20 жовтня 2021 р.Справа № 440/3883/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 14.06.21 року по справі № 440/3883/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області у підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, викладену у формі листа від 22.03.2021 за №9457/6/16-31-18-08-19;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області підтвердити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" з 01.01.2021 статус платника єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарського товаровиробника, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, про що видати відповідну довідку.
Рішенням Полтавського окружного административного суду від 09.06.2021р. адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправною відмову ГУ ДПС в Полтавській області, вчинену у формі листа №9457/6/16-31-18-08-19 від 22.03.2021 року у підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю "Зоря" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.
Зобов'язано ГУ ДПС у Полтавській області вчинити дії щодо підтвердження статусу та видачі відповідної довідки про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи Товариству з обмеженою відповідальністю "Зоря" на 2021 рік.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 2 270, 00 грн.
Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що згідно з п. 291.1 ст. 291 ПК України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, а пункт 291.5-1 статті 291 Кодексу визначає обставини, за яких платники податків не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Вважає, що з огляду на те, що станом на 01 січня 2021 року позивач мав заборгованість у сумі 645,06 грн, останній у 2021 році не міг перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності як платник єдиного податку четвертої групи.
Представник позивача надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" (код ЄДРПОУ - 32460314) зареєстроване як юридична особа та станом на 01 січня 2021 року мало статус платника єдиного податку четвертої групи.
04.03.2021 листом за вих №10 ТОВ "ЗОРЯ" звернулось до ГУ ДПС в Полтавській області з проханням видати довідку про підтвердження товариству статусу платника єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарського товаровиробника.
Листом від 22.03.2021 №9457/6/16/-31-18-08-19 відповідач повідомив ТОВ "ЗОРЯ" про відмову товариству у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік /а.с. 47/.
Позивач, вважаючи відмову в такому підтвердженні статусу платника податку протиправною, звернувся з даним адміністративним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 31.12.2020 року позивач був платником єдиного податку четвертої групи, тому вимоги підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України щодо відмови в підтвердженні цього статусу за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп. 291.4.4. п. 291.4 ст. 291 ПК України сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Згідно з пунктами 299.1та 299.2 ст. 299 ПК України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ст. 298 ПК України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.
Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.
Підпунктом 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України передбачений обов'язок сільськогосподарського товаровиробника надавати до 20 лютого поточного року до контролюючого органу звітність з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, перелік якої конкретизований у цьому підпункті.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За приписами пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Пунктом 299.10 та абз. 2 п. 299.11 ст. 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про чітке розмежування понять переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.
Судом встановлено, що позивач з 01 січня 2015 року набув статус платника єдиного податку четвертої групи.
Відтак, звертаючись у березні 2021 року із відповідним переліком документів до податкового органу, позивач не вчиняв дій, спрямованих на перехід на спрощену систему оподаткування, а здійснював щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, частка сільськогосподарського товаровиробництва ТОВ «Зоря» за попередній податковий (звітний) рік перевищує 75 відсотків; документи, необхідні для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку згідно з підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, прийняті та зареєстровані контролюючим органом, що підтверджується квитанціями № 2 (а.с. 25, 36, 38, 41, 45).
При цьому посилання апелянта на наявність у позивача податкового боргу, як на підставу для відмови в підтверджені статусу платника єдиного податку відповідно до підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, суд першої інстанції обґрунтовано визнав помилковими, оскільки положення зазначеної норми встановлюють умови, за яких суб'єкти господарювання не можуть набувати статус платника єдиного податку четвертої групи, однак не стосуються підтвердження статусу такого платника.
Колегія суддів зауважує, що правила цієї статті стосуються порядку самостійного переходу суб'єкта господарювання на спрощену систему оподаткування, які відповідач помилково ототожнив з правилами автоматичного переходу. Відтак, наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих хто вперше набуває цей статус.
Більше того, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05 березня 2019 року у справі № 822/1676/18, від 19 квітня 2019 року у справі № 821/884/18, від 19 червня 2020 року у справі № 822/758/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, має враховуватися судом.
Проте, як з'ясовано судом першої інстанції, перевірка підприємства позивача контролюючим органом не проводилася, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючим органом не встановлено порушень з боку позивача вимог п. 298.8 ст. 298 ПК України.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем не встановлено порушень з боку позивача вимог п. 298.8 ст. 298 ПК України, тому відсутні підстави для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року по справі № 440/3883/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич Я.В. П'янова
Повний текст постанови складено 29.10.2021 року