27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа №640/3399/19
адміністративне провадження №К/9901/26423/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,
учасників справи:
представника позивача - Вітренко Н.М.,
представника відповідача - Немирівської А.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом Прогресивної соціалістичної партії України до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів Ганечко О.М., Степанюка А.Г.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Прогресивна соціалістична партія України (далі - Партія, позивач) 27 лютого 2019 року звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст, відповідач) щодо дотримання гарантій права на участь Партії у виборах Президента України, що мають відбутися 31 березня 2019 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправна бездіяльність Мін'юсту грубо порушує конституційні та відповідні виборчі права Партії, внаслідок чого вона була позбавлена можливості висунути свого кандидата на участь у виборах Президента України, що мають відбутися 31 березня 2019 року.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що станом на 08 лютого 2019 року (дату закінчення реєстрації кандидатів на пост Президента України) граничний строк розгляду Мін'юстом поданих Партією 28 січня 2019 року документів не настав, внаслідок чого відповідач не міг допустити протиправної бездіяльності щодо дотримання гарантій права на участь Партії у виборах Президента України 2019 року.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року апеляційну скаргу Партії задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2019 року скасовано і ухвалено нове про задоволення позову. Визнано протиправною бездіяльність Мін'юсту щодо дотримання гарантій права на участь Партії у виборах Президента України, що мають відбутися 31 березня 2019 року. Стягнуто із Мін'юсту на користь Партії судовий збір у розмірі 4802,50 грн за подання позову та апеляційної скарги до суду.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що з 28 січня 2019 року до 08 лютого 2019 року Мін'юст мав усі можливості здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про Партію, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), зареєструвати нову редакцію статутних документів Партії і таким чином забезпечити їй можливість на рівних із іншими партіями умовах взяти участь у виборах Президента України 2019 року. Мін'юст не прийняв у невідкладному порядку рішення, не запросив голову Партії для коригування поданих нею документів з метою врахування зауважень реєстратора, не ініціював жодних робочих консультацій щодо виставлених до документів претензій та зняття їх у передбачений законом спосіб, чим фактично позбавив Партію права на участь у передвиборчій кампанії виборів Президента України 2019 року. Бездіяльність Мін'юсту, внаслідок якої Партія фактично виявилася позбавленою права висунути свого кандидата на пост Президента України, є порушенням положень статей 10, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Протягом трьох з половиною років поспіль Партія фактично позбавлена можливості внести необхідні зміни до своїх установчих документів та привести їх у відповідність до вимог оновленого спеціального законодавства, що регламентує діяльність політичних партій. До Партії протягом 2015-2018 років відповідачем неодноразово неспіврозмірно застосовано найжорсткіший захід - відмову в державній реєстрації змін до статутних документів та у складі керівних органів і цим статутна діяльність Партії фактично була паралізована. З огляду на міжнародні та європейські демократичні принципи правового регулювання діяльності політичних партій, позиція Мін'юсту, за висновками суду апеляційної інстанції, є надто формалізованою і свідчить про бездіяльність щодо дотримання гарантій права на участь Партії у виборах та несвоєчасність прийняття відповідного рішення.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Мін'юст подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2019 року.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, прийнятою із порушенням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції в своїй постанові, як указує скаржник, не зазначив у чому полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або що мали порушення норми процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення. Мін'юст уважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про допущену ним бездіяльність, оскільки строки розгляду документів, поданих для державної реєстрації, встановлені приписами статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №755-IV) і станом на 08 лютого 2019 року граничний строк розгляду відповідачем поданих Партією 28 січня 2019 року документів не настав, внаслідок чого він не міг допустити протиправної бездіяльності щодо дотримання гарантій права на участь Партії у виборах Президента України. Щодо висновку суду апеляційної інстанції про те, що Партія протягом трьох з половиною років поспіль була позбавлена можливості внести зміни до своїх установчих документів, що є бездіяльністю Мін'юсту, порушенням Конвенції, практики ЄСПЛ, європейських стандартів і принципу верховенства права, скаржник зазначає, що відмова у державній реєстрації змін до установчих документів Партії була обумовлена не протиправною бездіяльністю Мін'юсту, а тим, що Партією щоразу подавалися для державної реєстрації змін документи, які містили численні порушення і не відповідали вимогам законодавства України, тому відповідно Мін'юстом за результатами розгляду документів приймались рішення про відмову в державній реєстрації змін до установчих документів. Скаржник указує, що зробивши висновки про те, що Мін'юст не прийняв у невідкладному порядку рішення, не запросив голову Партії для коригування поданих документів, а також не ініціював жодних робочих консультацій щодо виставлених до документів претензій, суд апеляційної інстанції не послався на жодні норми чинного законодавства України, які встановлюють імперативний обов'язок для вчинення відповідачем таких дій. Мін'юст зауважив, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, установлюється судом і є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові.
9. У судовому засіданні представник Мін'юсту підтримала вимоги та доводи касаційної скарги.
IV. Позиція інших учасників справи
10. Партією подано письмовий відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року - без змін, оскільки вона, на думку позивача, прийнята із дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законною та обґрунтованою.
11. Представник Партії у судовому засіданні заперечила проти задоволення касаційної скарги, підтримала позицію, викладену у відзиві на касаційну скаргу.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 26 вересня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 19 серпня 2021 року справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні на 13 жовтня 2021 року о 15:00 годині, у якому було оголошено перерву до 27 жовтня 2021 року 15:00 години.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. Мін'юстом 09 липня 1996 року зареєстрована Партія (свідоцтво №753), що підтверджується витягом із ЄДР.
15. Рішеннями XXXII позачергового з'їзду Партії та засідання Центрального Комітету Партії від 03 жовтня 2018 року вирішено затвердити Статут і Програму Партії у нових редакціях, обрати новий персональний склад керівних органів Партії, її голову, першого заступника та заступника. Водночас делегати XXXII позачергового з'їзду Партії вирішили не завершувати роботу з'їзду, а зробити перерву до часу державної реєстрації прийнятих з'їздом рішень Мін'юстом.
16. 12 жовтня 2018 року на виконання частини дев'ятої статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року №2365-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2365-III), з метою реєстрації змін до відомостей про Партію, що містяться в ЄДР (у тому числі змін до Статуту, Програми та у складі керівних органів Партії), уповноважений представник Партії подав до Мін'юсту відповідний пакет документів із урахуванням вимог Закону №755-IV.
17. 21 грудня 2018 року Партія отримала лист Мін'юсту від 17 грудня 2018 року №32645-33-18/19, яким повідомлено про відмову в державній реєстрації змін до відомостей про Партію, що містяться в ЄДР. До цього листа було додано рішення державного реєстратора та повідомлення від 17 грудня 2018 року №546/194 про відмову в державній реєстрації змін до відомостей про Партію, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до Статуту та Програми.
18. Постановою від 26 листопада 2018 року №2631-VIII Верховна Рада України призначила чергові вибори Президента України на неділю - 31 березня 2019 року, на виконання якої Центральна виборча комісія постановою від 27 грудня 2018 року №253 оголосила з 31 грудня 2018 року початок виборчого процесу чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року.
19. Відповідно до Календарного плану основних організаційних заходів з підготовки та проведення чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 20 грудня 2018 року №250, термін закінчення реєстрації кандидатів на пост Президента України встановлено 08 лютого 2019 року включно.
20. 25 січня 2019 року проведений другий етап XXXІІ позачергового з'їзду Партії, за наслідками проведення якого були внесені відповідні зміни до Статуту, Програми та у складі керівних органів Партії, і 28 січня 2019 року Партія подала до Мін'юсту пакет документів для державної реєстрації змін до відомостей про Партію, що містяться в ЄДР.
21. 27 лютого 2019 року Партія звернулася до суду із цим позовом, обґрунтовуючи наявність порушеного права тим, що на дату закінчення реєстрації кандидатів на пост Президента України - 08 лютого 2019 року Мін'юст не розглянув документи, подані Партією для державної реєстрації відповідних змін до відомостей про Партію, що містяться в ЄДР, внаслідок чого, всупереч вимогам закону і нормам міжнародного права, не реалізував владні управлінські функції з метою дотримання гарантій права Партії бути суб'єктом виборчого процесу на виборах Президента України 31 березня 2019 року.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Мін'юст, як визначено у пункті 14 частини першої статті 1 Закону №755-IV, є суб'єктом державної реєстрації у разі державної реєстрації політичних партій, до повноважень якого належить, з-поміж іншого, державна реєстрація політичних партій і здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (пункти 11, 13 частини другої статті 5 Закону №755-IV).
