28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 377/815/17
адміністративне провадження № К/9901/10369/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року (головуючий суддя Шурко О.І., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.)
у справі №377/815/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області
про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до Славутицького міського суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, щодо відмови йому у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням його пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж 20 років, починаючи з 01.10.2017.
2. Постановою Славутицького міського суду Київської області від 03 листопада 2017 року позов задоволено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року скасовано постанову Славутицького міського суду Київської області від 03 листопада 2017 року та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що:
4.1. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області з 25.10.2010 .
4.2. В період з 25.10.2010 по 10.05.2016 отримував пенсію по інвалідності, призначу у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 10.05.2016 його було переведено на пенсію за віком, призначену згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
4.3. Загальний стаж роботи позивача становить 40 років 6 місяців 27 днів (станом на 31.03.2016), в т.ч. по списку №1 - 24 роки 2 місяці і 19 днів. При цьому доплата за понаднормативний стаж за 23 роки станом на 01.10.2017 складала 247,02 гривень.
4.4. ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і має посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_1 , видане Київоблдержадміністрацією 12.10.2016, з вкладкою № НОМЕР_2 .
4.5. 21.09.2017 позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України у м. Славутичі Київської області із заявою про встановлення доплати за понаднормативний стаж відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
4.6. Листом від 05.10.2017 № 110/Н-03 відповідач відмовив у перерахунку пенсії і повідомив, що норма частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діє при визначенні розміру пенсії за віком у порядку, передбаченому частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», коли за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком визначається відповідно до раніше діючого законодавства, а інша частина - за нормами цього Закону. Тому підстав для визначення доплати за понаднормативний стаж в іншому порядку, ніж передбачений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає.
5. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений у частині 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір та порядок обчислення пенсії визначається статтею 28 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не правилами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивач - ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі постанову Славутицького міського суду Київської області від 03 листопада 2017 року.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що спеціальний Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає особливі умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв'язку з чим, на переконання скаржника, підлягає застосуванню частина 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для перерахунку його пенсії.
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, яка була чинною до 08.02.2020), виходить з наступного.
10. Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
11. Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3,4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку.
12. Наведене свідчить, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
13. Зазначена правова норма визначає особливі умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
14. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
15. У той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Тобто, зазначені особи мають право на отримання доплати до пенсії у розмірах, визначених статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як це стверджує відповідач.
16. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17.04.2018 (справа № 565/1270/17), від 03.07.2018 (справа № 565/798/17) та від 05.09.2018 (справа № 708/818/17).
17. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, відтак на нього розповсюджується дія статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
18. З огляду на викладене, помилковим є висновком суду апеляційної інстанції, згідно якого особливі норми та умови пенсійного забезпечення, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не розповсюджуються на позивача.
19. З урахуванням висновків Верховного Суду у зазначеній справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
20. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року скасувати.
Постанову Славутицького міського суду Київської області від 03 листопада 2017 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді Л.В. Тацій
С.М. Чиркін