28 жовтня 2021 р.Справа № 480/159/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2021, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 14.06.21 року по справі № 480/159/21
за позовом Головного управління ДПС у Сумській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкової заборгованості,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 року задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код податку 18050400) загальною сумою 148 552,52 грн. (сто сорок вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят дві грн. 52 коп.), податкову заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 148 552,52 грн. за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків.
17.05.2021 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просив відстрочити виконання рішення суду від 29.03.2021 року у справі № 480/159/21 до 28 березня 2022 року.
В обґрунтування заяви послався на неможливість погасити суму заборгованості через відсутність коштів.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року та винести нову ухвалу, якою заяву про відстрочення виконання рішення суду задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом не враховані його доводи на підтвердження скрутного майнового стану та відсутність доходу. В разі арешту його рахунків буде припинено господарську діяльність, у зв'язку з чим він не зможе виконати рішення суду та повернути борг.
Позивач надав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.
Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В якості підстав для відстрочення виконання рішення суду відповідач послався на відсутність коштів та неможливість погашення суми заборгованості.
Зазначив, що за фінансовими підсумками 2020 року ФОП ОСОБА_1 отримано збитки в сумі 19116,07 грн, у 2021 році ним отримано дохід в сумі 635, 00 грн.
Відмовляючи в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження скрутного майнового стану, оскільки надані документи відображають лише отримані ним доходи від зайняття підприємницькою діяльністю. Тобто, надані відповідачем докази, не дають можливості визначити його доходи, отримані з інших, окрім підприємницької діяльності, джерел, а також встановити наявність або відсутність майнових активів (рухового або нерухомого майна) за рахунок якого можливо здійснити погашення податкового боргу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно з ч. ч.1,3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу. як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч.4 ст.378 КАС України при вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, підставою відстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим.
Водночас, колегія судів враховує, що у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 по справі №813/8842/13-а, від 24.01.2019 по справі №813/3195/14, 24.01.2019 по справі №809/1319/16 викладено правову позицію, згідно з якою питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права. Разом з тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Статтею 5 Податкового кодексу України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування. Таким чином, положення статті 100 Податкового кодексу України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 Податкового кодексу України).
Отже, підстави відстрочення боргового зобов'язання судом, передбачені ст. 378 КАС України, не є вичерпними і мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права.
Згідно з п.100.5 ст. 100 ПК України підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Відповідно до п. п. 100.4, 100.5 ст. 100 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (далі - Перелік №1235).
Згідно з розділом ІI Переліку №1235 до обставин, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника є форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:
- сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);
- рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.
Відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" №671/97-ВР, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Заявником не зазначено та не надано доказів жодної з підстав для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, передбачених спеціальними нормами законодавства, не обґрунтовано наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, або які роблять його неможливим, а судом не встановлено обставин, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
Колегія суддів також зазначає, що заявником не надано до суду доказів, які б повно та всебічно висвітлювали його фінансовий та майновий стан, про вжиття заходів, які в майбутньому були б спрямовані на виконання рішення суду.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі № 480/159/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді С.С. Рєзнікова З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 29.10.2021 року