/167 частково задоволено позовні вимоги Першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах Держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації в особі Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА, м. Івано-Франківськ (надалі -Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бургаз”, м. Івано-Франківськ (надалі -Відповідач) про стягнення суми авансу -295 000 грн. за договором підряду № 51 від 08.08.2008 року: стягнено з ТОВ «Бургаз»на користь Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА кошти в сумі 177268,98 грн. В решті позову провадження у справі припинено. Також даним рішенням стягнуто з ТОВ «Бургаз»в дохід Державного бюджету України 1772,69 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами вимог Позивача щодо стягнення з нього 177 268,96 грн. заборгованості по невикористаному авансовому платежу за договором підряду, а відтак позовні вимоги в цій частині визнані обґрунтованими. В решті позовних вимог провадження у справі припинено на підставі п.п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідач -ТзОВ «Бургаз»не погодившись з винесеним рішенням в частині задоволення позовних вимог подав апеляційну скаргу за вих. №13/02 від 25.02.2010 року (вх. № місцевого суду 843 від 01.03.2010 року) в якій посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:
- судом не взято до уваги клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи в зв»язку з хворобою, чим позбавив останнього прав, визначених ст. 22 ГПК України;
- судом при вирішені спору не взято до уваги те, що Позивачем в ході судового розгляду надано акт виконаних робіт (підписний обома сторонами) на суму 117 731,04 грн. від 16.12.2009 року, тобто сам Замовник, визнав факт виконання робіт вже після закінчення термінів виконання зобов»язання, згідно п. 3 Договору;
- судом при винесенні рішення не взято до уваги, те, що ним було виконано ряд інших робіт, зазначених в акті форми КБ-2 за лютий 2010 року, а також те, що було придбано цілий ряд матеріалів для проведення реконструкції вищезазначеного об»єкту, що підтверджується накладними та платіжними дорученнями.
Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог та прийняття нового рішення в цій частині позовних вимог, яким в позові відмовити.
Прокурор у відзиві за вих. №09/1-273 вих.-10 від 09.04.2010 року заперечує доводи апеляційної скарги посилаючись при цьому на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не було порушено норм процесуального права, так як останній був належним чином неодноразово повідомлений судом про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази їх отримання. Крім цього, Прокурор також вказує на те, що у передбачені додатковою угодою строки в зазначених розмірах ТОВ «Бургаз»перераховані авансові платежі в розмірі не менше 30% від обумовленої суми. В матеріалах справи містяться платіжні доручення №95 від 21.05.2009 р. про перерахування коштів в розмірі 295 000 грн. та № 212 від 12.08.2009 року, яким перераховані кошти в сумі 55 400,40 грн. Крім цього, Позивачем не оспорюється вартість виконаних підрядних робіт за липень та грудень 2009 року на суму 55400, 40 грн. та 117 731,04 грн. відповідно, про яку наголошує Відповідач, в зв»язку з чим і були в подальшому урегульовані позовні вимоги до Товариства та відповідно зменшені до 177 268,96 грн. Також зазначає, що рішення в частині припинення провадження у справі, в зв»язку із виконанням обумовлених договором робіт, що вказує, на думку Прокурора, про визнання Відповідачем позову в цілому та неповне використання ним суми авансу. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Прокурор та Відповідач участі уповноважених представників не забезпечували, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 21.04.2010 року, що підтверджується штампом на оригіналі ухвали та реєстром поштових відправлень за цей день.
19.05.2010 року додаткових доказів та клопотань про відкладення Прокурором та представниками сторін не подано.
Враховуючи наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.
Враховуючи матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про законність та обгрунтованість рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2010 року нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
08.08.2008 року Головним управлінням регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації («Замовник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бургаз»(«Підрядник») укладено договір підряду № 51, згідно п. 1 якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання робіт по об»єкту «Реконструкція очисних споруд та каналізаційних мереж в с.Задністрянське Галицького району»(а.с.7-12).
19.05.2009 року Головним управлінням регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації («Замовник») та ТзОВ «Бургаз»укладено додаткову угоду № 5/д до договору підряду №51 від 08.08.2008 року (а.с.14-15), згідно п.1.1. якої в зв»язку з продовженням фінансування по об»єкту на 2009 рік Підрядник виконує власними силами та засобами, реконструкцію очисних споруд та каналізаційних мереж в с.Задністрянське Галицького району, здає об»єкт Замовнику в експлуатацію, ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт так і в гарантійні строки експлуатації об»єкта.
У відповідності до п. 3 Договору підряду № 51 від 08.08.2008 року Підрядник розпочне виконання робіт з моменту підписання договору і завершить виконання в листопаді 2009 року. Згідно п.1.2.1. Додаткової угоди № 5/д до даного Договору Підрядник розпочав роботи в серпні 2008 року і завершить виконання робіт у листопаді 2009 року.
Згідно п. 45 Договору та п. 2.2. Додаткової угоди до Договору сторонами обумовлено, що Замовник протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору надасть підряднику аванс для придбання необхідних матеріалів, який буде становити не більше 30% вартості річного обсягу робіт. Розмір авансового платежу встановлює Замовник. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів форми КБ-2в та довідки КБ-3 щомісячними проміжними платежами в міру виконання робіт. У разі невикористання наданих Підряднику Замовником авансових платежів протягом часу, передбаченого для виконання робіт, аванс підлягає поверненню в десятиденний термін з дня подачі вимоги Замовником.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Позивачем на виконання умов Договору та Додаткової угоди до нього перераховано на рахунок Відповідача авансові платежі в сумі 295 000 грн. та 55 400,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 95 від 21.05.2009 року, № 212 від 12.08.2009 року. (а.с. 20, 21).
З довідок про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 рік (а.с.23) та грудень 2009 рік (а.с.22) вбачається, що станом на 18.01.2010 року заборгованість Підрядника перед Замовником по невикористаних сумах авансу складає 177 268,96 грн., враховуючи те, що жодних доказів в підтвердження виконаних робіт на всю суму авансу Підрядником, так як це передбачено умовами Договору, не подано.
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку в натурі.
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності до положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Умовами п. 45 Договору підряду № 51 від 08.08.2008 року встановлено, що у разі невикористання наданих Підряднику Замовником авансових платежів протягом часу, передбаченого для виконання робіт, аванс підлягає поверненню в десятиденний термін з дня подачі вимоги Замовником.
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
12.11.2009 року Позивач (Замовник по Договору) звернувся до Підрядника з письмовою претензією № 01-04/1844 (а.с.17), в якій пропонував невідкладно перерахувати Головному управлінню регіонального розвитку та будівництва облдержадміністрації борг в сумі 295 000,00 грн. При цьому, Позивач зазначає, що у разі відмови від задоволення даної претензії у повному обсязі Управління буде звертатись в органи прокуратури за захистом своїх майнових прав, а також з позовом до господарського суду про розірвання договору та стягнення непогашеного боргу з покладенням на ТОВ «Бургаз»судових витрат.
В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, Позивач у листі, вх. № місцевого господарського суду 194 від 19.01.2010 року (а.с.19), вказує, що заборгованість по невикористаних сумах авансу складає -177 268,96 грн.
Відповідно до цього, місцевим господарським судом правомірно припинено провадження щодо позовних вимог в частині стягнення 117 731,04 грн. з посилання на п.1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, що як вбачається з апеляційної скарги, й не оскаржується Відповідачем.
Докази, що підтверджують виконання Відповідачем зобов'язань щодо повернення суми авансу згідно умов Договору підряду № 51 від 08.08.2010 року та додаткової угоди до нього і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму заборгованості за неповернення невикористаних авансових платежів правомірними, документально підтвердженими та не спростованими Відповідачем в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача 177 268,96 грн. за неповернення невикористаних авансових платежів згідно умов Договору та додатку до нього.
У відповідності до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В апеляційній скарзі Скаржник посилається на те, що ним придбано цілий ряд матеріалів для проведення реконструкції вищеназваного об»єкту, що підтверджується накладною № 028 від 13.10.2009 року на суму 6220,00 грн., видатковими накладними № ИС/РН-1724 від 06.10.2009 року на суму 3900,30 грн., № ІВ 0000001 від 03.02.2010 року на суму 11 751,60 грн., платіжні доручення № 67 від 10.02.2010 року на суму 6 200 грн. та № 37 від 03.02.2010 року на суму 4000,00 грн. (а.с.50-53).
Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, зазначає, що вищезазначені накладні та платіжні доручення, не є належними та допустимими доказами в даній справі згідно з ст. 34 ГПК України, оскільки з них не вбачається, що дані матеріали використовувались саме на об»єкті Позивача, зазначеному в Договорі підряду № 51 від 08.08.2008 року та додатковій угоді № 5/д до даного Договору від 19.05.2009 року.
Щодо посилання Скаржника в апеляційній скарзі на те, що місцевим господарським судом не взято до уваги клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи в зв»язку з хворобою останнього, чим позбавлено останнього прав, визначених в ст. 22 ГПК України, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи провадження у даній справі порушено ухвалою суду від 25.12.2009 року та призначено до розгляду в судове засідання на 21.01.2010 року (а.с.1). Ухвалою суду від 21.01.2010 року (а.с. 27) розгляд справи відкладено в судове засідання на 16.02.2010 року за клопотанням Відповідача (а.с.25). В подальшому, станом на 16.02.2010 року, як встановлено матеріалами справи, на адресу суду клопотань від Відповідача про відкладення розгляду справи не поступало, а відтак місцевий господарський суд правомірно розглянув справу по наявних матеріалах справи. Крім цього, Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому ухвали суду за № 14240931 (а.с.18).
Враховуючи наведене, посилання Скаржника на порушення його прав передбачених ст. 22 ГПК України є необґрунтованими та безпідставними. Відповідач мав час та можливість подати письмовий відзив та додаткові докази, які б спростовували доводи Позивача, чого останнім зроблено не було.
Відповідно до цього, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та законність та обґрунтованість рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2010 р. у справі №П-6/167.
Також апеляційний суд погоджується з правильністю розподілу судом першої інстанції судових витрат по справі.
Судові витрати по розгляду апеляційного подання в суді апеляційної інстанції відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України віднести на рахунок Держави.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Бургаз” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2010 року у справі № П-6/167 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Городечна М.І.
Суддя Юркевич М.В.
Суддя Кузь В.Л.