26 жовтня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1234/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Миронець Н.Я., представників позивача Бобика Й.Б. та Пославського В.С., представника відповідача Ахтемійчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 листопада 2020 року №0001890704, №0001830704, №0001880704.
В обґрунтування протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач, з урахуванням змісту позову та відповіді на відзив, зазначав про те, що належна йому АЗС використовується виключно для зберігання пального для власного споживання на підставі ліцензії від 10 квітня 2020 року на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Роздрібна чи оптова торгівля не здійснюється.
Поряд з цим, в акті перевірки відповідач вказав іншу адресу АЗС, на якій при цьому було реалізовано пальне громадянином ОСОБА_2 . Позивач вказував, що АЗС за адресою, вказаою в акті перевірки, йому ніколи не належала, а громадянин ОСОБА_2 у нього не працював та не перебував з ним у трудових відносинах. Жодних осіб, окрім уповноважених працівників Головного управління ДПС у Чернівецькій області, на перевірці не було. Крім цього, позивач зазначав про не встановлення та не вилучення відповідачем будь-яких готівкових коштів, на які містяться посилання в акті перевірки. Посилаючись на відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження, позивач зауважив, що в ході проведення фактичної перевірки не було жодного покупця, якому було реалізовано пальне. Натомість, особою, яка, під'їхавши до паливно-роздавальної колонки, і без дозволу власника чи уповноваженої ним особи самостійно вставила в бак автомобіля пістолет колонки та, можливо, заправила транспортний засіб, є одним із уповноважених Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області на проведення фактичної перевірки, який у подальшому вручив кошти за пальне ОСОБА_2 , який прибув не із службового приміщення АЗС і не звірив показники лічильника із сумою отриманих коштів. Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що ОСОБА_2 не має жодного відношення до належної позивачу АЗС, і не її оператором - матеріально відповідальною особою. Крім цього, в акті перевірки не зазначено про факт придбання пального А-95 об'ємом 5,35 л на суму 112,35 грн.
Також позивач звертав увагу на те, що мета перевірки, визначена відповідним наказом, не відповідала встановленим законодавством обмеженнями. Зокрема, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України установлено мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім тих підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Однак позивач наголосив, що під час проведення перевірки відповідач не надавав (і не міг надати) будь-яких фактів письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства цій в частині підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, оскільки належна позивачу АЗС тривалий час (2019-2020 роки) не працює та не проводить розрахункові операції з відпуску пального. Водночас перевірки з питань контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками заборонені відповідно до вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
З урахуванням наведеного позивач вказав на протиправність проведеної перевірки, у зв'язку з чим, на його думку ухвалені за наслідками такої перевірки оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач щодо заявленого позову заперечував. У поданому до суду відзиві вказував, що до початку перевірки проведено контрольну розрахункову операцію, а саме: 22 вересня 2020 року на АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , придбано за готівку 5,35 л бензину А-95 за ціною 21,00 грн за літр, загальна сума 112,35 грн. Відпуск пального здійснено через паливно-роздавальну колонку. Грошові кошти за реалізоване пальне отримано оператором АЗС ОСОБА_2 , який у тому числі разом із позивачем був присутній під час проведення перевірки. Крім цього, позивача було повідомлено про те, що в акті фактичної перевірки ревізором була допущена описка і запис в акті за п. 2.2.20 «Додаткова інформація про факти, встановлені в ході проведення перевірки» необхідно читати: « АДРЕСА_1 ». Разом з цим, зазначено, що проведена у позивача фактична перевірка не підпадає під дію мораторію, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). З урахуванням наведеного відповідач вказав на законність проведеної перевірки, а тому ухвалені за її наслідками податкові повідомлення-рішення є такими, що не підлягають скасуванню. Просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та долучено до матеріалів справи диск DVD+R із записом з камер зовнішнього спостереження, встановленій на АЗС в АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів - письмових пояснень, відібраних адвокатом у ОСОБА_2 , оскільки такі пояснення не належать до виду доказів в адміністративному судочинстві, передбачених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть вважатися належними та достовірними доказами згідно статей 73 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи доказів, долучено до справи службову записку від 17 вересня 2020 року №318/7/24-13-21-06 та CD диск із записом закупки працівниками відповідача бензину А-95 на АЗС в АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області про виклик свідків задоволено; з метою надання правдивих показань викликано в судове засідання по даній справі як свідків: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 18 травня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відповідно до статей 167 та 204 Кодексу адміністративного судочинства України залишено без розгляду повторно заявлене у судовому засіданні представником позивача клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень, відібраних адвокатом у Горобця І.В.
Ухвалою суду від 18 травня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи доказів та долучено до справи службову записку від 17 травня 2021 року №249/24-13-09-02 з додатком.
Ухвалою суду від 18 травня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів від 18 травня 2021 року.
Ухвалою суду від 13 вересня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача про заміну сторони та замінено Головне управління ДПС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 43143196) та її правонаступника - Головне управління ДПС у Чернівецькій області як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44057187).
Ухвалою суду від 13 вересня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відповідно до статей 167 та 204 Кодексу адміністративного судочинства України залишено без розгляду подане у письмовій формі представником позивача через канцелярію суду клопотання про долучення доказів, датоване 26 квітня 2021 року, щодо письмових пояснень, відібраних адвокатом у Горобця І.В.
Ухвалою суду від 13 вересня 2021 року застосовано до викликаного в судове засідання свідка ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) заходи процесуального примусу у вигляді приводу до Чернівецького окружного адміністративного суду (м. Чернівці, вул. Садова, 1-І) через органи Національної поліції України. Здійснення приводу доручено Головному управлінню Національної поліції в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Головна, 24). Зобов'язано орган Національної поліції України, який здійснюватиме привід, оголосити учаснику адміністративного процесу, до якого застосовується привід, ухвалу про привід до суду. Зобов'язано особу, яка виконує ухвалу про привід до суду, у разі неможливості здійснення приводу, через керівника органу Національної поліції України негайно повернути її суду з письмовими поясненнями причин невиконання. Судове засідання у цій справі призначено на 28 вересня 2021 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Чернівецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернівці, вул. Садова, 1-і.
Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року витребувано у Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 24) докази виконання ухвали суду від 13 вересня 2021 року про здійснення приводу до суду ОСОБА_2 (зокрема, письмові пояснення причин невиконання приводу). Витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію про перетинання громадянином України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) державного кордону України з 01 серпня 2021 року.
12 жовтня 2021 року до суду надійшов лист з Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, в якому зазначено, що проведеною перевіркою інформації, що зберігається в базі даних «відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», відомостей про перетинання державного кордону України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 01 серпня 2021 року по теперішній час не виявлено.
Крім цього, до суду надійшли матеріали з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо причин нездійснення приводу до суду ОСОБА_2 . В них, зокрема, зазначено, що останній за місцем свого проживання ( АДРЕСА_2 ) не перебуває. При цьому опитати сусідів з приводу місцезнаходження вказаної особи не вдалося.
В судовому засіданні 26 жовтня 2021 року представники сторін у зв'язку із черговою неявкою в судове засідання викликаного як свідка ОСОБА_2 та за наявності указаної вище інформації повідомили суду, що не наполягають до допиті як свідка ОСОБА_2 та просили суд розглянути справу за наявними матеріалами.
Представники позивача у судових засіданнях заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у поданих заявах по суті справи.
Натомість представник відповідача у судових засіданнях щодо задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.
Поряд з цим допитаний у судовому засіданні судом як свідок ОСОБА_3 пояснив, що працює на посаді заступника начальника відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Чернівецькій області. Повідомив, що 22 вересня 2020 року він разом з іншими працівниками Головного управління ДПС у Чернівецькій області провів фактичну перевірку за адресою: АДРЕСА_1 , перед початком проведення якої ним було здійснено контрольну закупку пального, а саме: придбано за готівку 5,35 л бензин А-95 за ціною 21,00 грн за 1 літр на суму 112,35 грн. При цьому ОСОБА_3 зазначено, що ним особисто було залито пальне в бак автомобіля, на якому вони приїхали на вказану АЗС, оскільки в цей час біля колонки з пальним нікого не було. Водночас згодом підійшла людина, яку, як було встановлено в подальшому працівниками поліції та повідомлено працівників податкового органу, звали ОСОБА_2 . Свідок ОСОБА_3 повідомив, що цій особі він віддав гроші за придбане пальне. Згодом на перевірку прибув ОСОБА_1 , якому було повідомлено про підстави перевірки, однак він відмовився від отримання копії наказу про проведення фактичної перевірки та від підпису у направленнях на неї, про що було складено відповідний акт.
Допитаний у судовому засіданні судом як свідок ОСОБА_5 пояснив, що працює головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Чернівецькій області. Він разом із заступником начальника відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Чернівецькій області Шапкою М.Д. та головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Чернівецькій області Коваль С.В. 22 вересня 2020 року провів фактичну перевірку за адресою: АДРЕСА_1 . Свідок ОСОБА_5 вказав, що за його участі перед початком проведення перевірки ОСОБА_3 було здійснено контрольну закупку пального, а саме: придбано за готівку 5,35 л бензин А-95 за ціною 21,00 грн за 1 літр на суму 112,35 грн. При цьому він зазначив, що ОСОБА_3 особисто було залито пальне в бак автомобіля, на якому вони приїхали на вказану АЗС, оскільки в цей час біля колонки з пальним нікого не було. Згодом підійшла людина, яку, як було встановлено в подальшому працівниками поліції та повідомлено працівників податкового органу, звали ОСОБА_2 . Свідок вказав, що саме цій особі ОСОБА_3 віддав кошти за придбане пальне. Згодом на перевірку прибув ОСОБА_1 , якому було повідомлено про підстави перевірки, однак він відмовився від отримання копії наказу про проведення фактичної перевірки та від підпису у направленнях на неї, про що було складено відповідний акт.
Допитана судом як свідок ОСОБА_4 вказала, що працює головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Чернівецькій області. Вказаний свідок надала суду покази щодо обставин проведення фактичної перевірки 22 вересня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , які є ідентичними тим, що були надані свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Заслухавши пояснення представників сторін, надані у судових засіданнях по цій справі, покази допитаних свідків, перевіривши наявні матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 12 грудня 2000 року та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків з 13 грудня 2000 року із здійсненням видів діяльності за кодом КВЕД (основні): 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.
Згідно ідентифікаційних даних ОСОБА_1 з 10 березня 2020 року орендує (право довгострокового користування або оренди) паливний склад за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що позивач мав ліцензію №24040314201900177 на право роздрібної торгівлі пальним, яка була дійсна з 26 липня 2019 року по 26 липня 2024 року, однак таку анульовано 01 квітня 2020 року.
10 квітня 2020 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області видано позивачу ліцензію №24040414202000183 на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) терміном дії з 10 квітня 2020 року по 10 квітня 2025 року.
17 вересня 2020 року начальником управління ОРД ГУ ДФС у Чернівецькій області складено на ім'я першого заступника начальника ГУ ДПС у Чернівецькій області службову записку, в якій вказано, що 16 вересня 2020 року була отримана інформація з інтернет сайту ДПС України «Єдиний державний реєстр суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним», що за адресою: АДРЕСА_1 , функціонує АЗС без дозвільних документів. Працівниками відділу ПЗСОТАГ УОРД ГУ ДФС у Чернівецькій області було проведено закупку бензину А-95 по вищезазначеній АЗС на суму 300,00 грн, будь-яких розрахункових документів отримано не було.
22 вересня 2020 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області видано наказ №441/фп про проведення фактичної перевірки об'єкта господарювання: автозаправочна станція, за адресою АДРЕСА_1 за період фінансово - господарської діяльності з 22 вересня 2017 року по 01 жовтня 2020 року, з 22 вересня 2020 року тривалістю 10 діб, з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 боку №2755-VI в частині здійснення господарської діяльності та Законів України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведіння касових операцій у національній валюті в Україні», постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 «Про затвердження Положення проведення касових операцій у національній валюті в України» та інших законодавчих актів.
На підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 22 вересня 2020 року №№1292, 1293, 1294 посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області у період з 22 вересня 2020 року по 01 жовтня 2020 року проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 01 жовтня 2020 року №0253/24/13/РРО/ НОМЕР_2 .
В указаному Акті зазначено таке.
Перевірка проводилась за присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з яким позивач не оформив належним чином трудові відносини як з найманим працівником. На час проведення перевірки автозаправна станція працювала, покупці обслуговувались.
До початку перевірки проведено контрольну розрахункову операцію, а саме: 22 вересня 2020 року об 11 год. 00 хв. на АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було придбано за готівку 5,35 л бензину А-95 за ціною 21,00 грн за 1 літр на суму 112,35 грн. Відпуск пального здійснено через паливно-роздавальну колонку. Грошові кошти за реалізоване пальне отримав оператор АЗС ОСОБА_2 . Вказану розрахункову операцію не проведено через реєстратор розрахункових операцій, розрахунковий документ не роздруковано та на руки не видано. Підприємця ОСОБА_1 , який здійснює господарську діяльність на АЗС за адресою: АДРЕСА_1 , було ознайомлено з наказом на проведення перевірки №441/фп від 22 вересня 2020 року та направленнями №1292-№1294 від 22 вересня 2020 року. Проте ФОП ОСОБА_1 від отримання копії наказу та ознайомлення з направленнями, про що складено акт відмови від підписання. Від дачі письмових показань відмовився.
Проведеною фактичною перевіркою встановлено роздрібну торгівлю пальним (бензин А-95), а саме: продаж пального на автозаправній станції за адресою: АДРЕСА_1 , через паливно-роздавальну колонку за готівкові кошти без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю пальним.
В ході проведення фактичної перевірки АЗС за адресою: АДРЕСА_1 , з метою дотримання норм законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), встановлено, що 22 вересня 2020 року при здійсненні розрахунку за пальне на АЗС в АДРЕСА_1 , було встановлено особу: ОСОБА_2 . Проведеним аналізом баз даних АІС «Податковий блок» встановлено, що дана особа працює без належного оформлення трудових відносин з підприємцем ОСОБА_1 , чим порушено ст. ст. 24, 265 Кодексу законів про працю України.
В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не було надано перевіряючим оригінали документів чи їх копії для здійснення податкового контролю, а саме: книгу обліку доходів (зареєстрована в Заставнівській ДПІ 12 червня 2015 року за №98), документи, що підтверджують придбання пального (накладні, ТТН), документи, що підтверджуються належне оформлення трудових відносин з найманими працівниками, документи що підтверджують право власності (оренди) АЗС.
Відповідно до вимог пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не може бути платником єдиного податку першої-третьої груп у зв'язку з продажем підакцизних товарів, а саме бензину А-95.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області встановлено, що позивачем допущено такі порушення:
- пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,
- статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, та пального»,
- статті 44, пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України,
- статей 24, 265 Кодексу законів про працю України.
01 жовтня 2020 року уповноваженими на проведення перевірки особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області складено Акт №186/24-13-07-04/ НОМЕР_2 про неможливість ознайомлення, вручення та підписання акті фактичної перевірки 01 жовтня 2020 року №0253/24/13/РРО/ НОМЕР_2 у зв'язку з відсутністю 01 жовтня 2020 року платника податків особи, що проводила розрахункову операцію та його представника за місцем здійснення господарської діяльності на АЗС за адресою: АДРЕСА_1 . Вказано, що акт фактичної перевірки платника податків ФОП ОСОБА_1 01 жовтня 2020 року №0253/24/13/РРО/ НОМЕР_2 направлено засобами поштового зв'язку на адресу платника податків.
Як вбачається зі змісту листа Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 30 жовтня 2020 року №7828/ФОП/24-13-07-01, складеного за результатами розгляду адвокатського запиту ОСОБА_6 , в пункті 2.2.20 акту від 01 жовтня 2020 року №0253/24/13/РРО/ НОМЕР_2 допущено описку та зазначену адресу автозаправної станції: АДРЕСА_1 . Зазначена технічна описка не впливає на висновки перевірки, відповідно не вплине на розмір грошових зобов'язань, які будуть визначені за матеріалами перевірки. В зв'язку з викладеним запис в пункті 2.2.20 Акту «Додаткова інформація про факти, встановлені в ході проведення перевірки» « АДРЕСА_1 » слід вважати: « АДРЕСА_1 ».
На підставі Акту фактичної перевірки від 01 жовтня 2020 року №186/24-13-07-04/ НОМЕР_2 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено податкові повідомлення-рішення:
- від 02 листопада 2020 року №0001880704 форми «С», яким за порушення п. 1 п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі статті 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 11,24 грн;
- від 02 листопада 2020 року №0001830704 форми «С», яким за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та на підставі статті 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 250000,00 грн;
- від 02 листопада 2020 року №0001890704 форми «С», яким за порушення статті 44 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно статті 121 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1020,00 грн.
На зазначені податкові повідомлення-рішення було подану до ДПС України скаргу, за результатом розгляду якої ДПС України прийнято рішення про залишення скарги ФОП ОСОБА_1 без задоволення, а податкових повідомлень-рішень від 02 листопада 2020 року №0001880704, №0001830704 та №0001890704 - без змін.
За таких обставин фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає таке.
Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пунктів 7 - 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та заявленій у ній вимог, позивач не погоджується та просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 02 листопада 2020 року №0001890704, №0001830704, №0001880704.
При цьому в обґрунтування заявлених вимог позивач вказував про протиправність проведеної відповідачем фактичної перевірки, за результатом якої прийнято незаконні рішення. Зазначав, що мета перевірки, визначена відповідним наказом, не відповідала встановленим законодавством обмеженнями. Зокрема, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України установлено мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім тих підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Позивач зазначав, що під час проведення перевірки відповідач не надавав (і не міг надати) будь-яких фактів письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства цій в частині підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, оскільки належна позивачу АЗС тривалий час (2019-2020 роки) не працює та не проводить розрахункові операції з відпуску пального. Водночас перевірки з питань контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками взагалі заборонені відповідно до вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Таким чином, позивач вказував на протиправність проведеної перевірки, у зв'язку з чим, на його думку, ухвалені за наслідками такої оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
У зв'язку з такими доводами, суд зазначає наступне.
З наказу від 22 вересня 2020 року №441/фп вбачається про зазначення правовою підставою перевірки підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Поряд з цим з матеріалів справи вбачається, що виданню указаного наказу передувала і службова записка від 17 вересня 2020 року начальника управління ОРД ГУ ДФС у Чернівецькій області складена на ім'я першого заступника начальника ГУ ДПС у Чернівецькій області, в якій вказано, що 16 вересня 2020 року була отримана інформація з інтернет сайту ДПС України «Єдиний державний реєстр суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним», що за адресою: Чернівецька область, м. Заставна, вул. Кіцманська, 19, функціонує АЗС без дозвільних документів. Працівниками відділу ПЗСОТАГ УОРД ГУ ДФС у Чернівецькій області було проведено закупку бензину А-95 по вищезазначеній АЗС на суму 300,00 грн, будь-яких розрахункових документів отримано не було.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Отже, як свідчить правова конструкція підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки:
-першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
-другою (самостійною, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тобто, норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» покладені на ГУ ДПС у Чернівецькій області.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №140/391/19, від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, які суд враховує відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зокрема, у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, встановивши, що позивач займається діяльністю, яка регулюється Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", Верховний Суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень статті 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а наказ про проведення фактичної перевірки є законним.
Враховуючи викладене, беручи до уваги зміст функцій, закріплених в підпунктах 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, обов'язок по виконанню яких покладено на податкові органи, а також зважаючи на наявність службової записки від 17 вересня 2020 року, суд вважає, що у даних відносинах ГУ ДПС у Чернівецькій області мало право на призначення й проведення фактичної перевірки у позивача, а тому доводи позову про необґрунтованість підстав для проведення фактичної перевірки та незаконність її проведення - помилкові.
Крім цього, відповідно до статті 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на який також міститься посилання у позові, установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Оскільки фактичну перевірку у позивача призначено на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизниих товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору оформлення трудових відносин з працівниками, то проведена перевірка не підпадає під дію мораторію, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, наведені вище доводи позову суд вважає безпідставними та відхиляє їх.
Щодо суті встановлених за результатом проведення фактичної перевірки порушень податкового законодавства, у зв'язку з чим прийнятті оскаржувані рішення, варто зазначити таке.
Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням №0001890704 до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 1020,00 грн за порушення статті 44 Податкового кодексу України та на підставі статті 121 Податкового кодексу України та пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.
