20 жовтня 2021 р.Справа № 440/3883/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: П'янової Я.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 29.06.21 року по справі № 440/3883/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області у підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, викладену у формі листа від 22.03.2021 за №9457/6/16-31-18-08-19;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області підтвердити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" з 01.01.2021 статус платника єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарського товаровиробника, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, про що видати відповідну довідку.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2021р. адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправною відмову ГУ ДПС в Полтавській області, вчинену у формі листа №9457/6/16-31-18-08-19 від 22.03.2021 року у підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю "Зоря" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.
Зобов'язано ГУ ДПС у Полтавській області вчинити дії щодо підтвердження статусу та видачі відповідної довідки про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи Товариству з обмеженою відповідальністю "Зоря" на 2021 рік.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 2 270, 00 грн.
До суду надійшла заява представника позивача від про стягнення з Головного управління ДПС у Полтавській області витрат на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року заяву задоволено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (с. Милорадове Котелевського району Полтавської області ЄДРПОУ 326430314) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська 4 м. Полтава ЄДРПОУ ВП 44057192) витрати на правову допомогу у загальній сумі 3 500,00 (три тисячі п'ятсот) грн.
Не погоджуючись з додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 132 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Зазначені положення кореспондуються із пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, де передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до пунктів 1, 5, 6 статті 1 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Аналогічна позиція викладена в Верховним Судом в додатковій постанові по справі №820/4280/17 від 24.10.19р.
Понесені позивачем витрати у відповідності до вимог чинного законодавства є складовою судових витрат і не відносяться до позовних вимог, які є способами захисту прав позивача.
Відповідно до ст. 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у справі “East/West Alliance Limited” проти України” Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, за результатами аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону 5076-VI, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем приєднано до матеріалів справи: копії договору про надання правничої допомоги від 17.05.2021 б/н, рахунка № 29 від 17.05.2021, рахунка №33 від 08.06.2021, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 22.11.2013 серії ПТ №1392, платіжного доручення від 04.06.2021 №346, платіжного доручення від 10.06.2021 №360, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом по договору від 17.05.021 про надання правничої допомоги від 09.06.2021; акт прийому-здачі виконаних робіт по договору від 17.05.2021 про надання правничої допомоги /а.с. 99-101, 103-107/.
Також судом встановлено, що адвокатське бюро "Юлії Дубинки" (надалі Виконавець), в особі керуючого Дубинки Юлії Сергіївни, яка діє на підставі Статуту з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря" (надалі Замовник), в особі директора Кадеснікова Вадима Миколайовича, який діє на підставі Статуту, з другого боку, в подальшому Сторони, уклали Договір про надання правничої допомоги від 17.05.2021.
Предметом цього Договору є надання замовнику правничої допомоги, а саме:
а) ознайомлення з матеріалами, наявними у Замовника по адміністративній справі № 440/3883/21 за позовом ТОВ "Зоря" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, яка перебуває в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду, яка включає також підготовку до участі у справі, ознайомлення із судовою практикою у подібних правовідносинах згідно Єдиного державного реєстру судових рішень;
б) представництво інтересів Замовника в Полтавському окружному адміністративному суді в судових засіданнях в ході розгляду вказаної адміністративної справи № 440/3883/21 (пункт 1.1 ).
Згідно пункту 2.1, 2.2 Договору про надання правничої допомоги від 17.05.2021, оплата послуг Виконавця по даному Договору здійснюється Замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця або готівковими коштами, шляхом внесення в касу підприємства Виконавця.
Сторони домовились та визначили, що розмір та оплата послуг Виконавця за даним Договором здійснюється в такому фіксованому розмірі та порядку, із розрахунку: за виконання п.п. а) п. 1.1 даного Договору - вартість правової допомоги становить 1500,00 грн.; за безпосередню участь в одному судовому засіданні в Полтавському окружному адміністративному суді згідно п.п. б) п. 1.1 даного Договору - 1000,00 грн, а саме:
- 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) - сплачуються Замовником протягом трьох банківських днів з моменту підписання даного Договору Сторонами на умовах попередньої оплати за виконання п.п. а) п. 1.1 даного Договору та участь в судовому засідання 17.05.2021 року на підставі відповідного рахунку;
- по 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.) - сплачуються Замовником протягом 2-х банківських днів з моменту надання відповідного рахунку за участь в одному судовому засіданні в Полтавському окружному адміністративному суді.
Згідно з інформацією, викладеною в детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом по договору від 17.05.2021 про надання правничої допомоги, адвокатом надані наступні послуги:
- ознайомлення з матеріалами, наявними у Замовника по адміністративній справі № 440/3883/21 за позовом ТОВ "Зоря" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, яка перебуває в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду, яка включає також підготовку до участі у справі, ознайомлення із судовою практикою у подібних правовідносинах згідно Єдиного державного реєстру судових рішень: 1 год.;
- підготовка до участі в судових засіданнях 17.05.2021 року, 09.06.2021 року, в тому числі підготовка пояснень, питань відповідачу: 1 год. 30 хв.;
- представництво інтересів Замовника в Полтавському окружному адміністративному суді в судових засіданнях (17.05.2021 року, 09.06.2021 року) в ході розгляду вказаної адміністративної справи № 440/3883/21: 1 год.;
- підготовка Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом по Договору від 17.05.2021 року про надання правничої допомоги: 15 хв.
Актом прийому-передачі від 10.06.2021 підтверджено надання виконавцем вищезазначених послуг замовнику /а.с. 107/.
Протоколами судових засідань, що наявні в матеріалах справи підтверджено участь представника позивача у судовому засіданні, що відбулося 17.05.2021 року, 09.06.2021 року /а.с. 78, 91/.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. є співмірним зі складністю розгляду справи та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення витрат на представництво клієнта в суді у розмірі 3500,00 грн.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року по справі № 440/3883/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Я.В. П'янова Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 29.10.2021 року