28 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1249/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року (суддя - Татаринов Д.В., повний текст складено 16.07.2021) у справі №280/1249/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕНЕРГОБУД» до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ «НІК-ЕНЕРГОБУД» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області № 25745 від 20 серпня 2020 року про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю “НІК-ЕНЕРГОБУД” таким суб'єктом господарювання, що відповідає вимогам пункту 8 “Критеріїв ризиковості платника податку”.
- зобов'язати Державну податкову службу України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “НІК-ЕНЕРГОБУД” з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2028743/42678839 від 12 жовтня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 03 серпня 2020 року.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну: №1, яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю “НІК-ЕНЕРГОБУД” датою їх фактичного отримання 03 серпня 2020 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення ТОВ “НІК-ЕНЕРГОБУД” до переліку ризикових платників є необґрунтованими, оскільки не містять у собі інформації, яка б свідчила про наявність критеріїв ризиків платника податків.
Щодо відмови у реєстрації податкової накладної позивач посилався на те, що за результатами господарської операцій підприємством складено податкову накладну №1 від 03.08.2020 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено, та зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена оскільки ПН/РК відповідає критеріям п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Позивачем направлено в електронному вигляді до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності здійснення операцій по зазначеній податковій накладній. Однак, Рішеннями Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації податкової накладної. Вказуючи на відсутність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а також на те, що господарські операції, за якими складено податкову накладну, підтверджуються належними первинними документами, чому Комісією не надано жодної оцінки, позивач просив суд визнати протиправними та скасувати рішення Комісії та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року позов задоволено.
Надаючи оцінку рішенню Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності конкретизованої (розшифрованої) податкової інформації, що стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку, оскаржуване рішення відповідача не можливо визнати обґрунтованими, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред'являються до суб'єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України.
Надаючи оцінку рішенню відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності як підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН так і відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Не погодившись з рішенням суду, ГУ ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що наявна податкова інформація, якій судом першої інстанції надано не належну правову оцінку, свідчить про ризиковість платника податку ТОВ «НІК-ЕНЕРГОБУД». Крім цього, скаржник зазначає, що внесення інформації про платника податків до інформаційних баз є службовою діяльністю посадових осіб контролюючого органу, яка не впливає на права та обов'язки такого платника податку. З цим скаржник пов'язує необґрунтованість рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог щодо внесення позивача до переліку ризикових платників податку. З приводу рішення суду, в частині задоволених позовних вимог щодо відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, скаржник вказує на те, що під час опрацювання поданої позивачем податкової накладної було встановлено підстави для зупинення її реєстрації відповідно до приписів постанови КМУ від 11.12.2019 №1165. Оскільки, позивачем не було надано усіх документів, необхідних для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної, то Комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Посилаючись на вказані обставини, а також на повноваження контролюючого органу щодо моніторингу поданих податкових накладних, відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 20 серпня 2021 року Головним управлінням ДПС у Запорізький області прийнято рішення №25745 про віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю “НІК-ЕНЕРГОБУД” критеріям ризиковості платника.
Рішення мотивовано відповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підстава пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для прийняття рішення визначено: «Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних».
Також встановлені обставини справи свідчать про те, що на виконання умов договору поставки №010520 від 01.05.2020 ТОВ «НІК-ЕНЕРГОБУД» поставлено на адресу ТОВ «СОЮЗ-КОНТИНЕНТ-СК» товар - Розподільний пристрій РУ-10.
За наслідками господарської операції позивачем складено податкову накладну №1 від 03.08.2020 на загальну суму 300000,0грн. (у т.ч. ПДВ - 50000,0грн), яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами обробки податкова накладна №1 від 03 серпня 2020 року прийнята, реєстрація зупинена, про що позивачу надіслано відповідну квитанцію.