З Акту фактичної перевірки, рішення №0001890704 та розрахунку до акту фактичної перевірки вбачається, що порушення виразилось у не наданні документів для здійснення податкового контролю.
Факт ненадання таких документів під час проведення перевірки підтверджується матеріалами справи та показами допитаних судом свідків.
При цьому в судовому засіданні представник позивача не заперечував ненадання особам, які проводили перевірку, документів для здійснення податкового контролю.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Пунктом 296.1 статті 296 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Згідно пункту 121.1. статі 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Враховуючи наведені вище обставини та норми матеріального права, у зв'язку із невиконання встановленого законом обов'язку платника податків під час проведення перевірки надати контролюючому органу документи для здійснення податкового контролю, що фактично визнавалось представником позивача у судовому засіданні, суд приходить до висновку про законність прийнятого відповідачем по відношенню до позивача податкового повідомлення-рішення №0001890704 про накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Як свідчить зміст позову та було підтверджено представником позивача у судовому засіданні, в обґрунтування незаконності податкового повідомлення-рішення №0001890704 позивач посилався лише на незаконність проведення фактичної перевірки.
Між тим, оскільки такі доводи позову суд відхиляє, про що указано вище, то позов у цій частині є безпідставним та необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Відносно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0001880704 та №0001830704 суд зазначає таке.
З указаних, акту фактичної перевірки та розрахунку до нього вбачається про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 11,24 грн згідно пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» за порушення пунктів 1 та 2 статті 3 названого Закону, що виразилось у не проведенні розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 112,35 грн, а також про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 250000,00 грн відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» за порушення статті 15 вказаного Закону, що виразилось у здійсненні роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.
Так, згідно пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.
Відповідно до частини 20 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно абзацу 9 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
Отже, законом встановлено обов'язок для суб'єктів господарювання проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, за невиконання чого вперше такий суб'єкт господарювання підлягає притягненню до фінансової відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості проданих товарів (робіт, послуг). Також закон встановлює заборону здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, а у разі вчинення суб'єктом господарювання указаних дій він підлягає притягненню до фінансової відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 250000 гривень.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 75 -76 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено та визнавалось сторонами справи те, що позивач є суб'єктом господарювання, станом на час проведення фактичної перевірки на належній йому автозаправній станції за адресою: АДРЕСА_1 він не мав ліцензії на роздрібну торгівлю пальним.
Водночас на підставі наявних у справі письмових та електронних доказів, показів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , судом встановлено здійснення 22 вересня 2020 року на АЗС в АДРЕСА_1 продажу пального за готівку без друку та видачі розрахункового документу: 5,35 л за ціною 21,00 грн за 1 літр на суму 112,35 грн.
Дані щодо кількості придбаного пального, ціни за 1 літр та суми коштів, сплаченої готівкою працівником податкового органу фізичній особі ОСОБА_2 , який на той час перебував на вказаній АЗС, встановлено на підставі показів допитаних судом свідків в сукупності з оглянутим судом у судовому засіданні записом з камери зовнішнього спостереження, встановленій на АЗС в АДРЕСА_1 .
При цьому судом взято до уваги і наданий представником відповідача CD диск із записом закупки бензину А-95 на АЗС в АДРЕСА_1 .
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про здійснення на належній ОСОБА_1 автозаправній станції роздрібної торгівлі пальним без наявності у названого суб'єкта господарювання відповідної ліцензії та про не проведення розрахункової операції через РРО й не видачу покупцю розрахункового документу, тобто про порушення наведених вище вимог законодавства.
За таких обставин суд вважає правомірним притягнення відповідачем позивача до фінансової відповідальності у вигляді штрафів на суми 250000,00 грн та 11,24 грн.
Отже, податкові повідомлення-рішення №0001880704 та №0001830704 є законними та скасуванню не підлягають.
При прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На переконання суду, доводи позову ґрунтуються на неправильному застосуванні позивачем норм матеріального права, які регулюють спірні відносини, а твердження, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив щодо недопущення порушень, за які позивача притягнуто до фінансової відповідальності, спростовуються встановленими судом обставинами справи. Тому, позов є безпідставним та необґрунтованим, а, відтак, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 жовтня 2021 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А).
Суддя О.П. Лелюк