24. Політична партія, як зазначено у статті 2 Закону №2365-IІI, - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
25. Відповідно до частин першої, дев'ятої-десятої статті 11 Закону №2365-III реєстрація політичних партій, їхніх обласних, міських і районних організацій, первинних осередків або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється в порядку, визначеному Законом №755-IV, після перевірки поданих матеріалів. Політична партія забезпечує внесення змін до відомостей про політичну партію, її обласні, міські і районні організації або інші структурні утворення, передбачені статутом партії, а також про первинні осередки політичної партії, що містяться в ЄДР, у 10-денний строк після прийняття рішень з цих питань. Рішення про зміни до відомостей про політичну партію, її обласні, міські і районні організації або інші структурні утворення, передбачені статутом партії, а також про первинні осередки політичної партії, що містяться в ЄДР, приймаються в порядку, визначеному статутом партії, та оформляються протоколом засідання відповідного уповноваженого органу.
26. За приписами пунктів 4 та 5 частини першої статті 1 Закону №755-IV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в ЄДР, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом; державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.
27. Відповідно до частини другої статті 6 Закону №755-IV державний реєстратор: приймає документи; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до ЄДР; веде ЄДР; веде реєстраційні справи; надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
28. Статтею 26 Закону №755-IV установлені строки розгляду документів, поданих для державної реєстрації, за приписами пункту 2 частини першої якої розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, зокрема, щодо політичної партії здійснюється не пізніше 30 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.
29. У частинах другій та третій статті 26 Закону №755-IV визначено, що строк розгляду документів, встановлений пунктами 2, 6 і 7 частини першої цієї статті, може бути продовжений суб'єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів. Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки. Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються Кабінетом Міністрів України.
VІІІ. Позиція Верховного Суду
30. Перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
31. Верховний Суд зазначає, що рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
32. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; далі - КАС України).
33. За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їхній захист.
34. Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи у публічно-правових відносинах. Водночас визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у вирішенні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.
35. У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах.
36. Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
37. Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи, тобто є юридично значимими, особа може порушити питання про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності у судовому порядку.
38. Відтак, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач уважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їхньої реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
39. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
40. Предметом спору в цій справі є бездіяльність Мін'юсту щодо дотримання гарантій права на участь Партії у виборах Президента України, що мають відбутися 31 березня 2019 року.
41. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, Партія неодноразово зверталася до Мін'юсту для державної реєстрації змін до її установчих документів.
42. 28 січня 2019 року Партія знову подала до Мін'юсту пакет документів для державної реєстрації відповідних змін до відомостей про Партію, що містяться в ЄДР, і суть порушеного права позивача, що розглядається у цій справі, полягає у нерозгляді Мін'юстом цих документів до 08 лютого 2019 року - дати закінчення реєстрації кандидатів на пост Президента України, що, на переконання Партії, зумовило неможливість реалізувати невід'ємне її право на участь у демократичному розвитку країни шляхом висунення свого кандидата на пост Президента України, вибори якого мають відбутися 31 березня 2019 року.
43. Верховний Суд неодноразово наголошував, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
44. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Окрім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
45. Визнаючи протиправною бездіяльність Мін'юсту щодо дотримання гарантій права на участь Партії у виборах Президента України, що мають відбутися 31 березня 2019 року, суд апеляційної інстанції виходив із того, що з 28 січня 2019 року до 08 лютого 2019 року Мін'юст мав усі можливості здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про Партію, що містяться в ЄДР, зареєструвати нову редакцію статутних документів Партії і таким чином забезпечити їй можливість на рівних із іншими партіями умовах взяти участь у виборах Президента України 2019 року.
46. Проте, дійшовши таких висновків, суд апеляційної інстанції проігнорував установлені суб'єкту державної реєстрації Законом №755-IV строки для розгляду документів, поданих для державної реєстрації, приписами пункту 2 частини першої статті 26 якого закріплено, що розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, зокрема, щодо політичної партії здійснюється не пізніше 30 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації. Тобто, станом на 08 лютого 2019 року граничний строк розгляду Мін'юстом поданих Партією 28 січня 2019 року документів не настав і відповідач на законних підставах протягом визначеного йому законом строку здійснював розгляд поданих Партією документів.
47. Стверджуючи, що Мін'юст з 28 січня 2019 року до 08 лютого 2019 року мав усі можливості здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про Партію, що містяться в ЄДР, зареєструвати нову редакцію статутних документів Партії, суд апеляційної інстанції не врахував, що державна реєстрація проводиться у строки, встановлені законом, і фактично втрутився у дискреційні повноваження суб'єкта державної реєстрації, оскільки державна реєстрація змін до відомостей про Партію здійснюється у визначений послідовний спосіб, за перевіркою поданих документів і за умови їхньої відповідності вимогам законодавства. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а викладена судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові позиція фактично зводиться до висновку про необхідність здійснення Мін'юстом державної реєстрації змін до відомостей про Партію за поданими нею 28 січня 2019 року документами.
48. Адміністративний суд здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом, і не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, та вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права. Проте, визнаючи протиправною бездіяльність Мін'юсту щодо дотримання гарантій права на участь Партії у виборах Президента України, що мають відбутися 31 березня 2019 року, суд апеляційної інстанції безпідставно самостійно скоротив установлені суб'єкту державної реєстрації законом строки для прийняття рішення за результатом розгляду поданих позивачем 28 січня 2019 року документів для державної реєстрації змін до відомостей про Партію.
49. Верховний Суд уважає правильною позицію суду першої інстанції про те, що оскільки проведення державної реєстрації відповідних змін до відомостей про Партію, що містяться в ЄДР, у скорочені строки за вказаних позивачем обставин чинним законодавством України не обумовлено і станом на 08 лютого 2019 року граничний визначений законом строк розгляду Мін'юстом поданих Партією 28 січня 2019 року документів не настав, то відповідач не міг допустити протиправної бездіяльності щодо дотримання гарантій права на участь Партії у виборах Президента України 2019 року шляхом нерозгляду поданих 28 січня 2019 року документів до 08 лютого 2019 року.
50. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, суд апеляційної інстанції не зазначив відповідних підстав, визначених частиною першою статті 317 КАС України, відповідно до якої підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
51. Зробивши висновки про те, що Мін'юст не прийняв у невідкладному порядку відповідного рішення, не запросив голову Партії для коригування поданих документів, а також не ініціював жодних робочих консультацій щодо виставлених до документів претензій, суд апеляційної інстанції не посилається на норми чинного законодавства України, які встановлюють обов'язок для вчинення відповідачем таких дій.
52. Щодо висновків суду апеляційної інстанції про те, що Партія протягом трьох з половиною років поспіль фактично позбавлена можливості внести необхідні зміни до своїх установчих документів; до Партії протягом 2015-2018 років відповідачем неодноразово неспіврозмірно застосовано найжорсткіший захід - відмову в державній реєстрації змін до статутних документів та у складі керівних органів і цим статутна діяльність Партії фактично була паралізована, що є бездіяльністю Мін'юсту, порушенням Конвенції, практики ЄСПЛ, міжнародних та європейських демократичних принципів правового регулювання діяльності політичних партій, Верховний Суд зазначає, що державний орган повинен діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб; бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо він ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень, та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Водночас факту ухилення відповідачем від вчинення дій, передбачених законодавством щодо державної реєстрації відповідних змін до установчих документів Партії, судом апеляційної інстанції у цій справі не встановлено.
53. Ураховуючи суть спірних правовідносин, установлені судами обставини справи та норми чинного законодавства, Верховний Суд уважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
54. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
55. Оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року та залишення в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2019 року.
IХ. Судові витрати
56. Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року в справі №640/3399/19 скасувати.
3. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2019 року в справі №640/3399/19 залишити в силі.
4. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко