79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
31.05.10 Справа № 23/233
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Скрипчук О.С.,
Юрченко Я.О.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
за участю представників:
від позивача (скаржник) -не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смоківниця», б/н від 05.05.2010 року
на рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2010 року (підписане 23.04.2010 року), суддя Бортник О.Ю.
по справі № 23/233,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смоківниця», м.Львів
до відповідача Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів
про пролонгування (продовження) договору
В ході розгляду справи у суді першої інстанції позивачем подавалась заява про уточнення позовних вимог (від 30.11.2009 р., арк. справи 35-37), в якій останній просив зобов'язати Управління комунального майна Львівської міської ради пролонгувати (продовжити) договір оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення) від 23 жовтня 2006 р. № 3-4766-6, укладений між Управлінням комунального майна Львівської міської ради та ТзОВ “Смоківниця”, відповідно до якого відповідач як орендодавець передав орендарю нежитлові приміщення, які знаходяться в підвалі та на першому поверсі будинку за адресою: м. Львів, вул. Шевченка Т., 9, на тих самих умовах.
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.04.2010 року по справі №23/233 відмовлено в задоволенні позову ТзОВ «Смоківниця»про пролонгування (продовження) договору оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 3-4766-6 від 23.10.2006 року. Поряд з цим, судом замінено Управління комунального майна Львівської міської ради його правонаступником - Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради.
При винесенні рішення, суд посилаючись на положення ст. 285 ГК України, ст. 777 ЦК України, та ч. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” зазначає, що після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, справді має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін, однак, цими нормами не передбачено порядку автоматичного поновлення договору оренди, не дивлячись на заперечення проти цього з боку орендодавця. Судом відзначено, що необхідною умовою продовження договору оренди приміщення, що перебуває у комунальній власності, за таких умов є наявність рішення відповідного органу про надання цього приміщення в оренду, а згідно з п.п. 1.3., 1.4., 1.6. Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 2569 від 09.04.2009 р., чинного на день припинення дії договору № 3-4766-6, передача в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади, здійснюється на конкурсних засадах. Проте, доказів прийняття власником майна рішення про передачу спірного майна в оренду, а також оголошення конкурсу на право оренди спірного приміщення відсутні, а відтак відсутні докази порушення переважного права позивача на продовження договору оренди.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Смоківниця»подало апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення та неправильне застосування судом норм процесуального права та просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2010 року по справі №23/233, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Зокрема, на думку апелянта, подане відповідачем повідомлення №2302-4105 від 30.10.2009 року про припинення дії договору оренди від 23 жовтня 2006 р. № 3-4766-6 не є заявою, яка подається, відповідно до п.4.3 вказаного договору, у разі бажання сторони договору припинення такого. Поряд з цим, посилаючись на належне виконання позивачем умов договору, положення п. 13.1. договору оренди, а також норми ч. 6 ст. 283, ст. 285 ГК України, ст. 777 ЦК України, зазначає, що після закінчення строку дії договору позивач має переважне право на продовження дії договору.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 року склад судової колегії змінено.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.
Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно із ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до ч.1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Пунктом 1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
23.10.2006 року між Управлінням комунального майна Львівської міської ради (в тексті договору -орендодавець) та ТзОВ «Смоківниця»(в тексті договору -орендар) укладено договір оренди № 3-4766-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), згідно умов якого відповідач передав позивачу, а останній прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 69,0 кв. м, які знаходяться в підвалі та нежитлові приміщення загальною площею 89,1 кв. м, які знаходяться на першому поверсі будинку за адресою: м. Львів, вул. Шевченка Т., 9, в строкове платне користування з орендною платою
Пунктом 4.1. договору передбачено, що термін його дії з 23 жовтня 2006 року до 23 жовтня 2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 30.10.2009 р. надіслано позивачу (на адресу орендованих приміщень -м.Львів, вул.Шевченка,9) повідомлення №2302-4105 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди (арк. справи 5), в якому відповідач повідомляє, що договір № 3-4766-6 від 23.10.2009 року припинив свою дію з моменту закінчення, а саме з 23.10.2009 року. Одночасно позивача повідомлено про його обов'язок повернути орендоване приміщення протягом 15 днів.
Згідно із п.4.3 договору оренди № 3-4766-6 від 23 жовтня 2006 року у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах які були передбачені договором.
Аналогічне положення містить ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
Колегією суддів відзначено, що посилання скаржника на те, що вказане повідомлення про припинення дії договору оренди не є заявою, яка подається, відповідно до п.4.3 договору оренди № 3-4766-6 від 23 жовтня 2006 р., у разі бажання сторони договору припинення такого не заслуговує на увагу, оскільки назва документу не змінює суті останнього. Поряд з цим, заява -це документ, у якому приватна чи посадова особа звертається з проханням тобто пропозицією на адресу установи чи посадової особи.
Таким чином, договір оренди № 3-4766-6 від 23 жовтня 2006 р. припинив свою дію з 23.10.2009 року.
З огляду на наведене, вказаний договір не може вважатись поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, оскільки орендодавець не має наміру продовжувати договірні стосунки, у суду відсутні правові підстави зобов'язувати відповідача продовжити дію договору оренди всупереч його волі, оскільки законодавством не передбачено обов'язку орендодавця продовжувати дію договору оренди та права орендаря на таке продовження дії договору, за наявності бажання однієї із сторін припинити договір.
Щодо посилання скаржника (позивача) на те, що після закінчення строку дії договору він має переважне право на продовження дії договору, з огляду на належне виконання умов договору, та положення п. 13.1. договору оренди, норми ч. 6 ст. 283, ст. 285 ГК України, ст. 777 ЦК України, слід зазначити наступне:
Згідно із ч. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, справді має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Проте, зазначеною статтею, а також положеннями ч. 6 ст. 283, ст. 285 ГК України, ст. 777 ЦК України не передбачено порядку автоматичного поновлення договору оренди.
Вказаними нормами встановлено лише переважне право добросовісного користувача на продовження дії договору за інших рівних умов.
Слід зазначити, що необхідною умовою продовження договору оренди приміщення, що перебуває у комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання цього приміщення в оренду. І лише за наявності такого рішення та при рівності інших запропонованих умов оренди приміщення, порівняно з тими, які запропоновані рештою бажаючих взяти це ж майно в оренду, у добросовісного користувача виникає переважне право на продовження договору оренди на новий термін.
Крім того, згідно з п.п. 1.3., 1.4., 1.6. Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 2569 від 09.04.2009 р., яке було чинне на день припинення дії договору № 3-4766-6, передача в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади, здійснюється на конкурсних засадах.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами доказів прийняття власником майна рішення про передачу спірного майна в оренду, оголошення конкурсу на право оренди спірного приміщення відсутні. Не подано також доказів того, що позивач за інших рівних умов з учасниками конкурсу не був визнаний переможцем конкурсу на право оренди, та що, порушено його переважне право на продовження договору оренди.
З огляду на наведене, суд правомірно прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2010 року по справі №23/233 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смоківниця»без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Скрипчук О.С.
Юрченко Я.О.