У квитанції від 25 серпня 2021 року зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрацій ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; Платнику запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Позивач скориставшись своїм правом, 05 жовтня 2020 року надавав на розгляд комісії ГУ ДПС у Запорізькій області пояснення та копії первинних документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній № 1 від 03 серпня 2020 року, які були підкріплені до Повідомлення про надання пояснень та копій документів до податкових накладних реєстрація яких зупинена № 1 від 15 жовтня 2020 року в кількості 18 додатків.
Однак, комісією прийнято рішення: № 2028743/42678839 від 12 жовтня 2020 року про відмову в реєстрації ПН № 1 від 03 серпня 2020 року, підставами для відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 03 серпня 2020 року було наступне: відсутні первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі «Додаткова інформація» зазначено: відсутні первинні документи щодо зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури.
Вказані рішення відповідача щодо віднесення ТОВ «НІК-ЕНЕРГОБУД» до переліку ризикових платників податку та щодо відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, оскаржені позивачем у судовому порядку.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Щодо рішення відповідача про віднесення ТОВ «НІК-ЕНЕРГОБУД» до переліку ризикових платників податку.
На час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про віднесення ТОВ «НІК-ЕНЕРГОБУД» до переліку ризикових платників податку діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ №1165 від 11 грудня 2019 року (набув чинності з 01 лютого 2020 року).
Постановою КМУ №1165 також затверджено типову форму Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток 4 до Порядку).
Можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прямо передбачена пунктом 6 Порядку №1165 та Додатком 4 до Порядку №1165.
Отже суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення відповідача відповідає ознакам індивідуально-правового акту, який може бути підданий судовому контролю.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи відповідача про те, що оскільки внесення інформації про платника податків до інформаційних баз є службовою діяльністю посадових осіб контролюючого органу, яка не впливає на права та обов'язки такого платника податку, то і оскарження такого рішення, у спірному випадку, є необґрунтованим.
Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Згідно із п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 6 Порядку №1165 також передбачено те, що у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У свою чергу, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість затверджено у Додатку №1 до Порядку №1165.
Критеріями ризиковості платника податку на додану вартість визначено:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
У спірному випадку підставами для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості, контролюючим органом визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У свою чергу, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, затверджена у Додатку 4 до Порядку №1165, передбачає обов'язковість, у разі відповідності пункту 8 критеріям ризиковості, розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення.
У спірному випадку підставою для прийняття рішення контролюючим органом визначено: «Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних» (т.1 а.с.173).
З такого формулювання підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків не можливо зрозуміти того: чи платником податку (позивачем) чи його контрагентами здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних; здійснено реалізацію товарів чи послуг.
Отже, вказаний обов'язок щодо розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення, відповідачем виконано не було.
У свою чергу, такий обов'язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено п.6 Порядку №1165.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов'язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.
В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.
Отже, за відсутності конкретизованої (розшифрованої) податкової інформації, що стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку, оскаржуване рішення відповідача не можливо визнати обґрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред'являються до суб'єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України.
У відзиві на позов відповідач зазначає про те, що фактично підставою для прийняття рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків стали обставини, які свідчать про реалізацію позивачем товару - розподільчий пристрій РУ-10, який позивачем не раніш придбавався по ланцюгу постачання. При цьому, контролюючим органом наведено контрагенти, з якими позивач мав господарські взаємовідносини та які такий пристрій позивачу не постачали.
Встановивши такі обставини, суд першої інстанції надав обґрунтовану оцінку таким аргументам відповідача, виходячи із господарських взаємовідносин позивача, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Щодо контрагента ТОВ “НЕСТОРН”.
З вказаним контрагентом Позивачем укладено договір поставки № 16012020 від 16 січня 2020 року, за яким Позивачем придбано: ОПН-1О У 1 у кількості 18 шт.; Кабель КВВГ над FR-LS 10x1,5 у кількості 60 метрів; трансформатор струму ТПЛ-10 Юкв; кл.0,5 S/0,5 S/10Р:к=200/5 у кількості 3 шт.; трансформатор струму ТПЛ-10 Юкв; кл.0,5 S/0,5 S/10Р:к=250/5 у кількості 3 шт.; обмежувач перенапруги ОПН УХЛ 2 у кількості 6 шт.; обмежувач перенапруги ОПН УХЛ 1 у кількості 6 шт.; ТЗЛМ-1 у кількості 2 шт.; Блок живлення BP/TEL у ккількості 2 шт.; Блок живлення BP/TEL у ккількості 2 шт.
