23 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 757/55445/18-ц
провадження № 61-16858ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу Національного медичного університету імені О. О. Богомольця на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я України, ОСОБА_2 про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
У жовтні 2021 року Національний медичний університет імені О. О. Богомольця (далі - університет) направив поштовим зв'язком до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявник не зазначив підстав, виключних випадків неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Заявник зазначає, що підставою оскарження рішень судів попередніх інстанцій є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте заявник не вказує щодо якої норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
За таких обставин, відповідно до частин другої, четвертої статті 392 ЦПК України заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій конкретно зазначити норми права у подібних правовідносинах, у яких відсутній висновок Верховного Суду. Надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права та не встановили всі обставини у справі, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави для скасування рішення суду відповідно до статті 411 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Враховуючи наведене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги, у якій зазначити передбачені цивільним процесуальним законом підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, частин першої, третьої статті 411 ЦПК України, а також надіслати суду копії нової редакції касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, а саме акта Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року № 1152, квитанція про сплату судового збору відсутня, проте в додатках до касаційної скарги зазначено, що направлено квитанцію про сплату судового збору.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 762,00 грн.
Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
З позовом про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 звернувся у 2018 році. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення, поновлено позивача на роботі, стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 224 455,71 грн та відшкодовано моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.
Університет оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених вимог, тому ціна позову для сплати судового збору становить 227 455,71 грн (224 455,71 грн+3 000,00 грн). 1 відсоток ціни позову - 2 274,56 грн, тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 4 549,12 грн (2 274,56 грн?200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Національного медичного університету імені О. О. Богомольця залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 23 листопада 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник