29 жовтня 2021 року Справа № 580/4024/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., перевіривши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ОСОБА_2 в адміністративній справі №580/381/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, Управління Пенсійного фонду України у м.Канів та Канівському районі про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
16.12.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (далі - відповідач 1), Управління Пенсійного фонду України у м.Канів та Канівському районі (далі - відповідач 2) у якому просить:
визнати протиправним рішення УПФУ в м. Каневі від 01.11.2016 "Про припинення виплати пенсії";
зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту її припинення - 01.11.2016;
зобов'язання відповідача виплатити позивачу заборгованість пенсії за віком з моменту її припинення - 01.11.2016 до дати звернення в суд - 24.06.2019;
допустити до негайного виконання в частині виплати пенсії у межах стягнення за 1 місяць.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2020, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2020, позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з неусуненням її недоліків.
Постановою Верховного Суду від 06.10.2021 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року скасовано, а справу №580/4024/19 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 25.10.2021 суд звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору у цій справі. Також суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення в суд та продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви у справі.
28.10.2021 засобами електронного зв'язку до суду надійшла заява позивача про відвід головуючого судді у цій справі ОСОБА_2 (далі - заява).
В обґрунтування підстав відводу зазначено, що постановою Верховного Суду від 06.10.2021 скасовано ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 від 19.02.2020 про повернення позовної заяви, у зв'язку з чим позивач звернулась зі скаргою до Вищої ради правосуддя. Тому позивач на підставі п.2 ч.1 ст.36 КАС України просить надати судді ОСОБА_2 відвід у разі прямої чи опосередкованої зацікавленості у вирішенні справи.
Ознайомившись із матеріалами справи, оцінивши доводи заяви, суд зазначає таке.
Згідно з ч.1 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частин 1, 2 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими самими підставами може бути заявлено відвід судді учасниками справи.
Частиною 3 ст.39 КАС України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.3 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
Оцінюючи заявлені позивачем підстави для відводу, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Докази, що суддя ОСОБА_2 брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі, є членом сім'ї або близьким родичом сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 КАС України, у матеріалах справи відсутні.
Будь-яких належних, достовірних і допустимих доказів упередженості, необ'єктивності, особистої зацікавленості судді в результаті вирішення спору позивач не надав.
Зі змісту заявленого відводу вбачається, що позивач вбачає зацікавленість судді у результаті розгляду справи у тому, що постановою Верховного Суду від 06.10.2021 скасовано ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 від 19.02.2020 про повернення позовної заяви.
Отже, вказані побоювання позивача фактично зведені до незгоди з процесуальним рішенням, яке скасоване у порядку касаційного оскарження.
З цього приводу суд врахував ч.4 ст.36 КАС України, яка чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови від 13 червня 2007 року №8 "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Європейський суд з прав людини зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справах: Biluha проти України від 09.11.2006, №33949/02; Fey проти Австрії, від 24.02.1993, №255; Wettstein проти Швейцарії, №33958/96).
Суд врахував, що ч.1 ст.45 КАС України визначений обов'язок учасників судового процесу та їхніх представників добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Водночас, як зазначено вище, заявлення відводу судді з підстав незгоди з його процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу.
Сам по собі факт скасування процесуального рішення судді (ухвали суду про повернення позовної заяви) не є об'єктивною підставою для сумнівів в неупередженості судді.
Щодо посилання позивача на подання до Вищої ради правосуддя скарги стосовно судді ОСОБА_2 , суд зазначає, що відповідно до рішення Ради суддів України від 01.03.2019 №13 наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя - не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги надії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем відводу.
Відповідно до ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Зважаючи, що заява про відвід надійшла суду до часу відкриття провадження, суд дійшов висновку, що вирішення питання про відвід має бути здійснене суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 236 КАС України, суд
1. Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 27.10.2021 (вх. від 28.10.2021 №42044/21) про відвід судді ОСОБА_2 в адміністративній справі №580/4024/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, Управління Пенсійного фонду України у м.Канів та Канівському районі про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
2. Заяву ОСОБА_1 від 27.10.2021 (вх. від 28.10.2021 №42044/21) про відвід судді ОСОБА_2 в адміністративній справі №580/4024/19 та матеріали справи в порядку, визначеному ч.1 ст.31 КАС України, передати для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Рідзель