Вказаний факт підтверджується прибутковою накладною № 1 від 19 січня 2020 року, рахунком на оплату № 394 від 16 січня 2020 року, товарно-транспортною накладною № Р22 від 16 січня 2020 року.
В подальшому такі товари як: обмежувач перенапруги ОПН УХЛ 2 у кількості 6 шт.; обмежувач перенапруги ОПН УХЛ 1 у кількості 6 шт.; ТЗЛМ-1 у кількості 2 шт.; Блок живлення BP/TEL у кількості 2 шт.; Блок живлення BP/TEL у кількості 2 шт., були реалізовані ТОВ “ХРЕЩАТИКНОВОБУД” на підставі договору № 2105-19 від 21 травня 2019 року, що підтверджується рахунком на оплату № 5 від 07 лютого 2020 pоку видатковою накладною № 5 від 07 лютого 2020 pоку, товарно-транспортною накладною № Р-5 від 07 лютого 2020 року
Щодо товару: ОПН-10 У 1 у кількості 6 шт., то вказаний товар був реалізований ТОВ “ХРЕЩАТИКНОВОБУД” на підставі договору № 2105-19 від 21 травня 2019 року, що підтверджується рахунком на оплату № 120 від 02 грудня 2019 pоку, видатковою накладною № 2 від 17 січня 2020 pоку товарно-транспортною накладною № Р2 від 17 січня 2020 року.
Щодо товару ОПН-10 У 1 у кількості 12 шт., то вказаний товар був реалізований ТОВ “ХРЕЩАТИКНОВОБУД” на підставі договору № 2105-19 від 21 травня 2019 року, що підтверджується рахунком на оплату № 2 від 02 січня 2020 року, видатковою накладною № 3 від 17 січня 2020 року товарно-транспортною накладною № РЗ від 17 січня 2020 року.
Щодо товарів: трансформатор струму ТПЛ-10 Юкв; кл.0,5 8/0,5 8/10Р:к=200/5 у кількості 3 шт.; трансформатор струму ТПЛ-10 Юкв; кл.0,5 8/0,5 8/ЮР:к=250/5 у кількості 3 шт., то вказані товари були реалізовані ТОВ “ХРЕЩАТИКНОВОБУД” на підставі договору № 2105-19 від 21 травня 2019 року, що підтверджується рахунком на оплату № 4 від 06 лютого 2020 року, видатковою накладною № 4 від 07 лютого 2020 р., товарно-трансиортною накладною № Р4 від 07 лютого 2020 року.
Щодо товару: Кабель КВВГ над РЯ-Ь8 10x1,5 у кількості 60 метрів, то вказаний товар був реалізований ТОВ “ПРОМ ТРЕЙД Україна” на підставі договору поставки № 0501-20 від 05 січня 2020 року, що підтверджується рахунком на оплату № 1 від 14.01.2020 р., видатковою накладною № 1 від 16 січня 2020 р., товарно-транепортиоіо накладною № Р 1 від 16 січня 2020 року.
Щодо контрагента ТОВ “ТОП-СТАНДАРТ” то з вказаним контрагентом позивачем укладено договір поставки № 28052020 від 28 травня 2020 року, за яким позивачем придбано наступний товар: обмежувач перенапруги ОПН у кількості 3 шт.; трансформатор струму ТЗЛМ у кількості 1 шт.; модуль управління БМ-16 у кількості 1 шт.; реле проміжне у кількості 2 шт.; Вказаний факт підтверджується видатковою накладною № 17 від 28 травня 2020 року, рахунком на оплату № 17 від 28 травня 2020 року, товарно-транспортною накладною № Р17 від 28 травня 2020 року.
В подальшому трансформатор струму ТЗЛМ у кількості 1 шт.; модуль управління 8М-16 у кількості 1 шт.; реле проміжне у кількості 2 шт., реалізовані ТОВ “ХРЕЩАТИКНОВОБУД” на підставі договору № 2105-19 віл 21 травня 2019 року, що підтверджується рахунком на оплату № 20 від 25 травня 2020 року видатковою накладною № 13 від 04 червня 2020 року товарно-транспортною накладною № Р-13 від 04 червня 2020 року.
В свою чергу, такий товар як обмежувач перенапруги ОПН у кількості 3 шт., станом на момент блокування податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9209808827 від 03 серпня 2020 року зберігався на складі позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за серпень 2020 року.
Щодо контрагента ТОВ “ЛУКСОР ПРОФІТ НЕО”, то з вказаним контрагентом позивачем укладено договір поставки № 18052020 від 18 травня 2020 року, за яким позивачем придбано: Вакуумний вимикач з комплектом адаптації ВВ/ТЕL-Ю у кількості 1 шт.. що підтверджується рахунком на оплату №4 від 18 травня 2020 року, видатковою накладною № 4 від 18 травня 2020 року товарно-транспортною накладною № Р-4 від 18 травня 2020 року; Вакуумний вимикач з комплектом адаптації ВВ/ТЕL-10 у кількості 3 шт., що підтверджується рахунком на оплату № 9 від 19 травня 2020 року, видатковою накладною № 9 від 19 травня 2020 року, товарно-транспортною накладною № Р-9 від 19 травня 2020 року.
В подальшому зазначені товари були реалізовані ТОВ “ХРЕЩАТИКНОВОБУД” на підставі договору № 2105-19 від 21 травня 2019 року, а саме: Вакуумний вимикач з комплектом адаптації ВВ/ТЕL-10 у кількості 1 шт., що підтверджується рахунком на оплату № 20 від 18 травня 2020 року, видатковою накладною № 18 від 02 червня 2020 року товарно-транспортною накладною № Р-9 від 28 травня 2020 року.
Вакуумний вимикач з комплектом адаптації ВВ/ТЕL-10 у кількості 3 шт., що підтверджується рахунком на оплату № 9 від 10 березня 2020 року, видатковою накладною № 17 від 27 травня 2020 року товарно-транспортною накладною № Р17 від 27 травня 2020 року; Вакуумний вимикач з комплектом адаптації ВВ/ТЕL-10 у кількості 1 шт., що підтверджується рахунком на оплату № 12 від 13 березня 2020 року, видатковою накладною № 9 від 27 травня 2020 року, товарно-транспортною накладною № Р18 від 02 червня 2020 року.
Щодо контрагента ТОВ “СХІД ТРАНС”, то з вказаним контрагентом позивачем укладено договір поставки № 18052020/2 від 18 травня 2020 року, за яким позивачем придбано наступний товар: обмежувач перенапруги ОПН УХЛ -1 у кількості 6 шт.; обмежувач перенапруги ОПН у кількості 6 шт.; обмежувач перенапруги ОПН УХЛ -2 у кількості 3 шт.; трансформатор струму ТОЛ 600/5; 0,5 S/0,5/10Р у кількості 3 шт.; трансформатор струму ТЗЛМ у кількості 2 шт. Вказаний факт підтверджується видатковою накладною № 4 від 18 травня 2020 року, рахунком на оплату № 4 від 18 травня 2020 року, товарно-транспортною накладною № Р4 від 18 травня 2020 року.
В подальшому такі товари як: обмежувач перенапруги ОПН УХЛ -1 у кількості 6 шт.; обмежувач перенапруги ОПН УХЛ -2 у кількості 3 шт. реалізовані ТОВ “ХРЕЩАТИКНОВОБУД” на підставі договору № 2105-19 від 21 травня 2019 року, що підтверджується рахунком на оплату №14 від 14 квітня 2020 року видатковою накладною № 11 від 04 червня 2020 року, товарно-транспортною накладною № Р11 від 04 червня 2020 року.
Так, трансформатор струму 600/5; 0,5 S/0,5/10Р у кількості 3 шт., реалізований ТОВ “ХРЕЩАТИКНОВОБУД” на підставі договору № 2105-19 від 21 травня 2019 року, що підтверджується рахунком на оплату № 13 від 03 квітня 2020 року видатковою накладною № 10 від 28 травня 2020 року товарно-транспортною накладною № Р10 від 28 травня 2020 року.
В свою чергу обмежувач перенапруги ОПН у кількості 6 шт.; трансформатор струму ТЗЛМ у кількості 2 шт. реалізовані ТОВ “ХРЕЩАТИКНОВОБУД” на підставі договору № 2105-19 від 21 травня 2019 року, що підтверджується рахунком на оплату № 11 від 11 березня 2020 року, видатковою накладною № 8 від 01червня 2020 року товарно-транспортною накладною № Р8 від 01 червня 2020 року.
Щодо контрагента ТОВ “ЕА ДІДЖИТАЛ”, з вказаним контрагентом позивачем укладено договір поставки № 090520 від 11 травня 2020 року, за яким позивачем придбано: Шафа захисту у кількості 1 шт.; що підтверджується видатковою накладною № 108 від 30 липня 2020 року, рахунком на оплату № 132 від 29 липня 2020 року, товарно- транспортною накладною № Р108 від 30 липня 2020 року.
В подальшому вказаний товар під номенклатурою “Панель РЗА № 4” на підставі договору № 2105-19 від 21 травня 2019 року був реалізований ТОВ “ХРЕЩАТИКНОВОБУД”, що підтверджується рахунком на оплату № 29 від 19 червня 2020 року видатковою накладною № 26 від 07 вересня 2020 року товарно-транспортною накладною № Р 26 від 07 вересня 2020 року.
Щодо контрагента ТОВ “САВЕНТ”, то з вказаним контрагентом позивачем укладено договір поставки № 16072020 від 16 липня 2020 року, за яким позивачем придбано: обмежувач перенапруги ОПН у кількості 6 шт.; трансформатор струму ТПЛ-10 10 кв.; кл. 150/5 0,5 S/0,5/ЮР у кількості 6 шт.: Вакуумний вимикач ВВ/ТЕL 10 у кількості 1 шт.; Обмежувач перенапруги ОПН УХЛ 1 у кількості 2 шт.
Вказаний факт підтверджується видатковою накладною № 62 від 16 липня 2020 року, рахунком на оплату № 62 від 16 липня 2020 року, товарно-транспортною накладною № Р62 від 16 липня 2020 року.
Вказані товари станом на момент блокування податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9209808827 від 03 серпня 2020 року зберігалися на складі Позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за серпень 2020 року.
Щодо контрагента ТОВ “ІНСТАЛ ПРОФІ ТОРГ”, то з вказаним контрагентом позивачем укладено договір поставки № 18052020/3 від 18 травня 2020 року, за яким позивачем придбано наступний товар: модуль управління SМ-16 у кількості 2 шт.
Вказаний факт підтверджується видатковою накладною № 21 від 18 травня 2020 року, рахунком на оплату № 21 від 18 травня 2020 року, товарно-транспортною накладною № Р 21 від 18 травня 2020 року.
В подальшому зазначені товари були реалізовані ТОВ “ХРЕЩАТИКНОВОБУД” на підставі договору № 2105-19 від 21 травня 2019 року, а саме: модуль управління SМ-16 у кількості 2 шт., що підтверджується рахунком на оплату № 11 від 11 березня 2020 року, видатковою накладною № 8 від 01 червня 2020 року товарно-транспортною накладною № Р8 від 01 червня 2020 року.
Щодо контрагента ТОВ “А ІМІДЖ ГРУП”, то з вказаним контрагентом позивачем укладено договір поставки № 01072020 від 01 липня 2020 року, за яким позивачем придбано наступний товар: обмежувач перенапруги ОПН у кількості 6 шт.; Трансформатор струму ТПЛ-10 Юкв; кл. 150/5.0 0,58/0,5/ЮР у кількості 6 шт.; Вакуумний вимикач ВВ/ТЕL 10 у кількості 1 шт.; Обмежувач перенапруги ОПН УХЛ 1 у кількості 2 шт., що підтверджується рахунком на оплату № 104 від 01 липня 2020 року, видатковою накладною № 104 від 01 липня 2020 року та товарно-транспортною накладною № Р104 від 01 липня 2020 року.
Вказані товари станом на момент блокування податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9209808827 від 03 серпня 2020 року зберігалися на складі Позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за серпень 2020 року.
Таким чином, встановлені обставини свідчать про те, що товар який реалізований позивачем (розподільчий пристрій РУ10) та на який посилається податковий орган, як на такий що відмінний від придбаного, виготоблюється позивачем.
Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив те, що віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю “НІК-ЕНЕРГОБУД” до пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку є протипраним.
В той же час, визначаючи спосіб захисту порушеного права, суд першої інстанції зобов'язав Державну податкову службу України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “НІК-ЕНЕРГОБУД” з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, в мотивувальній частині рішення суд першої інстанції, з посиланням на положення п.6 Порядку №1165, зазначив те, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Тобто, обов'язок щодо виключення позивача з переліку ризикових платників податків мав бути покладений судом на комісію ГУ ДПС у Запорізькій області, як комісію регіонального рівня, а не на ДПС України.
Вказані обставини є підставою для зміни рішення суду першої інстанції, в частині визначеного суб'єкта, на якого має бути покладений певний обов'язок.
Щодо рішення відповідача про відмови у реєстрації податкової накладної.
Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок).
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності такій ознаці безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.
У відповідності із п.5 Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, обов'язковою умовою зупинення реєстрації податкової накладної є встановлення критерію ризикованості платника податку.
Оскільки встановлені обставини справи свідчать про необґрунтованість віднесення позивача до ризикових платників податків, про що зазначено вище, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної.
Встановлені обставини справи також свідчать про те, що позивачем на адресу контролюючого органу направлялося повідомлення, із наданням пояснень та копій первинних документів по господарській операції, за наслідком якої складено податкову накладну.
На час прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної діяв Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (зареєстрований в Мінюсті України 13.12.2019р. за №1245/34216).
Відповідно до п.2, 3, 4-7, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу .
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №520 (додаток до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані.
В оскаржуваному рішенні зазначено загальне твердження: «ненадання платником копій документів».
У графі «Додаткова інформація» зазначено: відсутні первинні документи щодо зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури.
В той же час, як вбачається з повідомлення позивачем надано ґрунтовні пояснення щодо господарської операції, у тому числі, долучені документи по цій господарській операції.
Поданим позивачем поясненням та документам контролюючим органом оцінки надано не було.
З приводу мотивів прийняття оскаржуваного рішення, слід зазначити те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В даному випадку, відповідачем ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідному рішенні.
При цьому, суд враховує і те, що контролюючий орган, під час зупинення реєстрації податкової накладної, не пропонував позивачу надати документи, про відсутність яких зазначено в оскаржуваному рішенні.
Отже наведене свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, які свідчать про неправомірність підстав зупинення реєстрації податкової накладної, про необґрунтованість рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкової накладної.
Дійшовши обгрунтованого висновку про неправомірність оскарженого рішення відповідача, суд першої інстанції вірно виходив із того, що належним способом захисту порушеного права є не лише скасування такого рішення, а й зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції, в частині визначеного суб'єкта на якого має бути покладений обов'язок щодо виключення позивача із переліку ризикових платників податку.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі №280/1249/21, в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Державну податкову службу України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕНЕРГОБУД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості - змінити, виклавши рішення суду, в цій частині, в наступній редакції:
Зобов'язати Головне управління ДПС України у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕНЕРГОБУД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі №280/1249/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Вступну та резолютивна частини проголошені 28.10.2021
Повне судове рішення складено 29.10.2021
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк