79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
17.05.10 Справа № 15/07
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Юрченка Я.О.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
за участю представників:
від позивача -не з'явився
від відповідача (скаржник) -Зданкевич О.З.
Розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі Філії ВАТ КБ «Надра»Рівненське регіональне управління, вих.№06/1990 від 16.04.2010 року
на рішення господарського суду Рівненської області від 25.02.2010 року (підписане 01.03.2010 року), суддя Мамченко Ю.А.
у справі № 15/07
за позовом Приватного підприємства «Сарматський ярус», с.Кутянка
до відповідача Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі Філії ВАТ КБ «Надра»Рівненське регіональне управління, м.Рівне
про стягнення моральної шкоди, завданої приниженням честі та гідності, ділової репутації у розмірі 33750 грн. та стягнення 16320 грн. -пені.
В ході розгляду справи у суді першої інстанції позивачем подавалась заява про зміну підстави позову (арк. справи 125-126), згідно якої останній просив стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану приниженням честі та гідності, ділової репутації у розмірі 33750 грн. та стягнення 16320 грн. -пені.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.02.2010 року по справі №15/07 позов ПП «Сарматський ярус»задоволено частково. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ВАТ КБ «Надра»моральної шкоди завданої приниженням честі і гідності, ділової репутації у розмірі 33750 грн. Стягнено з ВАТ КБ «Надра»на користь ПП «Сарматський ярус»16320 грн. - пені.
Суд у рішенні зазначає, що позовні вимоги ПП «Сарматський ярус» про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 33750,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено вини відповідача в завданні моральної шкоди. Поряд з цим, суд вважає правомірною нараховану відповідачу пеню в сумі 16320 грн., за несвоєчасне списання з вини банку суми з рахунку клієнта (позивача), враховуючи умови договору №1331 від 26.01.007 року, положення ст.ст.1066, 1074, 1089 ЦК України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.ст.526, 599, 629 ЦК України. При цьому, беручи до уваги Закон України «Про банки і банківську діяльність»суд відзначив, що зобов'язання відповідача виконати доручення позивача щодо перерахування грошових коштів, які належать позивачу не є зобов'язанням на яке поширюється дія мораторію, оскільки пеня передбачена не за невиконання грошових зобов'язань, а за порушення строків виконання доручення клієнта на переказ або строків завершення переказу.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ВАТ КБ «Надра»в особі Філії ВАТ КБ «Надра»Рівненське регіональне управління подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 25.02.2010 року по справі №15/07 скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, посилаючись на положення ч.2 ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та постанову Правління НБУ від 10.02.2009 року №59, відповідно до якої для відновлення фінансового стану відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, вважає неправомірним стягнення на користь позивача пені за порушення строків виконання платіжного доручення.
Поряд з цим, подаючи апеляційну скаргу відповідачем не сплачено державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Представник скаржника (відповідача) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі. Доказів сплати державного мита за подання апеляційної скарги, витребуваних ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 року не подав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Поряд з цим, від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити без змін оскаржуване рішення.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
26.01.2007 року у м.Острог між ВАТ КБ “Надра” (в тексті договору - Банк) та ПП “Сарматський ярус” (в тексті договору - Клієнт) укладено договір банківського рахунку №1331, згідно з умовами якого Банк відкрив позивачу поточний рахунок №26000001315001 (надалі рахунок) у гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на Рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій з Рахунком, що передбачені Інструкцією “Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, затвердженої Постановою Національного банку України від 12.11.2003 року №492. Операції за Рахунком здійснюються після отримання від Клієнта повідомлення з відміткою про взяття Рахунку на облік органом державної податкової служби.
Відповідно до п.2.2.1, 2.2.4 договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму Рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на Рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим Договором послуг. Пунктом 2.3.3 договору встановлено, що банк зобов'язався своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причину повернення.
Відповідно до п.4.2., 4.3 договору банк здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та, зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України, за умови належного оформлення Клієнтом розрахункових документів. Платежі з рахунку клієнта банк виконує у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням надходжень протягом операційного дня. Операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час, виконуються Банком того ж дня. Операції за розрахунковими документами в іноземній валюті для здійснення термінових переказів виконуються згідно затверджених Тарифів. Документи, отримані після операційного часу, відмічаються штампом “Вечірня” та “післяопераційний час” та проводяться Банком наступного робочого дня.
23.01.2009 року позивачем до Відділення №7 філії ВАТ КБ “Надра” Рівненське Регіональне управління подано платіжне доручення №2 на перерахунок Управлінню державного казначейства (УДК) в Шевченківському районі м. Києва грошових коштів у сумі 163200,00 грн. за надання спеціального дозволу на користування надрами родовища “Батьківці”.
Проте, відповідач всупереч умов договору банківського рахунку №1331 від 06.01.2007 року не виконав платіжне доручення клієнта.
За порушення строків виконання платіжного доручення №2 від 23.01.2009 року позивачем за період з 23.01.2009 року по 31.12.2009 року з розрахункової суми 163200 грн.00 коп. нараховано пеню в розмірі 10% від суми переказу на підставі п.3.1 Договору №1331 від 26.01.2007 року, яким передбачено, що у разі “несвоєчасного списання з вини банку суми з рахунку клієнта, банк сплачує клієнту пеню в розмірі 14 (чотирнадцять) процентів від несвоєчасно списаної суми за кожний день прострочення, але не більше 10 (десяти) процентів від суми переказу”, що згідно з розрахунком зробленим позивачем становить 16320 грн.00 коп..
Згідно ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок кошти, що надходять клієнту (володільцеві рахунка), виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка. Банк гарантує клієнту право безперешкодно розпоряджатися коштами на рахунку останнього. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 1089 ЦК України передбачено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Відповідно до п.1.35 ст.1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” розрахунковим є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.
Згідно вимог п.8.1 ст.8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів (п.8.4 ст.8 Закону).
Пунктом 32.2 статті 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ” встановлена відповідальність банків при здійсненні переказу. Згідно даної норми, у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано суду копію платіжного доручення №2 від 19.01.2009 року на якій міститься відмітка відповідача про прийняття розрахункового документу на виконання 23.01.2009 року, в матеріалах справи відсутні докази повернення розрахункового документа позивачу наступного операційного дня банку у відповідності до п.22.7 ст.22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.599 ЦК України Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Слід зазначити, що позивачем подавалась заява відповідачу (вих.№2-09 від 20.02.2009 року), в якій останній просив про перерахування коштів в сумі 163200 грн., згідно платіжного доручення №2 від 19.01.2009 року одержувачу -УДК в Шевченківському районі м.Києва.
Відповідач у відповідь надіслав позивачу лист (вих.№№06/894 від 18.03.2009 року), в якому повідомив, що з 10.02.2009 року в Надра Баку працює тимчасова адміністрація, яку призначено Національним банком України згідно Постанови Правління №59 від 10.02.2009 року.
Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року “Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк “Надра”у Відкритому акціонерному товаристві комерційний банк “Надра” призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 року та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про банки та банківську діяльність” мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно ч.3 ст.85 вказаного Закону, протягом дії мораторію: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Судом відзначено, що відповідно до укладеного сторонами договору, у відповідача виникло зобов'язання - виконати доручення позивача щодо перерахування грошових коштів, які належать позивачу і який має право ними розпоряджатися, з його рахунку на інший. Зазначене зобов'язання не є зобов'язанням, на яке поширюється дія мораторію, виходячи із визначення, наведеного у ст.2 Закону України “Про банки та банківську діяльність”
Умовами договору №1331 банківського рахунку від 26.01.2007 року та пунктом 32.2 ст. 32 Закону України “Про банки і банківську діяльність” пеня передбачена не за невиконання грошових зобов'язань, а за порушення строків виконання доручення клієнта на переказ або строків завершення переказу. Таким чином, в даному випадку протягом дії мораторію пеня може бути нарахована, а відтак висновок суду першої інстанції про підставність позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 16320 грн.00 коп. є обґрунтованим.
Поряд з цим, судом першої інстанції, враховуючи ст.23, ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України та постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 №5, правомірно відмовлено позивачу у стягненні з відповідача моральної шкоди в розмірі 33750,00 грн., з огляду на те, що позивачем не доведено вини відповідача в завданні моральної шкоди, а докази того, що діями відповідача принижено честь, гідність та ділову репутацію ПП “Сарматський ярус”, або завдано будь-яку іншу моральну шкоду позивачеві не подано.
Слід зазначити, що відповідач у апеляційній скарзі, доводів щодо неправомірності прийняття рішення в цій частині не наводить. Позивачем апеляційна скарга не подавалась.
При поданні апеляційної скарги на рішення по даній справі, апелянтом (відповідачем) не сплачено державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 81,60 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 року по даній справі суд зобов'язував відповідача подати докази сплати державного мита за подання апеляційної скарги, проте, відповідачем вимог ухвали суду не виконано, доказів сплати державного мита не подано, а тому з нього підлягає стягненню в доход державного бюджету 81,60 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Рівненської області від 25.02.2010 року по справі №15/07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі Філії ВАТ КБ «Надра»Рівненське регіональне управління без задоволення.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в доход державного бюджету -81,60 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.
На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Юрченко Я.О.