05 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №22015060000000018 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК України, за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року,
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону №1183-VII від 08.04.2014) у виді 13 років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 258-3 КК України у виді 9 років позбавлення волі, без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_8 до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років, без конфіскації майна.
На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_8 позбавлено військового звання - полковник.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з 12 грудня 2016 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України №838-VIII від 26 листопада 2015 року), зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_8 строк попереднього ув'язнення з 12 грудня 2016 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалено запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 у виді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , в яких - захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_8 , вважаючи вирок суду незаконним та необґрунтованим через неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просять вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, а захисник ОСОБА_7 - просить скасувати вирок суду та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_8 та закрити кримінальне провадження.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , вказуючи на те, що судове рішення, яким ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою ухвалено 07.04.2020 року, однак судове рішення на даний час не набрало законної сили, а прокурор не подавав клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , що очевидно вказує на те, що він не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_8 . Враховуючи, що ОСОБА_8 вже півтора роки тримається під вартою під час апеляційного розгляду, в той час як прокурор не просить допитати свідків та досліджувати докази, то ймовірне існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, як-то і ризик впливу на свідків, очевидно відсутня, а щодо тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання винуватим, то з огляду на обставини, досліджені під час апеляційного розгляду, очевидно, що відсутні докази для обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Тому наявні підстави для зміни ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, що обумовлено й тим, що на утриманні у нього перебуває родина, неповнолітні діти, хвора мати, яких він тривалий час не бачив, а ризики, які б вказували на необхідність застосування щодо нього такого найбільш суворого запобіжного заходу, відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_6 підтримали заявлене клопотання, вказуючи, що з середини грудня 2016 року ОСОБА_8 тримається під вартою, а справа - політично мотивована, тому є необхідність змінити запобіжний захід.
Прокурор заперечувала проти задоволення заявленого клопотання, вказуючи, що підстави для зміни ОСОБА_8 запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, відсутні, зважаючи на виключний суспільний резонанс, тяжкість висунутого обвинувачення та те, що апеляційний розгляд не завершено.
Заслухавши позицію сторін провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи клопотань, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
У відповідності з ч. 1 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК України.
За змістом ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Разом із цим, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , наявні у справі докази вчинення ним кримінально-караних діянь, перевірка яких, на предмет належності, допустимості та достовірності, апеляційним судом ще не завершена, з огляду на те, що судом першої інстанції ухвалений обвинувальний вирок і ОСОБА_8 , розуміючи невідворотність, у разі відхилення апеляційних скарг сторони захисту, призначеного покарання, яке пов'язане виключно з реальним і тривалим його відбуванням, може переховуватися від суду, колегія суддів приходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_8 процесуальних обов'язків, бо ризик втечі на даний час не зменшився. А тому і не знаходить підстав для задоволення відповідного клопотання захисника ОСОБА_7 .
Отже, з метою забезпечення апеляційного перегляду справи, як складової кримінального провадження, з урахуванням ризику переховування від суду, під тиском тягаря можливого відбування покарання, призначеного за вчинення особливо тяжких злочинів, обвинуваченому ОСОБА_8 слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 405 КПК України, колегія суддів
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
__________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3