про залишення апеляційної скарги без руху
18 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9059/21
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі № 160/9059/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року позов задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яка підлягає залишенню без руху за таких підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Разом з апеляційною скаргою апелянт звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю фінансування.
Розглянувши доводи наведені заявником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Отже, частина перша статті 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.
За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа, зокрема суб'єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.
Останні ж, на переконання суду, не дають підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки держава має дотримуватися принципу "належного урядування" і не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею же, зокрема стосовно дотримання процедури виділення і погодження коштів на сплату судового збору та відсутності таких коштів.
У зв'язку з викладеним у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 2 Закону України “Про судовий збір” платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення позивачу перерахунку грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 та норми приміток Додатків 1-14 до неї; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату всіх проведених виплат (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, в тому числі вихідної допомоги при звільненні) грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 02.04.2021 позивачу, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29.01.2020, на 01.01.2021 та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, з врахуванням раніше виплачених сум; зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманої виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 по 02.04.2021 однією сумою; зобов'язати відповідача скласти та подати нову довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу; зобов'язати відповідача скласти та подати новий грошовий атестат для обчислення пенсії позивачу.
Судом першої інстанції позов задоволений частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо не проведення позивачу перерахунку грошового забезпечення з 29.01.2020 по 05.06.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 29.01.2020 по 02.04.2021 з використанням показників прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 згідно з ст. 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік", станом на 01.01.2021 згідно з ст. 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії відповідача щодо не проведення позивачу перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 згідно з ст. 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік". Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 згідно з ст. 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позову відмовлено, що свідчить про задоволення двох окремих вимог немайнового характеру.
Скаржник в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
З огляду на викладене, враховуючи те, що апеляційна скарга подана про перегляд судового рішення в частині задоволення позову, то розмір судового збору повинен обчислюватися від розміру оспорюваних апелянтом позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн.
Отже, розмір судового збору при поданні позову становить 1816 грн (908*2=1816).
З огляду на викладене розмір судового збору, за подання апеляційної скарги повинен становити 2724 грн (1816*150%=2724).
Тож, заявнику апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2724 грн.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта:
· ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8),
· реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);
Cудовий збір, за позовом ___________ (ПІБ особи чи назва установи, організації, яка подає апеляційну скаргу), __________ (Дата оскарження справи) по справі_______, Третій апеляційний адміністративний суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
З огляду на викладене вище, суд зобов'язує апелянта не пізніше 10-денного строку з дня отримання копії ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду оригінал документу про сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 296, 298, 325, 328, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі №160/9059/21 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених вище недоліків.
Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.Ю. Чумак