Іменем України
28 жовтня 2021 року
Київ
справа №822/6302/15
адміністративне провадження №К/9901/26742/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №822/6302/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Прогрес-В» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року (головуючий суддя - Капустинський М.М., судді: Смілянець Е.С., Сапальова Т.В.),-
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 5 лютого 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Прогрес-В» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС) 24 лютого 2021 року за допомогою засобів поштового зв'язку направило апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 березня 2021 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав скаржнику строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору. Цього ж дня копія указаної ухвали була направлена на електронну адресу апелянта (том 4 а.с.193, 195).
25 березня 2021 року ГУ ДПС направило на адресу апеляційного суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке вмотивовано відсутністю коштів на сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року продовжено ГУ ДПС строк на усунення недоліків на 5 днів з дня отримання ухвали суду. Цього ж дня копія вказаної ухвали була направлена на електронну адресу апелянта (том 4 а.с.202, 204).
2 квітня 2021 року ГУ ДПС повторно направило на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке вмотивоване відсутністю належного фінансування (том 4 а.с.205-210).
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 квітня 2021 року повернув апеляційну скаргу ГУ ДПС. Вказана ухвала вмотивована тим, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги усунуті не були. При цьому суд зазначив, що доказів на підтвердження отримання коштів у майбутньому або вжиття заходів для отримання фінансування надано не було. Відтак, продовження судом процесуального строку, за позицією суду, лише призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи та не є гарантією виконання ГУ ДПС вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (том 4 а.с.212).
З огляду на недостатнє фінансування витрат суду на послуги поштового зв'язку копія ухвали про повернення апеляційної скарги була направлена на електронну адресу ГУ ДПС 23 квітня 2021 року, про що складено відповідну довідку (том 4 а.с.214).
27 квітня 2021 року ГУ ДПС повторно подало апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2021 року з клопотаннями про поновлення строку на апеляційне оскарження та документом про сплату судового збору (том 5 а.с.2-28).
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 травня 2021 року визнав неповажними причини пропуску ГУ ДПС строку на апеляційне оскарження та залишив апеляційну скаргу без руху з наданням строку для усунення недоліків тривалістю десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали для надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин його пропуску (том 5 а.с.32-33).
Відповідно до вказаної ухвали апеляційний суд визнав доводи апелянта про відсутність належного фінансування неповажними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження та вказав, що такими причинами можуть бути лише об'єктивно непереборні обставини, які не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду. Апелянту надавався строк для усунення недоліків первинно поданої апеляційної скарги, які ним своєчасно виконані не були. Повернення апеляційної скарги дає право на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, але не на безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвала про залишення вдруге поданої апеляційної скарги без руху була направлена на електронну адресу ГУ ДПС 3 червня 2021 року (том 5 а.с.35).
10 червня 2021 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка вмотивована тим, що у відповідача на момент подання первинної апеляційної скарги були відсутні кошти по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», з якого здійснюється сплата судового збору. ГУ ДПС вживало заходи задля забезпечення своєчасної та належної оплати судового збору шляхом звернення з листами про виділення таких коштів. Апелянт зазначив, що одразу після отримання коштів по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» здійснив оплату судового збору згідно з платіжним дорученням від 15 квітня 2021 року №1073. Після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги 26 квітня 2021 року наступного ж дня ГУ ДПС повторно направило до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу разом із документом про сплату судового збору. ГУ ДПС зазначає, що недостатність бюджетних асигнувань для сплати судового збору зумовлена, серед іншого, дією протиепідемічних заходів, введенням економії коштів державного бюджету з метою їх спрямування на першочергові та пріоритетні заходи по боротьбі з COVID-19 (том 5 а.с.36-44).
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 червня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2021 року (том 5 а.с.48).
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що наведені апелянтом доводи аналогічні доводам, зазначеним у клопотанні, поданому разом з апеляційною скаргою. Указаним обставинам судом вже надавалась оцінка і зазначені ГУ ДПС причини вже було визнано неповажними.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що до клопотання про продовження строку на усунення недоліків первинно поданої апеляційної скарги апелянтом долучався кошторис на 2021 рік, з якого вбачалось надходження відповідних коштів для сплати судового збору. Указане не було враховано судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 15 квітня 2021 року про повернення апеляційної скарги. Водночас, одразу після отримання копії зазначеної ухвали (26 квітня 2021 року) відповідач вже 27 квітня 2021 року звернувся до суду апеляційної інстанції з повторною апеляційною скаргою, до якої долучив документ про сплату судового збору. Скаржник наголошує, що він не допустив необґрунтованих зволікань щодо повторного звернення до апеляційного суду.
ГУ ДПС також звертає увагу на неврахування апеляційним судом при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження висновку, викладеного у постанові Верховного Суду, від 31 березня 2021 року (справа №560/2780/20), а саме, що скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скарго, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і таке звернення відбувається без зволікання.
Посилаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року (справа №820/1212/17), скаржник зауважує, що граничний річний термін при повторному зверненні з апеляційною скаргою ним пропущено не було, а неможливість сплати судового збору через не проведення органом казначейства платежів за платіжними дорученнями ГУ ДПС є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін як законну та обґрунтовану. Зауважено, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи. Доводи скаржника про відсутність належного фінансування також не свідчать про поважність причин такого пропуску, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах державних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою сплати судового збору. Подібна позиція щодо оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду з підстав несплати судового збору відображена і в постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року (справа №815/4575/15), від 31 липня 2018 року (справа №804/5200/17), від 13 листопада 2018 року (справа №804/958/17).
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 6 жовтня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 299 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п'ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки (частина друга статті 299 КАС України).
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.
З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене невиконанням вимог ухвали суду від 15 березня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору (з урахуванням ухвали від 30 березня 2021 року про продовження строку для усунення недоліків). При цьому 2 квітня 2021 року скаржник направив на адресу апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, до якого долучив виписку по рахунку КЕКВ 2800 станом на 2 квітня 2021 року та довідку про виконання кошторису за 2021 рік станом на 24 березня 2021 року (том 4 а.с.208,209).
Слід зазначити, що, повертаючи ухвалою від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу, суд оцінки документам, долученим до указаного клопотання, в контексті прийнятності останніх як доказів на підтвердження отримання коштів у майбутньому або вжиття заходів для отримання фінансування не надав.
Звертаючись повторно з апеляційною скаргою, ГУ ДПС долучило до неї, окрім клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оригінал платіжного доручення про сплату судового збору від 15 квітня 2021 року №1073 (том 5 а.с.8).
Як вбачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги від 15 квітня 2021 року була направлена на електронну адресу ГУ ДПС 23 квітня 2021 року, а вже 27 квітня 2021 року скаржник повторно направив апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
У даному випадку апелянт не допустив необ'єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.
Окрім того, матеріали справи свідчать, що недоліки вперше поданої апеляційної скарги в частині несплати судового збору було усунуто ГУ ДПС в найкоротші строки після повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Водночас, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи апелянта про усунення обставин, з огляду на які була повернута перша апеляційна скарга, а саме сплату судового збору.
Враховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказані обставини у сукупності та докази на їх підтвердження свідчать, що в даному конкретному випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов'язками.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №822/6302/15 скасувати.
Справу №822/6302/15 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко