29 жовтня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/6514/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Керівника Генічеської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Генічеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Керівник Генічеської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Генічеської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Генічеської міської ради Херсонської області, яка виразилась у невжитті заходів до ліквідації несанкціонованого розміщення твердих побутових відходів на земельній ділянці площею 1,7807 та, розташованій на території Генічеської міської ради між земельними ділянками 6522188500:01:107:0011 та 6522188500:04:001:0058 (координати крайніх точок: з півночі - 46.235579, 34.714867, зі сходу - 46.234907, 34.715908, з півдня - 46.234195, 34.715157, із заходу - 46.235022, 34.713891);
- зобов'язати Генічеську міську раду вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого розміщення твердих побутових відходів на земельній ділянці площею 1,7807 га, розташованій на території Генічеської міської ради між земельними ділянками 6522188500:01:107:0011 та 6522188500:04:001:0058 (координати крайніх точок: з півночі - 46.235579, 34.714867, зі сходу - 46.234907, 34.715908, з півдня - 46.234195, 34.715157, із заходу - 46.235022, 34.7 13891);
- визнати протиправною бездіяльність Генічеської міської ради Херсонської області, яка виразилась у невжитті заходів по розробленню та затвердженню схеми санітарної очистки сіл Ярошик Генічеського району Херсонські області та Олексіївка Генічеського району Херсонської області;
- зобов'язати Генічеську міську раду розробити та затвердити схеми санітарної очистки сіл Ярошик Генічеського району Херсонські області та Олексіївка Генічеського району Херсонської області.
Відповідно до приписів частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву на відповідність її вищевикладеним вимогам процесуального закону, суд констатує наявність суттєвих недоліків процесуального характеру, які унеможливлюють відкриття провадження у справі, виходячи з такого.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статус позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.
В обґрунтування наявності повноважень звернення до суду з цим позовом, прокурор вказує на те, що Державною екологічною інспекцією Південного округу як органом контролю не вжито дієвих заходів щодо захисту інтересів держави в частині звернення до суду із позов про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Генічеську міську раду вчинити певні дії, а саме вжити заходи щодо ліквідації несанкціонованого розміщення відходів на земельній ділянці площею 1,7807 та, що розташована відстані 350 метрів на схід від села Ярошик та 2200 метрів на південний схід від села Олексіївна між земельними ділянками 6522188500:01:107:0011 та 6522188500:04:001:0058. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Суд не погоджується з вказаними доводами керівника Генічеської окружної прокуратури з огляду на таке.
Положеннями ст.16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275 (далі-Положення) Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктом 4 Положення встановлено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про екологічну та радіаційну безпеку; про охорону земель, надр; про охорону атмосферного повітря; з питань поводження з відходами, зокрема щодо: дотримання вимог документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (складення і ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів; перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів; збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів (у тому числі недопущення змішування та захоронення відходів, які можуть бути утилізовані); ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів; дотримання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, під час виробництва продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням; дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів;дотримання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів; своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами).
Крім того, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань звертається до суду із позовом щодо:
обмеження чи зупинення діяльності суб'єктів господарювання і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин;
визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Так, відповідно до положень ст.1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
З доданих до позовної заяви документів убачається, що на звернення керівника Генічеської окружної прокуратури Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) надано відповідь від 02.09.2021 №4389/02/1-07/06/2-34 зі змісту якої убачається, що у 2021 році державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південного округу планові або позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) в частині поводження з відходами на території Генічеської міської ради, зокрема при експлуатації місць вивезення відходів селами Олексіївка. Ярошик та Придорожнє, не проводились.
Разом з тим, Інспекцією взято до уваги інформацію, викладену прокуратурою у листах та буде заплановано проведення відповідних перевірок на території Генічеської міської ради. Про результати проведеної роботи Інспекція має повідомити прокуратуру додатково.
Отже, не дочекавшись проведення Інспекцією заходів реагування та контролю, керівник Генічеської окружної прокуратури звернувся до суду з цим позовом.
При цьому суд зауважує, що відповідно до положень ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу). Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Слід відмітити, що відповідно до статті 131-1 Конституції України в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Таким чином Конституцією України передбачено дві обов'язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.
Поняття "виключні випадки" висвітлюється положеннями статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, яка регулює питання представництва прокуратурою інтересів держави.
Так, відповідно до положень вказаної норми Закону України “Про прокуратуру”, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття “інтерес держави”.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 99 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття “інтереси держави” висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Отже, відповідно до положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну екологічну інспекцію, остання має право звернення до суду із вимогами щодо обстеження і зупинення діяльності суб'єктів господарювання і об'єктів незалежно від їх підпорядкування, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів і т.д.
Саме такі заходи реагування, а також винесення приписів, накладення фінансових санкцій за їх невиконання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності віднесено до компетенції контролюючих та правоохоронних органів з метою примусу юридичних та фізичних осіб дотримання вимог законодавства.
З наведеного убачається, що Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи наділені повноваженнями щодо здійснення заходів реагування та контролю, примусу до виконання закону у відповідності до чинного законодавства.
Аналізуючи вищевикладене, слід зазначити, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Таким чином, даний позов підлягає поверненню прокурору.
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву Керівник Генічеської окружної прокуратури Херсонської області Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Генічеська міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя А.С. Пекний