29 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 460/6676/20
адміністративне провадження № К/9901/37562/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу ТОВ «Голд С» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі за позовом ТОВ «Голд С» до Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов,
ТОВ «Голд С» звернулось до суду із позовом до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про скасування постанов про застосування адміністративно-господарських санкцій № 204424, № 204425, прийнятих 07 липня 2020 року начальником Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області №204425 від 07 липня 2020 року.
15 жовтня 2021 року скаржник засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року. Позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначено передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку.
Посилання скаржника на ухвалу Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 620/1293/20 у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України не може бути підставою для відкриття касаційного провадження.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, враховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу ТОВ «Голд С» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі за позовом ТОВ «Голд С» до Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур