79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
15.04.10 Справа № 17/159
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Дубник О.П.
Скрипчук О.С.
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (далі РВ ФДМ України по Рівненській області) від 07.12.2009р. № 10-07-03046
на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.11.2009р.
у справі № 17/159
за позовом РВ ФДМ України по Рівненській області, м. Рівне
до Фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про розірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єкта у державну власність
за участю представників:
від позивачів -не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Постанова оформлена і підписана 31.05.2010р.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.11.2009р. у справі № 17/159, суддя Петухов М.Г., в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивована нормами ч.1 ст.5, ст.ст. 7, 27 Закону України “Про приватизацію державного майна”, п. 6 Указу Президента України “Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва”, ст. 256, 257, ч.1 ст.261, ч.3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України, а також тим зокрема, що наявними є фактичні і правові підстави для відмови у позові.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 25.11.2009р. у справі № 17/159 повністю і прийняти нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що дане рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення Господарського суду Рівненської області від 25.11.2009р. у справі № 17/159 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
При прийнятті постанови апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом у наступному.
На підставі договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає продажу на аукціоні від 10.09.1998р., позивач продав відповідачу об'єкт незавершеного будівництва -житловий будинок поз.89 за адресою: с.Підлозці Млинівського району Рівненської області за ціною 1150 грн. без ПДВ (далі по тексту Договір). Договір нотаріально посвідчений 11.09.1998р. Юган Г.І. - приватним нотаріусом Рівненського міського та районного нотаріального округу (а.с.5,6). Об'єкт незавершеного будівництва переданий відповідачу по акту від 25.12.1998р. та в той же день відповідачу було видано свідоцтво про власність за № 388 (а.с.7,29).
Позивачем підтверджено, що відповідач провів повний розрахунок за придбаний об'єкт незавершеного будівництва.
Відповідно до п.1.2 Договору право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.
Пунктом 5.7 Договору передбачено, що питання приватизації (оренди) земельної ділянки площею 0,25 га вирішується за ініціативою покупця приватизованого об'єкта незавершеного будівництва після укладання договору купівлі-продажу.
У той же час з наданих відповідачем місцевому господарському суду усних та письмових пояснень, пояснень жителів с.Острожець Млинівського району Рівненської області, довідок Підлозької сільської ради №124 від 08.04.2009р. та № 318 від 11.11.2009р., витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.03.2006р. вбачається, що відповідач після придбання об'єкту незавершеного будівництва був змушений його розібрати і перевезти в с.Острожець Млинівського району Рівненської області, оскільки невідомими особами проводилося його розбирання та розкрадання, де і було (с.Острожець) добудовано будинок (а.с.16,31,32,45-49).
Пунктом 6.2 Договору передбачено обов'язок позивача контролювати виконання умов Договору.
Відповідно до ст.ст. 7, 27 Закону України “Про приватизацію державного майна”(дія якого розповсюджується і на приватизацію об'єктів незавершеного будівництва -ч.1 ст.5 Закону) на державні органи приватизації покладені завдання щодо здійснення функцій по контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного і комунального майна.
Матеріали справи містять листи позивача, направлені на адресу відповідача, починаючи з 31.05.2001р. по 15.05.2009р., з яких вбачається, що позивач вимагав від відповідача надання відомостей про виконання умов Договору, в разі їх невиконання попереджав про звернення з позовом до суду (а.с.10-14).
Відповідно до ст.6 Указу Президента України “Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва” № 456/93 від 14.10.1993р., який діяв на момент укладання Договору, порядок укладення договорів купівлі-продажу та оплати об'єкта незавершеного будівництва і земельної ділянки визначається відповідним законодавством.
Частиною 2 ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” передбачено, що умови завершення будівництва житлових будинків мають бути включені в договір купівлі-продажу, при цьому термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років.
Зі змісту Договору вбачається, що ним не передбачені строки виконання зобов'язань сторонами, проте як зазначено вище, згідно вимог закону вони не повинні перевищувати п'ять років.
Договір укладено 10.09.1998р. та нотаріально посвідчено 11.09.1998р., отже кінцевий строк виконання зобов'язань по Договору сплинув 12.09.2003р..
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З врахуванням вказаних норм Цивільного кодексу України перебіг позовної давності щодо виконання зобов'язань за Договором почався 12.09.2003р. та закінчився 12.09.2006р.
Позивачем подано позов 16.10.2009р., тобто через три роки після закінчення позовної давності.
Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що враховуючи викладені обставини справи, заяву відповідача про застосування позовної давності (а.с.37), на підставі вказаних норм законів України, в задоволенні позову слід відмовити в зв'язку з спливом позовної давності.
Посилання позивача на те, що перебіг позовної давності почався з моменту коли був складений акт поточної перевірки виконання умов Договору від 21.05.2009р., є необгрунтованими і безпідставними, оскільки позивачу стало відомо про порушення ще у 2001р., коли відповідач не відреагував на лист позивача № 1026 від 31.05.2006р. (а.с.10). Крім цього, ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” встановлено обмеження по строках виконання зобов'язань по договорах купівлі-продажу з приватизації державного майна в п'ять років і контроль за їх дотриманням покладається на позивача.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Залишити без змін рішення Господарського суду Рівненської області від 25.11.2009р. у справі № 17/159, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Головуючий суддя Процик Т.С.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Скрипчук О.С.