Рішення від 29.10.2021 по справі 620/8214/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/8214/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 56 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 № 02.7-34/33 та виплатити різницю між належними до сплати та фактично виплаченими сумами щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що вона має 8 повних років роботи на посаді судді понад 20 років, тому відповідно до Закону № 1402 має право на довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді із збільшенням на 16% від суми довічного грошового утримання (8 років х 2% = 16%). Відтак, відповідачем неправомірно призначено позивачу розмір довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 %, оскільки її стаж роботи, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 28 років 9 місяців та 4 дні, тому вона має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він позов не визнає та посилаючись на статтю 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначає про відсутність підстав для врахування в період роботи на посаді судді будь-яких інших періодів, у тому числі і тих, які позивач вважає роботою на посаді судді - стаж роботи на посаді слідчого прокуратури Будьонівського району Донецької області (10 місяців 8 днів) та прокурора Чернігівської області (3 роки 11 місяців 7 днів). За матеріалами пенсійної справи, період роботи позивача на посаді судді становить 23 роки 11 місяців 21 день, що відповідає відсотковому розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, застосованому Головним управлінням при перерахунку - 56 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Отже, у Головного управління відсутні законні підстави для перерахунку позивачеві щомісячного довічного грошового утримання з розрахунку 66 % суддівської винагороди.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Позивач з 2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Відповідно до Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданого Київським апеляційним адміністративним судом (а.с. 16), стаж роботи позивача станом на 18.10.2016 становить 28 років 9 місяців 4 дні. При цьому, позивач, зокрема, працювала на посаді: слідчого прокуратури Будьонівського району 10 місяців 8 днів, а саме з 24.12.201981 - 01.11.1982; прокурора Чернігівської області 3 роки 11 місяців 7 днів, а саме з 22.11.1988-28.10.1992.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.07.2017 у справі № 750/10353/17 (а.с. 37-43), залишеної без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 (а.с. 17-20), вбачається, що судом, зокрема, вирішено зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зробити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня його призначення - 20 жовтня 2016 року, виходячи з розміру 90% до суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України № 1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів».

Відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у справі № 620/4767/20 (а.с. 21-23), яке набрало законної сили 12.01.2021, судом, зокрема, вирішено зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 № 02.7-34/33, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

У відповідь на звернення позивача відповідач листами від 19.04.2021 та від 24.06.2021 (а.с. 12-13, 14-15) повідомив, з-поміж іншого, що відділом з питань перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління на виконання рішення суду у справі № 620/4767/20 їй проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 складає 125069,00 грн (223337,50 грн х 56 %). За документами пенсійної справи страховий стаж позивача складає 39 років 5 місяців, в тому числі стаж роботи на посаді судді - 23 роки 11 місяців 21 день. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу проведено з урахуванням вимог законодавства чинного на дату проведення перерахунку по рішенню суду.

Не погодившись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією і законами України.

В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.

У відповідності до пункту 8 частини п'ятої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ (далі - в редакції, чинній на час призначення довічного грошового утримання), незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

В силу вимог частини сьомої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.

Згідно частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у справі № 620/4767/20 позивачу з 19.02.2020 було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 № 02.7-34/33, з урахуванням фактично виплачених сум, у розмірі 56 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Абзацом четвертим пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Аналогічний порядок визначення стажу роботи на посаді судді передбачений пунктом 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010, згідно якого судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.

Вказані норми кореспондують зі статтею 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що позивач був призначений на посаду судді до набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.

Згідно абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» № 2862-XII від 15.12.1992 до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до здійсненого Київським апеляційним адміністративним судом розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці стаж роботи позивача, складає робота на посаді: слідчого прокуратури Будьонівського району міста Донецька з 24.12.1981 - 01.11.1982 (10 міс. 8 днів); прокурора Чернігівської області з 22.11.1988-28.10.1992 (3 роки 11 міс. 7 днів); народного судді Новозаводського районного народного суду міста Чернігова з 28.10.1992-29.02.1996 (3 роки 4 міс. 1 день); судді апеляційного суду Чернігівської області з 01.03.1996-11.06.2008 (12 років 3 міс. 11 днів); судді Чернігівського окружного адміністративного суду з12.06.2008-05.01.2011 (2 роки 6 міс. 24 дні); судді Київського апеляційного адміністративного суду з 06.01.2011-18.10.2016 (5 років 9 міс. 13 днів). Усього стаж роботи позивача станом на 18.10.2016 становить 28 років 9 місяців 4 дні (а.с. 16).

Суд також звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із змісту постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.07.2017 у справі № 750/10353/17 за позовом ОСОБА_1 до пенсійного органу про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, залишеної змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017, вбачається, що при розгляді даної справи судом було встановлено, зокрема, що відповідач, невірно визначив розмір щомісячного грошового утримання судді на рівні 86% суддівської винагороди судді, не зарахувавши до стажу роботи позивача, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи на посаді слідчого прокуратури Будьонівського району Донецької області (10 місяців та 8 днів) та прокурора Чернігівської області (3 роки 11 місяців та 7 днів) у зв'язку з чим суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача щодо визначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 86% суддівської винагороди судді.

З огляду на викладене вище, до стажу роботи позивача, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинні зараховуватися, в тому числі, періоди її роботи на посадах: слідчого прокуратури Будьонівського району міста Донецька з 24.12.1981 по 01.11.1982 -10 міс. 8 днів; прокурора Чернігівської області з 22.11.1988 по 28.10.1992 - 3 роки 11 міс. 7 днів.

За приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Натомість, другий абзац частини четвертої вищевказаної статті передбачає, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом: визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо зарахування позивачу до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період її роботи на посаді: слідчого прокуратури Будьонівського району міста Донецька з 24.12.1981 по 01.11.1982 - 10 міс. 8 днів; прокурора Чернігівської області з 22.11.1988 по 28.10.1992 - 3 роки 11 міс. 7 днів; зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період її роботи на посаді: слідчого прокуратури Будьонівського району міста Донецька з 24.12.1981 по 01.11.1982 - 10 міс. 8 днів; прокурора Чернігівської області з 22.11.1988 по 28.10.1992 - 3 роки 11 міс. 7 днів; визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 56 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 № 02.7-34/33 з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, суд звертає увагу, що позовна вимога про зобов'язання відповідача виплатити різницю між належними до сплати та фактично виплаченими сумами щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці охоплюється зобов'язанням відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум.

При розгляді даної справи судом враховано положення частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період її роботи на посаді: слідчого прокуратури Будьонівського району міста Донецька з 24.12.1981 по 01.11.1982 - 10 місяців 8 днів; прокурора Чернігівської області з 22.11.1988 по 28.10.1992 - 3 роки 11 місяців 7 днів.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період її роботи на посаді: слідчого прокуратури Будьонівського району міста Донецька з 24.12.1981 по 01.11.1982 - 10 місяців 8 днів; прокурора Чернігівської області з 22.11.1988 по 28.10.1992 - 3 роки 11 місяців 7 днів.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 56 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 № 02.7-34/33 з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Дата складення повного рішення суду - 29.10.2021.

Суддя Ю. О. Скалозуб

Попередній документ
100677439
Наступний документ
100677441
Інформація про рішення:
№ рішення: 100677440
№ справи: 620/8214/21
Дата рішення: 29.10.2021
Дата публікації: 01.11.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (01.12.2021)
Дата надходження: 01.12.2021
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
31.01.2022 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд