22 жовтня 2021 року справа № 580/6784/21
11 година 25 хвилин м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Осадчого В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/6784/21
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) [представник позивача - адвокат Горстка Я.В. за ордером]
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м.Черкаси,18000, код ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача - не прибув]
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, прийняв рішення, прийняв рішення.
07.09.2021 вх.34031/21 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДФС у Миколаївській області від 30.07.2021 № 70/14-97-08-35 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та подальшу виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДФС у Миколаївській області від 30.07.2021 № 70/14-97-08-35 з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області витрати зі сплати судового збору у сумі 908 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Ухвалою від 10.09.2021 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 05.10.2021. Ухвалою від 05.10.2021 відкладено розгляд справи на 22.10.2021.
У обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що 26.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням ДФС у Миколаївській області від 30.07.2021 №70/14-97-08-35 з урахуванням грошового забезпечення, що вказано у довідці. Листом відповідача від 30.08.2021 №2300-0307-8/50006 позивачеві відмовлено у перерахунку пенсії. Зазначена відмова (на думку позивача) є протиправною, позаяк із скасуванням рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/3858/18 Постанови № 103, що набрало чинності 05.03.2019, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Представник позивача- адвокат Горстка Я.В. в судовому засіданні підтримала позов.
Відповідач позов не визнав, 01.10.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України №704, та з моменту здійснення перерахунку пенсії позивача, а саме з 2018 року, збільшення грошового забезпечення не відбувалось та постанови про перерахунок пенсій особам, що отримують пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ на момент звернення позивача до суду Кабінет Міністрів України не ухвалював, підстави для проведення перерахунку пенсії позивача повторно відсутні. Відповідач також зазначив, що довідку про розмір грошового забезпечення установленої форми позивач не надав, а довідка від 30.07.2021 №70/14-97-08-35 не є довідкою про розмір грошового забезпечення за формою встановленою Порядком № 45. Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі представника.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем доводи/аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення.
Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262) (у редакції з 01.01.2017) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій, що провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії належать перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок № 45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 5 Порядку №45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
30.07.2021 позивачу Головним управлінням ДФС у Миколаївській області видана довідка №70/14-97-08-35 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій станом на 05.03.2019 за посадою перший заступник голови ДПА - начальник управління податкової міліції ДПА у Миколаївській області та складається з: посадового окладу - 9300 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 1550 грн, надбавка за вислугу років 50% - 5425 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1395,00, надбавки за особливості проходження служби - 8137,00 грн.
26.08.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок і виплату пенсії на підставі довідки від 14.07.2021 №ФР45591, на яку відповідач листом від 30.07.2021 №70/14-97-08-35 повідомив, що після скасування рішенням суду у справі №826/3858/18 Кабінет Міністрів України не прийняв нормативно-правового акту щодо умов та порядку проведення перерахунку пенсії, визначення складових грошового забезпечення, згідно з якими має відбуватися перерахунок пенсій, призначених згідно з Законом №2262, тому відсутні підстави для такого перерахунку.
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
У Додатку 2 до Порядку № 45 (у редакції з 24.02.2018) містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 викладено у новій редакції, зокрема щодо складових - розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, що не передбачала складові грошового забезпечення - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Під час вирішення спору судом відповідно до частини 5 статті 242 та частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України враховано висновки Верховного Суду, що викладені у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19 щодо відмови у підготовці та наданні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262, постанови Кабінету Міністрів України №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії. Зазначене рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020. У рішенні від 17.12.2019 у справі №160/8324/19 зазначено, щодо компетенції Уряду належить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Зміни, внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними. З дня набрання законної сили (05.03.2019) рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, що діяла до зазначених змін. Водночас алгоритм дій, що повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 до Порядку №45, не змінився. 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, що набрала чинності 01.03.2018, якою затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою №704 установлено додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац 4 підпункт 1 пункту 5 постанови №704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
З 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262 та статті 9 Закону №2011.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України. До моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
У пункті 53 рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №160/8324/19 зазначено, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262, статті 9 Закону №2011 та з врахуванням положень постанови №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Згідно із пунктом 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 №135/13402, зі змінами, внесеними згідно з постановою Пенсійного фонду України від 07.02.2012 №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, що дають право на підвищення пенсії.
У постанові ВПВС 17.12.2019 у справі №160/8324/19 (ЄДРСР 90228179) щодо оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням положень Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії йдеться про право для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 1 квітня 2019 року.
Відповідно до норм ч. ч. 1-2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З наведених норм вбачається, що за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому, в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
З дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії, звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував на тому, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Під час звернення 07.09.2021 року до суду позивач просить «провести перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019», проте позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, а тому, позовні вимоги за період з 01.04.2019 по 06.03.2021 є необґрунтованими, належить залишити без розгляду
Відповідно до частини 2 статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Згідно із частиною 3 статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, що видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в проведенні перерахунку та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії. Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає вимогам ст. 5 КАС України.
Оцінюючи зміст першої позовної вимоги, де обраний спосіб захисту, що не відповідає п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, йдеться про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення виплати, суд дійшов висновку, що вона не належить до задоволення у частині, як така, що на час звернення позивача із позовом та на час ухвалення судового рішення є передчасною (заявленою на майбутнє), позаяк перерахунок не здійснювався.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України суд у конкретній справі вирішує спір, предмет якого існує на час розгляду справи, і не може приймати рішення на майбутнє. Судовому захисту належать порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
24.06.2020 у справі № 160/8324/19 ЄДРСР 90228179 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до вимог Постанови № 704, де Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, ВПВС зазначено: не виявлено порушень норм матеріального чи процесуального права. З 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати є право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262 та статті 9 Закону № 2011.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, № 303-A, пункт 29).
Оцінюючи бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням оновленої довідки із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона є протиправною, позаяк відповідач, відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку за довідкою від 30.07.2021 №70/14-97-08-35 діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією України та законами, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без врахування необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), чим допустив протиправну бездіяльність починаючи з 07.03.2021, а тому позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки від 30.07.2021 №70/14-97-08-35 про розмір грошового забезпечення належить задовольнити з урахуванням висновків суду.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір у сумі 908 грн, що підтверджується квитанцією від 07.09.2021 №5, а позовні вимоги належать до задоволення, суд вирішує стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору у сумі 454 грн.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДФС у Миколаївській області від 30.07.2021 № 70/14-97-08-35 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДФС у Миколаївській області від 30.07.2021 № 70/14-97-08-35 з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м.Черкаси,18000, код ЄДРПОУ 21366538].
Повне судове рішення складено 27.10.2021.
Суддя Л.В. Трофімова